/ //Що спільного у Тернополя, Вірджинії Вулф та Ґертруди Стайн?

28 Травня 2018, Понеділок


Тернополянка займається спортом по-модному (відео)

У Тернополі завершать цирк?

На Тернопільщині відкрили незвичайний “Вулик”

Тернополянам на замітку: коливання курсу валют – незначні

Фоторепортаж
На Тернопільщині тисячі людей виїхали у лісову гущавину на межі трьох областей (фоторепортаж)

Тернопільські патрульні проміняли автомобілі на велосипеди

Це цікаво
28 травня в історії Тернопільщини

На Тернопільщині з’явився ще один новий ігровий дитячий майданчик (фото)

Перший переможець Ліги Чемпіонів Тернопільщини

Жителі Байковець відвідали святу місцину Тернопільщини (фото)

На Тернопільщині пройшли змагання з туризму (фото)

27 Травня 2018, Неділя


Погода
Прийшов Пахом – запахло теплом

Тернополем розгулюють грабіжники

Чому не варто збивати температуру?

Власники картки тернополянина потрапляють під акцію

Анонс
У Тернополі готують інкубатор для сценаристів

На Тернопільщині падають обсяги купівлі бензину та газу для автомобілів

Фоторепортаж
Де на Тернопільщині сьогодні найгучніший День народження (фоторепортаж)

Зухвалі крадіжки у Тернополі та на околицях не припиняються

Біоенергетика може давати €1 млн доходу на рік (Агро-новини)

Відео Фоторепортаж
На пікніках тернополян «нагодували» наукою (фоторепортаж, відео)

Відео Фоторепортаж
Тернопіль вітав парад пасічників (фоторепортаж, відео)

Нові традиції сучасних випускників (фото)

Жорстокі будні заробітчанина з Тернопільщини на чужині

Таємничі хрести Тернопільщини

Терміново
В зоні бойових дій загинув тернополянин

Фоторепортаж
Чотири балкони вулиці Руської початку минулого століття (фоторепортаж)

Тернополяни матимуть Нового лідера?

Нова мода: жителі Тернопільщини один на одного «капають» у податкову

Село на Тернопільщині має церкву Святої Трійці, якій майже 300 років

Тернопільщина: не оформили працівників – чекайте на перевірку і штраф

Нардеп із Тернопільщини залежний від селфі?

Це цікаво
27 травня в історії Тернопільщини

Учні на Тернопільщині влаштували робо-турнір (фото)

На Теребовлянщині відбувся майстер-клас для аніматорів

Переможницею VIII міжнародного мовно-літературного конкурсу ім.Т.Шевченка стала чортківчанка (фото)

На Тернопільщині вже не вперше рятували піднавіс із соломою від вогню

26 Травня 2018, Субота


Погода
На Ісидора відійдуть усі сивери (холода)

Відео
У Тернополі почали вигулювати бджіл (відео)

Відео
Патрульні не пожаліли своєї крові (відео)

За жорстоке вбивство житель Тернопільщини не відповідатиме?

Фоторепортаж
У Тернополі частують медом, наливками та медівниками (фоторепортаж)

Традиційно: жителів Тернопільщини цікавить – хто і скільки платить

Відео
Тернополяни з медійної школи знялися у соціальному ролику до Дня захисту дітей (відео)

Тернопільщина: брехати – не ціпом махати, але згодом про це можна пошкодувати

Тернополянам на замітку: коли найвигідніше йти у відпустку і отримати вищу зарплату

У Кременці поєднали природу та творчість (фото)

Тернопільщина: за кордон експортуємо м’ясо, а звідти веземо рибу

Експерт прогнозує ціну гречки на рівні 80 грн/кг (Агро-новини)

Як дістатися на крутий захід на Шумщині

Фотофакт
Такого ще не було – на Тернопільщині аномальне цвітіння (фотофакт)

Фоторепортаж
Жорстке зіткнення у Тернополі «Жигулів» і скутера (фоторепортаж)

Що спільного у Тернополя, Вірджинії Вулф та Ґертруди Стайн?

Цими днями у Тернополі представили перший український переклад «Флаша» Вірджинії Вулф, який видав O.K. Publishing. Незабаром там же побачить світ «Автобіографія Еліс Б. Токлас» Ґертруди Стайн.

Цих двох авторок можна й не представляти, бо їхні імена говорять за себе. А що поєднує їх, крім того, що обидві були символами своєї доби та є класичними постатями англомовної літератури? Якщо пафосно — Тернопіль, бо вперше названі твори українською переклала тернополянка Наталія Семенів.

Тож нині розмовляю з нею про вибір перекладача, вірність авторові, пошук інформації, заглиблення у твір та перепрочитання.

— Відверто зізнаюсь, що не читала «Флаша», але знайома з іншими тексти Вірджинії Вулф. Характерна для неї модерна манера письма вимагає вдумливого та неквапливого читання. Очевидно, для перекладу такі твори — непросте завдання.

