Сьогодні в Україні впроваджують реформу деінституціоналізації. Це спосіб повернути дітям справжній дім. Розповідаємо, яка ситуація з інтернатами на Тернопільщині, скільки дітей живуть не у сім`ях та скільки з них – насправді сироти.

За офіційними даними у Тернопільській області мешкає майже 200 тисяч дітей, серед яких більше тисячі – це діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, понад 4,6 тисяч – діти з інвалідністю.

Тернопільщина традиційно належить до групи регіонів з найнижчим рівнем сирітства. На сьогодні частка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у загальній чисельності дитячого населення складає близько 0,54%  (Україна – 0,93 %). Водночас в області спостерігаються значно вищі показники інвалідності серед дітей.

Показник інституалізації дітей складає 1,5% від загальної кількості дитячого населення області і співпадає із загально українським. 90% дітей в інституціях мають батьків, 90% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштовані у сімейні форми виховання.

Станом на початок 2019 року у Тернопільській області діє 19 закладів інституціцйного догляду і виховання.  Серед яких інтернатні заклади різних типів та  профілів (загально-освітні та спеціальні школи-інтернати, санаторні школи інтернати, дитячий будинок для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування системи освіти і науки тощо), будинки-інтернати системи соціального захисту,  будинок дитини системи охорони здоров’я, центр тимчасового перебування дітей, які залишилися без опіки батьків служби у справах дітей.

В закладах інституційного догляду і виховання області станом на початок 2019 року знаходилося 2443 вихованців. З них – 2248 (або 51,1%) це діти  на цілодобовому перебуванні.  Понад 92% вихованців інтернатних закладів мають одного чи обох батьків, лише 7,7 % серед усіх вихованців – це діти-сироти чи діти, позбавлені або залишені без батьківського піклування.

У 2018 році видатки на утримання системи інституційного догляду і виховання у Тернопільській області склали майже 250 млн. грн. на рік. При цьому  середня вартість утримання однієї дитини в інтернатних закладах усіх типів у 2018 році склала 79,6 тисяч гривень на рік. Найдорожчим є утримання однієї дитини в  обласному спеціалізованому будинку дитини.  Середня вартість утримання однієї дитини складає 254,2 тис. грн. на рік. Причому прямі видатки, що напряму пов’язані з забезпеченням потреб дитини (продукти харчування; медикаменти; одяг, взуття) складають у будинку дитини лише 8%.    Середня вартість утримання однієї дитини в Тернопільському обласному комунальному дитячому будинку для дітей шкільного віку у 2018 році склала 226, 2 тис. грн. на рік.

У системі надання соціальних послуг працює 2557 спеціалістів. Це у середньому 1 спеціаліст на 124 особи вразливих категорій населення, що унеможливлює здійснення своєчасних та ефективних заходів з підтримки сімей з дітьми.

Як показало дослідження, в області недостатньо розвинуті послуги альтернативного сімейного догляду за дітьми, наприклад, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та сім’ї патронатних вихователів.

*Дані статистичного збірника «Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства» за 2017 рік. Показники розраховано на основі даних Держстату та/чи Тернопільської ОДА.

Довідка: Дані взяті зі статистичного збірника «Захист дітей, які потребують особливої уваги суспільства за 2016 рік, відносні показники розраховано відповідно Держстату чи Тернопільської ОДА.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який реалізується Міністерством соціальної політики згідно з Угодою про позику між Україною та Світовим банком.

Упродовж 2019 – 2020 рр. консорціумом організацій у складі Oxford Policy Management Limited (Велика Британія), Міжнародної благодійної організації «Партнерство «Кожній дитині» Україна, COC Кіндердорф Інтернешнл та Українського фонду «Благополуччя дітей» будуть надаватися консультаційні послуги з розробки та впровадження Регіонального плану стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування інтернатних закладів для дітей) у Тернопільській області.

Ситуація в Тернопільській області є мікромоделлю масштабної проблеми інституційного догляду дітей по всій Україні. В області проживають майже 200 тисяч дітей. Серед них 4,6 тисячі – це  діти з інвалідністю, а понад тисяча  – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування. Станом на початок 2019 року в Тернопільській області діє 19 закладів інституційного догляду і виховання, в яких цілодобово перебувало 1248 дітей, з яких   90%  мають батьків, котрі не позбавлені батьківських прав.

Численні наукові дослідження щодо раннього розвитку дітей вказують на те, що перебування дітей до 3-х років в інтернатних закладах навіть відносно короткий проміжок часу може негативно вплинути на їхній розвиток та поведінку в дорослому віці.

Відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, основною метою реформи є зміна системи інституційного догляду та виховання дітей на систему, яка забезпечує догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі. Досягнення мети можливе через розвиток соціальних послуг підтримки сімей з дітьми у складних життєвих обставинах і запобігання необхідності влаштування дітей до інтернатних закладів, активізацію подальшого розвитку альтернативних сімейних  форм влаштування для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та безпосередню трансформацію інтернатних закладів і створення на їх базі нових послуг для громади.