/ /Мелодії Тернополя

20 Березня 2019, Середа


Українські пісні найчастіше в Україні звучать в радіоефірі Тернопільщини

Тернопіль має на кого рівнятися

Тернопільський «Красунчик дня»

Гриценко провів разом з командою  у Тернополі «Марш єдності заради порядку»

Це цікаво
Терноплянка Тетяна Міхіденко знає, як виростити різнокольоровий сад фіалок

Анонс
У Тернополі два дні розмірковуватимуть над туристичним потенціалом Тернопілля

«Агропродсервіс» тестує в роботі другу чергу заводу з виробництва кормів

Браконьєри з Тернопільщини порушили закон на Дністрі

Тернопільська веслувальниця виборола «срібло» на змаганнях у Туреччині

У тернопільських поліклініках зникнуть кабінети щеплень

У Тернополі переховувався іноземець, який наніс чоловікові дванадцять ударів ножем

Їздити у чортківських маршрутках стане дорожче

Анонс
На вихідних у Кременці відбудеться особлива прогулянка

Чортківських рибалок-порушників спіймали на гарячому

Псевдолікар обібрав пенсіонерку з Борщівщини

Відео Фоторепортаж Це цікаво
Тернополянка знає, як зробити з домашнього улюбленця чемпіона (фото)

Фоторепортаж
Чорно-біла плитка одного давнього тернопільського будинку (фоторепортаж)

Українцям спрогнозували подорожчання гречки (Агроновини)

Відео
Кліп на пісню для участі в «Євробаченні», відзнятий у Тернополі, можна знайти в Інтернеті (відео)

У Чорткові за спалювання трави можуть оштрафувати на 1360 грн

Мешканець Тернопільщини вчинив крадіжку у святому місці

У Тернополі завершують реорганізацію стоматологічної служби

Що реформа децентралізації дала Чорткову?

Фотофакт
Старі меблі і техніку викинули просто у полі на Кременеччині (фотофакт)

Про студентів ПТУ в Тернополі домовились

У Тернопільській міськраді звернули увагу на представників ОСББ

Двоє тернопільських спортсменів отримали звання «Майстер спорту України» (фото)

Анонімний додзвонювач повідомив про труп в підвалі

Фоторепортаж
Майже спрути. Тернопіль в тіні дерев (фоторепортаж)

На Тернопільщині горіла навіс із соломою

Фоторепортаж
Гройсман каже, що made in Ternopil Region – то найкраща реклама для Тернопільщини (фоторепортаж)

Фотофакт
Дизель потяг з пасажирами зійшов з рейок на Тернопільщині (фотофакт)

Фотофакт
Тернополяни розпочали сезон екстремального спорту (фотофакт)

Відео
У Бучачі колись знімали кіно (відео)

Тернополяни помічають в потягах «зайців»

Фотофакт
На Тернопільщині знову сміттєвий колапс (фотофакт)

Тернополяни їдуть на останній етап Кубка світу

Це цікаво
20 березня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині вчителі та учні озеленили дитячий майданчик (фото)

Великогаївська ОТГ продовжить співпрацю з Національною скаутською організацією «Пласт»

У Шумську активно долучаються до робіт з благоустрою

19 Березня 2019, Вівторок


На Тернопільщині відбулися триденні великопісні реколекції (фото)

Погода
З дахів капає, а за ніс цапає

Ситуація з кором на Тернопільщині не тішить

Фоторепортаж
У Тернополі Володимир Гройсман відверто сказав, що треба «пахать і пахать» (фоторепортаж)

Нову тему для сварок знайшли у Білій, що під Тернополем (фото)

Жителі Тернопілля ліквідовують несанкціоноване сміттєзвалище (фото)

Печери Тернопільщини, можливо, отримають опіку ЮНЕСКО

Тернополянам пропонують поговорити про новий парк

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Як тернополянам перетворити на реальність повернення товару

Відео
Тернопільські студенти-іноземці заспівали українську пісню (відео)

В цій статті йтиме мова про музичне життя Тернополя. Із чого саме воно почалося. Про це та інше розповість мистецтвознавець, професор, Олег Смоляк.

Олег Смоляк зазначає, що тернопільська міська культура сформувалася досить пізно, адже місто отримало статус культурно-мистецького центру найпізніше з-поміж інших на території Східної Галичини.

Найбільшими й найдавнішими такими центрами були Бережани й Бучач. В обох це пов’язано, передусім, із діяльністю навчальних закладів. Для прикладу, тернопільську гімназію відкрили в 1898 році, бережанську — в 1789-му, бучацьку василіанську — в 1754-му. У Бережанах навчалася ціла когорта видатних діячів: Маркіян Шашкевич, Ярослав Старух, Богдан Лепкий, Антін Чернецький, Михайло Рудницький. Що ж до Бучача, то саме ім’я Пінзеля, котрий творив тут, уже багато про що мовить. З тутешньої гімназії вийшли зачинателі українського національного відродження, зокрема: Володимир Гнатюк, Кирило Устиянович, Сильвестр Лепкий (батько Богдана, Миколи та Левка Лепких), Амвросій Крушельницький (батько Соломії, Ганни, Антона, Емілії, Осипи Крушельницьких), пише vilne.org.ua.