— «Флаш» відрізняється від інших текстів Вірджинії Вулф. Часто пишуть, що, виснажена романом «Хвилі», вона створила цей роман, подібно до легкого музичного твору. Для Вірджинії Вулф характерна манера потоку свідомості, яка виражається через складний і нетиповий для англійської мови синтаксис. Але у «Флаші» побудова речень не аж така незвична, як, приміром, у «Місіс Делловей», де можна просто голову зламати.

— Оце заглиблення в речення. Очевидно, перекладач торкається до тексту не так, як звичайний читач…

— Є така клішейна фраза: «переклад – це найуважніший вид читання». Коли читаєш текст перед перекладом, осягаєш його як цілісність. Пізніше працюєш з елементами – розділами, абзацами, реченнями, словосполученнями, словами – так тобі відкриваються всі найдрібніші нюанси, які, швидше за все, не помічаєш, читаючи перший раз. Коли перечитую готовий переклад, відкриваються ще інші речі, і так само, коли читаю вже надрукований, — бачу щось нове. Прочитання залежить від багатьох факторів, навіть настрою. Є моменти, коли читаючи «Флаша», звертаєш увагу на героя-спанієля, є такі, коли співпереживаєш головній персонажці або звертаєш увагу на опис Англії. Це залежить від стану, з яким підходиш до книжки. Так само багато важить стан, з яким перекладаєш – бачиш текст під різними кутами і щоразу відкривається щось нове.

Один із моїх улюблених етапів роботи – читання того, що пов’язано із текстом. Адже самого твору мало. Треба ознайомитись із максимумом інформації. Приміром, головна персонажка «Флаша» — поетеса Елізабет Баррет-Браунінґ. Я перелопатила її біографії, книжки про неї, прочитала її листи. У «Автобіографії Еліс Б. Токлас» Ґертруди Стайн описана мистецька сцена Парижа 10-20-их років минулого століття. Чи не на кожній сторінці з’являється новий персонаж: частина з них відома, інша — ні. Тому для того, аби зрозуміти контекст, добре перекласти, треба було дуже багато читати — праця над цією книжкою була постійним пошуком інформації. Я робила примітки, аби розповісти, хто ці персонажі, й полегшити читачеві розуміння. Таких ремарок назбиралось близько трьох сотень.

У «Флаші» моїх приміток менше, але у творі є коментарі Вірджинії Вулф. Їх близько десяти, більшість із них великого обсягу. Частина — окремі твори. Моя улюблена ремарка авторки — це есе на дві з половиною сторінки про тогочасне становище покоївок у Великобританії.

Є багато різних думок про те, що варто і що не варто робити з текстом. Приміром, як вважаєте, чи варто українізовувати твір, передаючи не наші реалії нашими відповідниками?

— Коли перекладаєш, перед тобою вже готовий твір. Це правда, що ти його переписуєш українською, але я не дозволяю собі необґрунтованих втручань. Що можна робити? Абсолютно все, якщо це не зробить текст неякісним. Коли перекладаю твір про Великобританію другої половини ХІХ століття, і там йдеться про речі, властиві тій епосі і тій країні, їх безглуздо українізовувати, бо читач має відчути атмосферу. Ті елементи, котрі не несуть важливої соціокультурної інформації, можна замінити нашими відповідниками. Але кожен такий випадок – вибір перекладача, який він, скоріше за все, може обґрунтувати, і який має право на існування. Інколи це вибір не секундний чи хвилинний, а той, над яким міркуєш день чи тиждень.

— Чи є поради, як вибрати високоякісну перекладену книжку?

— Багато претензій до перекладача виникає тому, що читач не бачив оригіналу. Є автори, котрі свідомо заплутують, вводять в оману, граються зі словами. Це має дивний вигляд, коли читаєш, і такий самий вигляд воно має, коли перекладаєш. Якщо ти залишаєшся вірна авторові, зберігаєш все це. Тому не знаючи оригіналу, важко стверджувати, що переклад поганий. Якщо читаєш уривок, і щось тобі не в’яжеться, то є один варіант із багатьох, що щось не так із перекладом. Можливо, щось не так із оригіналом, а, може, з тобою як читачем. Або ще – у цей момент ти не готовий сприймати цю книжку. У різних станах один і той же твір сприймається по-іншому: на різне звертаєш увагу, по-різному його трактуєш. Це як з «Маленьким принцом» – читаєш за годину, але щоразу, коли перечитуєш, звертаєш увагу на щось інше.

Повертаючись до порад. Якщо у книжці не вказано, за яким виданням перекладено і ким, хто літературний редактор і  коректор, дизайнер, верстальник, то це насторожує. Якщо ж згадано всіх учасників процесу, то в перекладу є власне обличчя, зрештою, так потім знаєш, хто відповідальний за хороший чи поганий переклад.

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото надані Наталією Семенів; ілюстрації зі сторінок O.K. Publishing.

241

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

  Коментарі Facebook

Схожі матеріали
Інші публікації автора