30 Листопада 2021, Вівторок


Це цікаво
30 листопада в історії Тернопільщини

29 Листопада 2021, Понеділок


Погода
В останній день осені на Тернопільщині обіцяють сніг

Відео
У Козлові відремонтували одну із центральних вулиць (відео)

Лише одна людина була вакцинована: за тиждень на Тернопільщині – 45 смертей від COVID-19 (відео)

Тернопільщина: тротуари на дорозі біля села Острів можуть облаштувати вже у 2022 році (документи)

Тернополяни накрали арматури майже на 4 мільйони гривень

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

«Чи можна мені вакцинуватися?»: відповідають лікарі

Тернополяни виступатимуть у Києві за підтримку малого підприємництва

У Тернополі відбулись змагання з пляжного волейболу серед спортсменів з інвалідністю (фото)

Відео
Порушив правила і в кювет: у Тернополі нетверезий водій тікав від патрульних (відео)

Як тернополянам захотіти вчити іноземні слова в епоху онлайн-перекладачів

Фотофакт
У Тернополі розпочали встановлювати одну з найактивніших новорічних атракцій (фотофакт)

Стало відомо, що очікує українських садівників взимку (Агроновини)

Відео Це цікаво
Порвали телевізійну «Лігу Сміху»: Руслан Клімович розповідає про шлях до перемоги (відео)

За підозру у підпалі автомобілів, тернополянина триматимуть під вартою (фото)

На Тернопільщині зі ставу рятувальники витягли чоловіка

Фотофакт
Відвалені дошки, іржа й гнилі опори: дитячий майданчик Тернопільщини в аварійному стані (фотофакт)

Фоторепортаж
Тернопільська лікарня поповнилась новим обладнанням (фото)

33-річний тернополянин намагався покінчити з життям

Житель Тернопільщини подарував підйом на повітряній кулі дітям з інтернату (фото)

Тернопільська РДА шукає керівника галузі освіти, медицини, культури та спорту

Підгаєцька громада отримала 700 тисяч гривень для покращення благоустрою

На Тернопільщині комбайн травмував ногу чоловіку

Відео
Тернополянин виступатиме на найпрестижнішому турнірі світу з бодібілдингу (фото, відео)

100 свічок на мості через річку Збруч: жителі Тернопільщини та Хмельниччини вшанували пам’ять жертв Голодоморів (фото)

У Тернополі відкрився центр підтримки підприємств Дія.Бізнес (фото)

Скандал соцмережі: у День пам’яті жертв Голодомору блогери веселились «по-дорослому»

Тернополянам на замітку: валюта росте

Коронавірус на Тернопільщині забрав за добу одне життя

Жителі Тернопільщини успішно підлаштовуються під вимоги часу

Це цікаво
29 листопада в історії Тернопільщини

28 Листопада 2021, Неділя


Погода
Якщо в день апостола Матвія віють буйні вітри, то бути завірюхам до Миколи Зимового (19 грудня)

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень

На посади старост в одній з громад Тернопільщини претендує 21 особа

На Тернопільщині оштрафували продавця на 220 тис. грн

Квитків наживо не придбати: на залізничній станції Тернопільщини квиткова каса припиняє роботу

Фермер з Чернігівщини проводить експерименти з вирощування картоплі (Агроновини)

Які предмети потрібні тернополянам на ЗНО-2022

Усі бюджети громад з Тернопільщини стали доступні на одній платформі

Грошей на Тернопільщині сплатили більше аж на третину

Фоторепортаж
У Тернополі стартував гастрономічний проєкт (фото)

Тернопільська «Нива» здобула перемогу в останньому матчі цього року (фото)

Відео
З Тернополя до Києва курсуватиме новий двоповерховий поїзд (фото)

Фоторепортаж
Музей у Тернополі оприлюднив документи, на які неможливо спокійно дивитися (фоторепортаж)

Тернополянин не здійснив своєї мрії зі скріпкою, але хоче здійснити мрію інших

Фоторепортаж
На Тернопільщині з’явився новий етнотуристичний маршрут (фоторепортаж)

На Тернопільщині кількість смертей через коронавірус знижується третій день поспіль

Porsche і Tesla на Тернопільщині переважно зареєстровані на юридичних осіб

Це цікаво
28 листопада в історії Тернопільщини

27 Листопада 2021, Субота


Погода
Похмура погода на Гурія — мокрий травень

Вже відомі результати першого етапу Кубка світу з біатлону

Народний художник України з Тернополя переміг у Всеукраїнському мистецькому конкурсі «Ми – мазепинці!» (фото)

Народний художник України Богдан Ткачик став переможцем Всеукраїнського мистецького конкурсу «Ми – мазепинці!».