Але повернімося до Тернополя. Розповідь про музичне життя міста варто пов’язати з перебуванням тут Олександра Барвінського. Весь обшир його діяльності заслуговує окремого матеріалу, тож зазначу, що він організував філію товариства «Просвіта», разом з іншими громадськими діячами відкривав читальні в селах повіту, брав участь у читанні популярних лекцій. Відіграв важливу роль у заснуванні української «Бурси» (пізніше — Українська бурса ім. о. А. Качали). До речі, будинок, де вона діяла, зберігся донині (тепер тут розташований «Укрсоцбанк»), у лівому крилі приміщення Барвінський проживав із сім’єю протягом дев’ять років. Ця бурса поклала початок освітньо-культурних традицій міста. Важливу сторінку в розвиток мистецького життя вписала дружина Олександра Барвінського — Євгенія. Вона працювала в «Просвіті», «Руській Бесіді», керувала «Міщанським братством», а найважливіше — організувала перші в Тернополі чоловічі та жіночі хори. Серед хористок Євгенії Барвінської була й Соломія Крушельницька, котра часом заміняла диригентку на репетиціях.

Традиції, закладені Барвінськими, підтримав Амвросій Крушельницький. Він був надзвичайно талановитою людиною. Навчався у Бучацькій василіанській гімназії, пізніше — у Львівській семінарії, брав уроки у відомого на той час культурно-громадського діяча, священика та композитора Івана Лаврівського, який зробив вагомий вклад у розвиток світської музики в Галичині. Амвросій Крушельницький керував хорами – світськими та церковними, інструментальними ансамблями (зокрема, мандолінним оркестром, до якого входили діти отця).

Варто сказати, що дуже важливу роль для становлення музичного життя Тернополя відіграли ближні села — Острів і Денисів. У останньому працював священик, культурно-громадський діяч диригент Йосип Вітошинський, в Острові музичні традиції заснував Михайло Антків (батько Богдана та Михайла Антківих). Зазначу, що в Денисові відкрили перший серед сіл Східної Галичини осередок «Просвіти», тут же першою на Тернопільщині почала діяти її читальня. І все це завдяки активній діяльності Йосипа Вітошинського. Він мав добру освіту: навчався у чернівецькій, самбірській і перемишльській (вчився музики у Л. Седляка та Ф. Лоренса) гімназіях та Львівській духовній семінарії, де брав уроки в Івана Лаврівського. Він керував хорами, навчав гри на духових інструментах. До речі, духовий оркестр, заснований ним, існує досі. В Острові Михайло Антків керував духовим, церковним і світським хорами, театральним гуртком і мандолінним оркестром. Він навчався у тернопільській гімназії, але змушений був зупинити навчання. Згодом передав керівництво хорами своєму синові — Богдану. Жоден мистецький вечір не обходився без острівського та денисівського хорів. Саме Йосип Вітошинський був головним диригентом зведеного хору (денисівського, настасівського та білівського), який вітав архікнязя Рудольфа Габсбурга в час його приїзду на етнографічну виставку в Тернополі.

Що ж до тернопільських хорів, то музичне товариство «Боян» тут було не надто активне. Заснували його в 1901 році, а ось у Бережанах воно діяло з 1892 року, там біля його витоків стояли Денис Січинський, Андрій Чайковський і Остап Нижанківський. Тернопільський «Боян» став відомим у 30-х роках завдяки керівникові, композитору, викладачеві гімназії Василеві Безкоровайному. У репертуарі хору були народні пісні, твори українських композиторів, хорові фрагменти з опер М. Лисенка, М. Аркаса та зарубіжних композиторів. «Боян» був постійним учасником шевченківських урочин та інших імпрез, організовував концерти відомих співаків і музикантів.

Мистецьке життя тридцятих років було сконцентроване в гімназії. Там діяв хор, яким керував Василь Безкоровайний, а відомий скрипаль, педагог, професор Юрій Крих диригував гімназійним оркестром. Щорічно «Боян» і гімназійний хор брали участь в мистецьких заходах, присвячених видатним постатям і ювілейним подіям. Попри те, що польська влада не толерувала проявів національного, а отже, відтак репертуар виступів перевіряли, святкові заходи не обходилися без патріотичних композицій: гімну, «Заповіту» Шевченка, творів М. Лисенка, Д. Січинського, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Бортнянського, А. Вахнянина, М. Вербицького, Ю. Федьковича.

Велика за обсягом розповідь про хори не випадкова — чи не найпопулярнішим на початку та в середині минулого століття на Східній Галичині було хорове мистецтво. Виконували твори зазвичай без музичного супроводу. Зазначу, що в ті часи люди були дуже музикальні, мали добрий слух і широкі діапазони голосів, приміром, майже в кожному селі був бас порфундо, який надавав соковитого низького тембру звучання хору, тепер же таких голосів майже нема.

Що ж до інструментів, то майже в кожній сільській школі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. були мандолінні оркестри. Річ у тім, що гру на цьому інструментові було легко опанувати. Також популярні були духові оркестри – вони діяли, приміром, в Острові, Теребовлі, Тернополі. Цікаво, що на великі свята дозволяли грати церковні пісні в перекладі для духових оркестрів. Світська музика нашого регіону — троїста, а це — скрипка, цимбали та бубон (або басоля, бас).

У часи німецької окупації музичне життя не припинялося. А ось після приходу радянської влади набрало інших форм. Але про це в наступній розповіді.

Фото з вільних джерел

51

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора