Інвестиції у виробництво пелет окуповуються через 5-6 років (Агро-новини)
Український ринок пелет останнім часом переорієнтувався на внутрішній ринок через зменшення державної підтримки, яка забезпечувала привабливі ціни і високий попит на українську продукцію у Європі (основним покупцем виступала Польща).
Для виробників пелет із соломи спад попиту закордонних споживачів став найсильнішим — його обсяг, за інформацією НТЦ «Біомаса», скоротився з 18 800 т у 2012 році до 130 т у 2016-му. У п«ять разів скоротився й експорт пелет із лушпиння соняшнику. У результаті низка пелетних виробництв, передусім тих, що працювали на аграрній сировині, були виставлені на продаж. Насамперед із ринку йдуть дрібні й середні виробники, які не мають власної сировинної бази, пише Landlord.
Крім того, істотною проблемою стало постійне зростання собівартості пелет через підвищення цін на сировину й електроенергію. У підсумку сьогодні виграють конкуренцію ті підприємства, для яких біопаливний бізнес є додатковим і ґрунтується на власній сировинній базі.
Принципово новим напрямом, що отримав розвиток в останні роки, стала культивація так званих енергетичних культур (швидкорослі види верби, тополі й міскантус) у комбінації із запуском виробництва пелет.
За оцінками експертів, в Україні необроблюваними є близько 4 млн гектарів земель сільськогосподарського призначення. Це піщані ґрунти лісової та півночі лісостепової зони. Культивація на них традиційних сільськогосподарських культур пов«язана з великими витратами на підготовку ґрунту, добрива та полив.
Тим часом ці ділянки цілком придатні для вирощування енергетичної верби, міскантусу тощо. За розрахунками фахівців, інвестиції в саму плантацію, скажімо, енергетичної тополі (підготовка ґрунту, саджанці, посадка тощо) становлять €1100–1200/га. Якщо купувати лінію з виробництва пелет на вторинному ринку, то вона обійдеться приблизно в €100 тис. (нова італійського виробництва — до €1млн). Повна розрахункова окупність — через 5–6 років.
Думка: Україні потрібен сильний бренд
Україні для довготривалих інвестицій необхідно зробити кілька зрушень: провести земельну реформу, детінізувати економіку та брендувати продукцію, вироблену у країні.
Таку думку висловили сьогодні під час зустрічі з президентом Світового банку Джимом Йонгом Кімом представники українського агробізнесу.
[caption id=«attachment_119891» align=«alignnone» width=«695»]
За словами генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тараса Висоцького, основний акцент у ході зустрічі було зроблено на обговоренні шляхів збільшення продуктивності в агросекторі і ролі України в глобальній продуктовій безпеці.
«У інвесторів залишається острах військово-політичних ризиків, проте ми почули сьогодні, що невизначеність не є чимось особливим у світі. Україні не вистачає сильного бренду «Зроблено в Україні». Починаючи від того, що третина всіх чорноземів у світі знаходиться в Україні, і до формування чітких сильних прив«язок до продуктів, які виробляє Україна і успішно експортує за кордон», — цитує Висоцького прес-служба УКАБ.
При цьому експерт наголошує на необхідності, щоб «інвестори у всьому світі асоціювали продукти, по експорту яких ми є лідерами у світі, з українським АПК».
«Ми експортуємо багато, але наша продукція не є забрендованою. У нас є все необхідне для розвитку: сприятливі кліматичні умови, вигідне розташування та конкурентоспроможність продукції. Якщо до цих двох чинників додати сильний маркетинг, то разом ці фактори зможуть нівелювати острахи інвесторів», — резюмував гендиректор УКАБ.
Експорт цукру у жовтні підскочив у 2,5 рази
Українські виробники за другий місяць 2017/18 МР експортували 42,3 тис. т цукру, що в 2,5 рази більше ніж у вересні.
Про це заявила керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило, говориться у повідомленні асоціації.
«В жовтні виробники експортували в 2,5 рази більше цукру ніж попереднього місяця і, за прогнозами асоціації, цей показник надалі буде підвищуватись. Географія експорту майже не змінилась, основні поставки здійснювались в Азербайджан — 29%, Шрі-Ланку — 18%, Таджикистан — 9% та Судан — 8%», — сказала Бутило.
За вересень-жовтень 2017/2018 маркетингового року експорту цукру становить 59,3 тис. т.
