/ /Мелодії Тернополя

26 Червня 2019, Середа


Паркування у тернопільському парку незабаром стане платним

Фоторепортаж
На тернопільських хвилях (фоторепортаж)

На честь підприємства з Тернопільщини назвали зірку (фото)

Фоторепортаж
Тернопільські військовики кращі в обслуговуванні гармат та протитанкового комплексу (фоторепортаж)

Тернополянам на замітку: трос-замок на велосипеді не врятує від злодіїв

В Україні відкрили першу зміїну ферму (Агроновини)

Ще три школи Тернопільської громади отримають більше мільйона гривень

Ґрунт та пісок на тернопільських дитячих майданчиках заражені небезпечними паразитами

Тернопільським рибалкам варто бути обережними

Терміново
Рятувальники попереджають жителів Тернопільщини про вітер, шквали та грози

В Тернопільських маршрутках завелося бидло

Грабіжників-гастролерів із чималим стажем крадіжок спіймали на Тернопільщині

Успішних випускників, які залишаються на навчання у Тернополі, нагородять грішми

Фотофакт
На одній із вулиць Тернополя завершився капітальний ремонт (фотофакт)

«Зелений тариф» тернополяни не використають з 2020 року

Анонс
Що чекає жителів Бучача на День молоді

На Тернопільщині суд призначив покарання листоноші, яка привласнила чужі гроші

Кременчанин – переможець найпрестижнішого конкурсу у Південній Кореї (фото)

Чоловік, який зарізав зятя, перебуває в ізоляторі тимчасового тримання

Фотофакт
Чергова смерть через порушення правил дорожнього руху (фотофакт)

У Тернополі перекриють ще одну вулицю

Фоторепортаж
У Заліщиках активно готуються до святкування Дня міста (фоторепортаж)

У Тернополі завтра ввечері ніде не куплять алкоголю

На Чортківщині за корупційні дії оштрафували депутатку

Фоторепортаж
У Бережанах ремонтують дороги (фоторепортаж)

Анонс
На Тернопільщині відбудеться веломарафон

Фотофакт
У Бучачі люди скаржаться на несправні фонтани (фотофакт)

На Тернопільщині суттєво перекроїли громади, але пощастило не усім (фото)

Фотофакт
Стала відома причина потоку води на вулицях Бережан (фотофакт)

Це цікаво
26 червня в історії Тернопільщини

Команда Шумської ОТГ взяла участь у Всеукраїнських спортивних змаганнях (фото)

Анонс
Мешканців Великогаївської ОТГ запрошують на презентацію книги

У княжу Теребовлю повернувся великий футбол (фото)

25 Червня 2019, Вівторок


На Тернопільщині поліцейські розповіли дітям про дотримання правил особистої безпеки (фото)

Погода
Мошкара товчеться колами – на хорошу погоду

Тернополяни будуть розраховуватись новими банкнотами та позбудуться дрібних монет

На Тернопільщині намагалися незаконно позбутися фури сміття (фото)

Відео
Тернопільщина: онкодиспансер не отримає ані томографа, ані грошей (фото, відео)

На Тернопільщині група шахраїв викрала у бабусі останні гроші

Що зробило Тернопіль прозорішим?

Викрасти за десять хвилин: знайшли злодія, який поцупив автівку на Микулинецькій

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополянину допомогли повернути дітей

Як зменшити штрафні санкції по кредиту?

Анонс
Ланівчан запрошують на велопробіг

Тіло тернополянина знайшли через тиждень після самогубства

На Тернопільщині ремонтують дороги державного значення

Анонс
На вихідних у Тернополі відбудеться три фестивалі

Тернополяни можуть швидко з’ясовувати питання вступу

Це цікаво
«З валізою на вихід», або як тернополянам вибрати перевізника у сезон відпусток

Рекордний мор бджіл зафіксували цього року по всій Україні (Агроновини)

Анонс
Встановлення справедливості для політпартій вимагатимуть і тернопільські активісти

В цій статті йтиме мова про музичне життя Тернополя. Із чого саме воно почалося. Про це та інше розповість мистецтвознавець, професор, Олег Смоляк.

Олег Смоляк зазначає, що тернопільська міська культура сформувалася досить пізно, адже місто отримало статус культурно-мистецького центру найпізніше з-поміж інших на території Східної Галичини.

Найбільшими й найдавнішими такими центрами були Бережани й Бучач. В обох це пов’язано, передусім, із діяльністю навчальних закладів. Для прикладу, тернопільську гімназію відкрили в 1898 році, бережанську — в 1789-му, бучацьку василіанську — в 1754-му. У Бережанах навчалася ціла когорта видатних діячів: Маркіян Шашкевич, Ярослав Старух, Богдан Лепкий, Антін Чернецький, Михайло Рудницький. Що ж до Бучача, то саме ім’я Пінзеля, котрий творив тут, уже багато про що мовить. З тутешньої гімназії вийшли зачинателі українського національного відродження, зокрема: Володимир Гнатюк, Кирило Устиянович, Сильвестр Лепкий (батько Богдана, Миколи та Левка Лепких), Амвросій Крушельницький (батько Соломії, Ганни, Антона, Емілії, Осипи Крушельницьких), пише vilne.org.ua.

