Ростислав Фук

Традицію вбирання хрестів з Тернопільщини включили у Національний перелік (фото)

Підтвердженням тяглості традиції є і письмова згадка священника Семена Гребенюка 27 вересня 1927 року

«Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області» включена в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це повідомили у пресслужбі Більче-Золотецької громади.

Ця традиція, за переказами старожилів, згадується ще з тих часів, коли на території нинішньої церкви Воздвиження Чесного Животворчого Хреста діяв Святовоздвиженський чоловічий монастир.

Підтвердженням тяглості традиції є і письмова згадка священника Семена Гребенюка 27 вересня 1927 року в «Книзі членів Союза літургічного Братства Тверезости в Монастирку», де він описує відправу Хресної дороги перед вдягнутими в зілля хрестами.

У 1931 році в друкарні П.Зеймана в Борщеві видана брошурка «Пісня о страстях Ісуса Христа, співана в часі розважань стацій дороги хресної. Пам'ятка з Кальварії в Монастирку», де вказано, що «дохід з розпродажи призначений на украшенє дороги хресної в Монастирку».

З покоління в покоління на Хресній дорозі незаміжні дівчата на празник Воздвиження Чесного Животворящого Хреста вдягають хрести повністю в квіти. Кожна родина в селі має свій хрест. Якщо дівчина виходить заміж, то передає його наступній у своїй родині. До цього готуються заздалегідь. Адже кожен хоче, щоб його хрест був вдягнений якнайкраще. Тому з ранньої весни сіють багато квітів, духмяних трав, доглядають їх, – йдеться в дописі.

Основним елементом є васильок (базилік) та боже деревко (полин деревоподібний).

Увечері, напередодні свята, відбувається відправа Хресної дороги, на яку збираються як місцеві жителі, так і багато паломників.

В день празника, після Служби Божої у Хрестовоздвиженській церкві, велична хода парафіян разом зі священиками , проходять Хресну дорогу від першого до останнього хреста і до печерного храму. Саме в цей час відбувається їх освячення. Тоді люди зривають зілля з хрестів, використовуючи їх як обереги.

Сьогодні Хресна дорога у селі — це не лише пам’ять про минуле, а й свідчення сили традиції, яка пережила переслідування і збереглася завдяки людям.  У грудні 2025 року традиція вдягання хрестів внесена в перелік елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільської області, зазначають у громаді.

Фото Більче-Золотецької громади

Вибір читачів за тиждень

Відео