В Ланівцях з районної Дошки пошани зняли всіх місцевих знаменитостей. Цікаво, хто ж займе їхнє місце?

Трапилось це в останні вихідні липня - хтось нишком зняв усі фотографії, які прикрашали стенд. Жителі міста вранці побачили вже порожню металоконструкцію. Зрозуміло, що незабаром тут постануть нові обличчя, але хто саме - поки інтрига. Однак, ця подія так схвилювала одного з мешканців Ланівців, що він одразу зателефонував очільнику районної адміністрації Юліану Сіранту та міському голові Роману Казновецькому, аби висловити свої пропозиції:

• Гідних людей у кожному місті та у районі чимало, але критерії відбору можуть бути різними, - вважає член місцевої громадської організації «Лановеччина європейська» Володимир Наконечний. - Хотілось би, щоб на Дошці пошани з’явились ті, хто сьогодні дійсно примножує славу Лановеччини у різних сферах діяльності, а також й ті люди, які вже відійшли у вічність, проте зробили надзвичайно багато для міста та району, і заслуговують поваги як нинішнього, так і наступних поколінь. Cеред останніх я назвав би Андрія Токарчука. Так, він пів століття тому був першим секретарем Лановецького райкому КПУ, але ніхто не вважає його одіозною фігурою, бо кар’єру свою він розпочинав на початку 60-х, коли ЦК Компартії очолював відомий українофіл Петро Шелест. З гордістю Андій Токарчук згадував, що навіть у ЦК заговорили тоді українською мовою. Тому, в даному випадку, ідеологія повинна відступати на другий план.

Свого часу саме пан Токарчук з невичерпною енергією, буквально по шматках, «збирав» Лановецький район, відкривши тут 18 промислових та агро-промислових підприємств (в радянські часи це були практично усі робочі підприємства). Щоправда, це як приклад, а нових кандидатів у місцеві знаменитості може бути багато.

Свою позицію стосовно оновлення Дошки пошани висловив і депутат міської ради Петро Стецюк:

• Не хотілось би, щоб нова галерея фотопортретів стала предметом кон’юнктури. Не конче це мають бути широко відомі люди, й тим більше нинішні керівники, які так чи інакше мусять виконувати покладені на них службові обов’язки. Нехай там з’являться обличчя простих трудівників, корі заслужили пошану своєю працею, а також ті герої, сподвижники, і волонтери, які трудяться на суспільній ниві, жертвуючи своїм часом, коштами, здоров’ям та життям.

Загалом питання нової експозиції тільки буде обговорюватись цього тижня, але у якому форматі – на разі невідомо.

Фото автора