– Мазепинці, петлюрівці, бандерівці – так називають українців-патріотів. Для обізнаної людини, яка знає історію, ці імена викликають повагу, бо вищезгадані постаті є символами боротьби за свободу своєї Батьківщини, – розповідає Наталія Реброва, генеральний директор Батуринського національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».В наш час, коли Україна вимушена захищати територіальну цілісність, виникла нова генерація патріотів Українського опору, які, за прикладом великих попередників, відстоюють інтереси держави і на передовій, і в усіх сферах суспільного життя. Коріння цього руху сягають часів гетьмана Івана Мазепи, який у 1708-1709 роках повів козацьку Україну на тривалу боротьбу за незалежність української нації від тиранії російського царизму. Ідеї гетьмана Мазепи перейняли і наші сучасники – рухівці, майданівці, укропи…

tk02

Сучасне мазепинство полягає у слідуванні ідеалам, витвореним протягом віків боротьби за власну державу. Його суттю є освіченість і патріотизм, духовність, людяність і меценатство (волонтерство). Нині гетьманська резиденція Батурин є центром національного відродження, а гетьман Іван Мазепа – героїчна особистість, патріот своєї держави. Кожен із нас повинен знати історію своєї держави. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Маючи власне історичне минуле, традиції, українці готові за це стояти до кінця.

Тому задля формування сучасного українського світогляду, в день народження гетьмана Івана Мазепи 20 березня цього року ми звернулися до всіх художників України з пропозицією взяти участь у конкурсі «Ми – мазепинці!» і створити художній образ мазепинця сучасності.

Основними завданнями конкурсу були – підвищення рівня знань найширших  верств суспільства України про гетьмана Івана Мазепу, його послідовників, патріотичне виховання учнівської молоді на героїчних прикладах і вчинках сучасників. Організатор конкурсу – Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».

tk03

Для участі в конкурсі мали подаватися естетично оформлені художні роботи, виконані у довільній графічній чи живописній техніці, з підписом (назва роботи, прізвище, ім’я та по батькові автора, рік написання) та анкета, в якій додатково зазначається контактна інформація автора та інші дані, що містять інформацію про творчий доробок (життєпис автора). Тема малюнку обиралася автором на власний розсуд відповідно до загальної теми конкурсу

Конкурсні роботи оцінювалися за наступними критеріями: відповідність назві та завданням конкурсу, креативність у зображенні подій, явищ та цікавих моментів історії (життя), художній рівень, композиційна досконалість, – розповіла Наталія Реброва.

І ось підбито підсумки конкурсу. За рішенням журі, переможцем Всеукраїнського мистецького конкурсу «Ми – мазепинці!» визнано народного художника України Богдана Ткачика, відомого митця з Тернополя. Члени журі відзначили креативність, високий художній рівень, композиційну досконалість у зображенні подій, явищ та цікавих моментів в історії у роботах автора «Колесо української історії» та «Круг містечка Берестечка…». Незабаром картину «Колесо української історії» митець Богдан Ткачик передасть до колекції Батуринського національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», де відбудуться урочистості з нагоди завершення мистецького конкурсу.

tkachyk01

Нагадаємо, що після Богдана Хмельницького Іван Мазепа вперше поставив особу гетьмана на рівень державного володаря, монарха. Управління Мазепи характеризувалося історично виправданою жорсткістю і навіть авторитарністю, – пишуть «На скрижалях». – Попри заборону міжнародних дипломатичних зносин, гетьман мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи. Для оборони південних кордонів збудував Новобогородицьку та Новосергіївську фортеці на р. Самара. Мазепа захищався від будь-яких посягань із боку запорожців, що змагали за свою автономність (хоч згодом саме вони підтримали гетьмана, коли той виступив проти Петра І), і від деяких старшин, які посилали цареві донос за доносом.