Але повернімося до Тернополя. Розповідь про музичне життя міста варто пов’язати з перебуванням тут Олександра Барвінського. Весь обшир його діяльності заслуговує окремого матеріалу, тож зазначу, що він організував філію товариства «Просвіта», разом з іншими громадськими діячами відкривав читальні в селах повіту, брав участь у читанні популярних лекцій. Відіграв важливу роль у заснуванні української «Бурси» (пізніше — Українська бурса ім. о. А. Качали). До речі, будинок, де вона діяла, зберігся донині (тепер тут розташований «Укрсоцбанк»), у лівому крилі приміщення Барвінський проживав із сім’єю протягом дев’ять років. Ця бурса поклала початок освітньо-культурних традицій міста. Важливу сторінку в розвиток мистецького життя вписала дружина Олександра Барвінського — Євгенія. Вона працювала в «Просвіті», «Руській Бесіді», керувала «Міщанським братством», а найважливіше — організувала перші в Тернополі чоловічі та жіночі хори. Серед хористок Євгенії Барвінської була й Соломія Крушельницька, котра часом заміняла диригентку на репетиціях.

Традиції, закладені Барвінськими, підтримав Амвросій Крушельницький. Він був надзвичайно талановитою людиною. Навчався у Бучацькій василіанській гімназії, пізніше — у Львівській семінарії, брав уроки у відомого на той час культурно-громадського діяча, священика та композитора Івана Лаврівського, який зробив вагомий вклад у розвиток світської музики в Галичині. Амвросій Крушельницький керував хорами – світськими та церковними, інструментальними ансамблями (зокрема, мандолінним оркестром, до якого входили діти отця).

Варто сказати, що дуже важливу роль для становлення музичного життя Тернополя відіграли ближні села — Острів і Денисів. У останньому працював священик, культурно-громадський діяч диригент Йосип Вітошинський, в Острові музичні традиції заснував Михайло Антків (батько Богдана та Михайла Антківих). Зазначу, що в Денисові відкрили перший серед сіл Східної Галичини осередок «Просвіти», тут же першою на Тернопільщині почала діяти її читальня. І все це завдяки активній діяльності Йосипа Вітошинського. Він мав добру освіту: навчався у чернівецькій, самбірській і перемишльській (вчився музики у Л. Седляка та Ф. Лоренса) гімназіях та Львівській духовній семінарії, де брав уроки в Івана Лаврівського. Він керував хорами, навчав гри на духових інструментах. До речі, духовий оркестр, заснований ним, існує досі. В Острові Михайло Антків керував духовим, церковним і світським хорами, театральним гуртком і мандолінним оркестром. Він навчався у тернопільській гімназії, але змушений був зупинити навчання. Згодом передав керівництво хорами своєму синові — Богдану. Жоден мистецький вечір не обходився без острівського та денисівського хорів. Саме Йосип Вітошинський був головним диригентом зведеного хору (денисівського, настасівського та білівського), який вітав архікнязя Рудольфа Габсбурга в час його приїзду на етнографічну виставку в Тернополі.

Що ж до тернопільських хорів, то музичне товариство «Боян» тут було не надто активне. Заснували його в 1901 році, а ось у Бережанах воно діяло з 1892 року, там біля його витоків стояли Денис Січинський, Андрій Чайковський і Остап Нижанківський. Тернопільський «Боян» став відомим у 30-х роках завдяки керівникові, композитору, викладачеві гімназії Василеві Безкоровайному. У репертуарі хору були народні пісні, твори українських композиторів, хорові фрагменти з опер М. Лисенка, М. Аркаса та зарубіжних композиторів. «Боян» був постійним учасником шевченківських урочин та інших імпрез, організовував концерти відомих співаків і музикантів.

Мистецьке життя тридцятих років було сконцентроване в гімназії. Там діяв хор, яким керував Василь Безкоровайний, а відомий скрипаль, педагог, професор Юрій Крих диригував гімназійним оркестром. Щорічно «Боян» і гімназійний хор брали участь в мистецьких заходах, присвячених видатним постатям і ювілейним подіям. Попри те, що польська влада не толерувала проявів національного, а отже, відтак репертуар виступів перевіряли, святкові заходи не обходилися без патріотичних композицій: гімну, «Заповіту» Шевченка, творів М. Лисенка, Д. Січинського, С. Людкевича, О. Нижанківського, Д. Бортнянського, А. Вахнянина, М. Вербицького, Ю. Федьковича.

Велика за обсягом розповідь про хори не випадкова — чи не найпопулярнішим на початку та в середині минулого століття на Східній Галичині було хорове мистецтво. Виконували твори зазвичай без музичного супроводу. Зазначу, що в ті часи люди були дуже музикальні, мали добрий слух і широкі діапазони голосів, приміром, майже в кожному селі був бас порфундо, який надавав соковитого низького тембру звучання хору, тепер же таких голосів майже нема.

Що ж до інструментів, то майже в кожній сільській школі наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. були мандолінні оркестри. Річ у тім, що гру на цьому інструментові було легко опанувати. Також популярні були духові оркестри – вони діяли, приміром, в Острові, Теребовлі, Тернополі. Цікаво, що на великі свята дозволяли грати церковні пісні в перекладі для духових оркестрів. Світська музика нашого регіону — троїста, а це — скрипка, цимбали та бубон (або басоля, бас).

У часи німецької окупації музичне життя не припинялося. А ось після приходу радянської влади набрало інших форм. Але про це в наступній розповіді.

Фото з вільних джерел

51

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора