23 вересня тернопільський суд вирішить, чи є Степан Барна корупціонером?

Після того, як закон про держслужбу в новій редакції вступив в силу 1 травня 2016 року, місцеві активісти побачили в суміщенні посади голови ОДА та депутатство в обласній раді Степана Барни ознаки конфлікту інтересів.

Зокрема, порушення, передбачені статтею 10, якою заборонено посадовцям категорії А (до неї належить посада голови ОДА) суміщати свою діяльність, будучи депутатом місцевої ради, членом політичної партії та керівником чи членом керівного органу партії на всіх рівнях, будь-яким чином популяризувати партію.

Як відомо, голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна обраний на місцевих виборах 2015 року депутатом Тернопільської обласної ради за списком політичної партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (був першим номером у списку) та є членом відповідної фракції. Також Степан Барна очолював обласний осередок цієї партії. Про складання з себе партійних повноважень він повідомив, виклавши фото відповідної заяви на своїй сторінці у «Фейсбуці». Проте, станом на 20 вересня на сайті обласного управління юстиції Степан Барна продовжує бути головою ТОО «Блок Петра Порошенка «Солідарність». Зрештою, так і має бути, бо про зміни в керівних органах має проінформувати новообраний голова, якого мали би обрати загальні збори партійців-порошенківців області. Однак інформація про результати звітно-виборної конференції відсутні, як і інформація про її проведення після 1 травня 2016 року.

Побачивши в цьому конфлікт інтересів та порушення норм діючої редакції закону, громадський активіст Василь Габор подав проти голови ОДА С.Барни відповідний позов до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Відбулось декілька судових засідань і на 23 вересня цього року суд готується оголосити вирок по цій справі.

За наполяганням сторони позивача до матеріалів справи долучили низку рішень, де Степан Барна був ініціатором (значна частина рішень на сесію обласної ради подається виконавчими структурами за підписом першої особи) та голосував за ці проекти рішень як депутат. Конфлікт інтересів позивачі вбачають і в матеріальній допомозі, яку надавав Степан Барна, як голова ОДА та як депутат. Це, на думку ініціаторів судового позову, ставить його не в рівні умови з іншими депутатами, які не мають змоги завдяки своїй посаді збільшувати фонд надання матеріальної допомоги своїм виборцям.

Ці та інші факти вказують на певний страх Степана Барни щодо цього судового процесу.

Постійно бажаючи перебувати в центрі уваги, голова облдержадміністрації, тим не менше, не з’явився на жодне (!) судове засідання. Його інтереси представляє юрист ОДА.

Перед першим судовим засіданням було навіть перенесено засідання колегії обласної державної адміністрації, щоб її дата збіглася з датою судового засідання. Розпорядженням голови ТОДА № 339-од від 31 травня 2016 року  затверджено план роботи облдержадміністрації на червень 2016 року. Відповідно до п.1 плану роботи колегія ОДА мала відбутись 29 червня. Але із «незрозумілих причин» була перенесена на 30 червня - саме на день першого судового засідання.

Вже зараз можна прогнозувати програшність цієї судової справи. Але не по суті, а з формальних підстав. Василь Габор як громадянин України може бути визнаним неналежним позивачем, бо, на думку захисту відповідача, інтереси В.Габора не порушені тим, що голова ОДА Степан Барна суміщає свою посаду з депутатством. Таким чином, суд не візьме на себе відповідальності за те, чи дійсно в такому суміщенні є ознаки конфлікту інтересів та корупційних діянь.

Нагадаємо, що декілька посадовців, що також належать до пропрезидентської партії, після набуття чинності нової редакції закону про держслужбу, склали свої політичні повноваження, залишившись виключно на чиновницьких посадах. Однин з показових прикладів – міський голова Віталій Кличко. В той же час, офіційна позиція партії «БПП «Солідарність» полягає в тому, що порушень жодних не існує, оскільки закон не має зворотної дії, а своє депутатство державні службовці отримали до вступу в силу норм закону.