У зовнішній політиці гетьман відмовився від орієнтації на Польщу, Крим і Туреччину. Боротьба з Росією видавалась на ту пору безнадійною, тому тривалий час Мазепа просто продовжував лінію Самойловича: забезпечити Україні максимально можливу автономію. Більше того: сподіваючись здійснити свої плани за допомогою царського уряду, Мазепа брав активну участь у війнах Росії з Туреччиною й Кримом, підтримав Петра І на початку Північної війни. Це дало йому змогу опанувати в 1704 р. Правобережну Україну. Проте основною метою непростої політики Мазепи було: об’єднати українські землі у складі єдиної держави і встановити міцну гетьманську владу.

Мазепа був високоосвіченою людиною, знав вісім мов, зокрема польську, латинську, італійську, німецьку, «досить міцно» татарську. Він опікувався долею церковних діячів-просвітників Дмитра Туптала, Феодосія Углицького, Іоана Максимовича, Стефана Яворського, завдяки йому вони видавали власні книжки, здобували відповідальні посади у церковній ієрархії.

Мазепа був єдиним і останнім із гетьманів, хто добре володів пером, у хвилини дозвілля писав вірші й цікавився всіма родами літературної творчості. За часів Мазепи Києво-Могилянська академія стала духовним центром усієї України. Гетьман подбав, аби його альма-матер у 1701 році набула статусу академії. Завдяки його матеріальній підтримці вона спромоглася в 1690 р. спорудити нові корпуси і збільшити кількість спудеїв до двох тисяч.

У 1700 році з’являється у Чернігові перший на Лівобережжі вищий навчальний заклад — Чернігівський колегіум. Коштом гетьмана будується навчальний корпус, дзвіниця, трапезна, допоміжні службові приміщення та папірня для друкарні. Мазепа сприяє появі у Ніжині у 1696 році школи для навчання дітей грецького і слов’янського письма.

tk04
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»

По всій Гетьманщині будує своїм коштом цілу низку церков у стилі українського бароко (в архітектурі тоді склався унікальний стиль, який називають козацько-мазепинським бароко). Значні фінансові внески зробив гетьман для оздоблення та ремонту Печерської лаври, Пустинно-Миколаївського, Братського Богоявленського, Кирилівського, Михайлівського Золотоверхого, Межигірського, Чернігівського Троїцько-Іллінського, Лубенського Мгарського, Прилуцького Густинського, Батуринського, Глухівського Вознесенського, Домницького, Макошинського, Любецького монастирів, кафедральних соборів у Києві, Переяславі та Чернігові, а також столичних батуринських храмів… Загалом, лише за опублікованими джерелами, відомо про 220 церков, збудованих за правління Мазепи, і з них 44 — під його особистим патронатом.

А ще гетьман робив до храмів коштовні подарунки: ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощей, богослужебні книги, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком.

Найбільш відомий подарунок Івана Мазепи — срібний антиміс (плита), що зберігається у вівтарі грецького православного собору Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі і використовується в найурочистіших випадках…

Під час війни, замість захищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, татар і турків, українці були змушені битися з шведськими арміями у далекій Лівонії, Литві чи Центральній Польщі. У цих походах вони не могли рівнятися з регулярними європейськими арміями і масово гинули. Коли Петро І поставив на чолі козацьких полків російських і німецьких командирів, моральний дух козаків занепав. Війна обурювала українських селян і міщан. Вони скаржилися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська. «Звідусіль, — писав цареві Мазепа,— я отримую скарги на свавілля російських військ».

Спочатку Мазепа збирався підтримати Карла ХІІ йти походом на Москву, але в обхід території України. Та коли Карл ХІІ повернув на Україну, Мазепа мусив прийняти нелегке доленосне рішення. Як зазначав сам гетьман, він, опинившись між «двома проваллями», обрав найменше «зло» — і, покинувши свій укріплений Батурин, рушив до шведського табору. До чого це призвело, він побачив через кілька днів, коли застав на місці своєї пишної столиці страшне згарище й трупи. Та відступати вже не було куди…

Програвши Полтавську битву, гетьман Мазепа виграв, зрештою, в глибокому історичному сенсі: «мазепинство» творило Україну в її нинішньому статусі європейської держави. До цього треба було пройти шлях майже у 300 років, і перший крок на ньому зробив саме світлої пам’яті гетьман Іван Степанович Мазепа.

Фото автора

129

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
rek
Схожі матеріали

Інші публікації автора