Вчителька-новатор з Тернопілля Ірина Петрів розповіла про перемогу у конкурсі та STEM-освіту

98186129_600837630520913_7087409587086688256_n

Розвинені країни світу – Великобританія, Австралія, Німеччина, Ізраїль, Корея та США – уже давно впровадили державні програми в галузі STEM-освіти (абревіатура STEM відображає інтегрованість чотирьох напрямків: Sciense – природничі науки, Technology – технології, Engineerring – технічна творчість, Mathematics – математика – ред.). Найбільші досягнення в цьому має Сингапур. Ще в 2002 році тут стартувала урядова ініціатива «Перетворення Сингапуру», метою якої було змінити навчальні програми в школах, зробити їх більш STEM-орієнтованими, щоб учні ставали не споживачами, а замовниками знань. Для школярів Сингапуру було придбано понад 100 000 mikro:bit міні-комп’ютерів з програмами від Microsoft. В Україні цей тренд наразі є модерновою новацією, але він уже є.

Гостя «Сільського господаря» – Ірина Петрів, вчителька біології та хімії Соборненської ЗОШ I-II ст. ім. Володимира Гарматія Байковецької ОТГ. З фіналу всеукраїнського конкурсу «Кращий STEM-урок» вона привезла не тільки звання переможця, сертифікат, який підтверджує її професійний статус вчителя-новатора і престижну премію, а й тверду впевненість у тому, що STEM-освіта дуже потрібна і українській школі, й Україні. В цьому – основа технологічного розвитку, якщо ми насправді в загальнодержавному вимірі хочемо розвиватися, пише Ганна Макух для газети «Сільський господар плюс».

– STEM-уроки формують у школярів і школярок критичне мислення, вміння працювати в команді, використовуючи онлайн-системи та практичні знання, здобуті раніше, спонукають приймати самостійні рішення, аналізувати їх та дають змогу бачити результат, – розповідає Ірина Петрів. – Під час STEM-уроку в центрі уваги не вчитель, а завдання, яке треба виконати. Педагог стає свого роду модератором, консультантом, який спрямовує учнів до пошуку правильних рішень. Такий підхід у викладанні предметів природничо-математичного циклу однаково зацікавлює всіх школярів та створює умови, за яких вони вчаться із задоволенням.

Цього разу на конкурс «Кращий STEM-урок» було подано 245 індивідуальних та командних уроків від вчительської спільноти з різних регіонів України. Серед представлених ініціатив – інтегровані проєкти з викладання іноземних мов, природничих предметів із застосуванням VR та AR-технологій, моделювання LEAGO-конструкторів, екологічні та астрономічні уроки-дослідження. Організатори конкурсу – CSR Ukraine, експертна організація «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності», UNFRA, Фонд ООН у галузі народонаселення України у партнерстві з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» та Міністерством освіти і науки України. Із загальної кількості учасників журі обрало 20 вчителів STEM-предметів, які під час фінальної зустрічі в столичній «Освіторії Хаб» презентували найкращі методики.

Експериментальний STEM-проєкт Ірини Петрів, який отримав найвищу оцінку журі всеукраїнського конкурсу, – «Зорова сенсорна система людини». В різних напрямках загалом було визначено п’ять переможців – педагоги Ірина Петрів з Тернопільщини, Олена Шаповалова та Олена Ковальова з Краматорська, Юрій Пахомов з Івано-Франківська та Зоя Киянець з Києва.

– Було сформовано домашні групи – технологів, програмістів, біологів, фізиків, кожна з яких виконувала частину спільного завдання, – каже Ірина Богданівна. – Школярі та школярки самостійно збирали теоретичний матеріал, аналізували, порівнювали, через онлайн-тестування набували відповідних компетентностей. Кожна група робила внесок у моделювання очного яблука, використовуючи солоне тісто: склистою речовиною послужив слайм – желеподібна драглиста речовина, для кришталика застосували двоопуклу лінзу, для підставки вантус. Разом досліджували не лише будову, а й роботу зорової системи людини, порівнювали око з фотоапаратом, група програмістів проводила презентацію «Сльози під мікроскопом» та демонструвала відео «Ілюзії зору».

Учні бачать результат своєї роботи, отримують відчуття чогось досягнутого, у них чітко формується бачення майбутньої професії, пов’язаної з необхідністю засвоєння саме точних наук, які лежать в основі діяльності IT-галузі, медицини, прогресивних інженерних розробок. В цьому й полягає мета STEM-освіти, яка в Україні поки що робить перші кроки: STEM-уроків ще нема в шкільних програмах, але в концепції Нової української школи такий напрямок вже окреслений. Про те, що STEM на часі, свідчить Меморандум про створення Коаліції STEM-освіти, до якої в якості партнерів приєдналися такі високотехнологічні компанії, як Київстар, Syngenta, ДП НАЕК «Енергоатом», Mikrosoft Україна та інші. Як зазначає очільниця ГС «Освіторія Хаб» Зоя Литвин, яка проходила навчання у Кремнієвій долині в США, «йде пошук лідерів освітніх думок», здатних втілювати і пропагувати ідеї STEM-освіти. А Інститут модернізації змісту освіти разом з Міністерством освіти і науки України після підбиття підсумків конкурсу «Кращий STEM-урок» запросив переможців та авторів найцікавіших проектів, серед яких й Ірина Петрів, стати спікерами «Веб STEM-школи 2020».

96868952_600837990520877_1943631752668905472_n
96868952_600837990520877_1943631752668905472_n

Реалізація тренду STEM в сучасному світі, який швидко змінюється, неможлива без відповідної сучасної технологічної навчальної бази. Як 18 років тому це зробив уряд Сингапуру, забезпечивши школи ще й STEM-лабораторіями: 3D-принтерами, робототехнічними системами, цифровими проекторами, документ-камерами, які допомагають учням у засвоєнні якісно нових трансдисциплінарних знань. Одного лише ентузіазму вчителів-новаторів, навіть за умови, що навчальний заклад має кілька комп’ютерів з інтернетом, замало.

Фото з допису

Вибір читачів за тиждень

Відео