25 липня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

військовик, господарник, ґенерал-майор Володимир Баліхін (1935 р., м. Но­восибірськ, нині Російська Федерація – 01. 07. 1996 р., м. Терно­піль);

безубяк

футболіст, суддя всесоюзної та міжнародної категорій із футболу, педагог, почесний працівник професійно-технічної освіти Російської Федерації Тарас Безуб’як (1955 р. н., м. Чортків);

варениця

вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України Марія Варениця (1947 р. н., с. Стінка Бучацького району);

гнатюк

інженер-конструктор, учений, громадський діяч Богдан-Тарас Гнатюк (1915 р., м. Заліщики – 28. 11. 2008 р., США);

калитюк

економіст-податківець, громадський діяч Михайло Калитюк (1964 р., с. Личківці Гусятинського району);

письменник, перекладач, публіцист, фольклорист, священик УГКЦ Ілько Кузів (1874 р., с. Денисів, нині Козівського району – 14. 11. 1916 р., штат Пенсильванія, США);

лікар-хірург, заслужений лі­кар України Євген Ламага (1943 р. н., с. Рожиськ, нині Підволочиського району);

лучицький

вчений у галузі фізики, педагог, кандидат фізичних наук Роман Лучицький (1952 р. н., м. Гуся­тин);

манюк

педагог, літератор, громадсь­кий діяч Богдан Манюк (1965 р. н., с. Носів, нині Підгаєцького району);

мельничук

публіцист, журналіст, редак­тор, продюсер Ярослав Мельничук (1958 р. н., с. Молотків Лановецького району);

монастирський

культурно-освітній працівник, військо­вий моряк Леонард Монастирський (1942 р., с. Пас­туше, нині Чортківського району);

науковець, педагог, кандидат історичних наук Богдан Паньків (1935 р., с. Саранчу­ки, нині Бережанського району);

пасіка

різьбяр Остап Пасіка (1929 р., с. Кровинка, нині Теребовлянського району – 09. 06. 2000 р., там само);

старух

громадська діячка Анна Старух (1879 р., м. Копичинці, нині Гусятинського району – 13. 05. 1975 р., м. Тернопіль, похована у м. Бережани);

Струганець

вчений у галузі філології, педагог, доктор філологічних наук, професор Любов Струганець (1967 р. н., м. Тернопіль);

літератор, громадський діяч Іван Стронський (1959 р. н., с. Костільники, нині Виноградне Заліщицького району);

сурмяк

тернопільська літераторка Роксолана Сурм’як (1990 р. н., м. Дніп­ропетровськ);

шумилович

тернопільський бандурист, педагог, громадський діяч Олег Шумилович (1928 р., м. Яворів, нині Львівської області)

Цей день в історії Тернопілля:

1875 р. у с. Мшанець Теребовлянського району створене Товариство тверезості, яке на кінець цього року вже нараховувало 72 члени, у 1877 – 155, 1878 – 225 членів.

1917 р. імператор Німеччини і король Пруссії Вільгельм ІІ вручав нагороди в Тернополі.

1917 р. імператор Німеччини і король Пруссії Вільгельм ІІ вручав нагороди в Тернополі. Після підписання 2(15) грудня 1917 р. Брест-Литовського тимчасового перемир’я з німцями Росія вийшла з війни.

1920 р. у с. Товстеньке, нині Чортківського району, відбувся переможний бій 1-го кінного полку чорних запорожців Армії УНР та Донського козачого полку з більшовиками, в результаті якого взято в полон понад 200 червоноармійців.

1934 р. у Львові загинув український педагог, військовик, уродженець с. Добромірка Збаразького району Іван Бабій. Прихильник співжиття українців та поляків Галичини як невід'ємної частини Польщі. Страчений за присудом Революційного трибуналу ОУН. Українські націоналістичні кола звинуватили Івана Бабія у співпраці з польською владою проти інтересів української нації. Головним звинуваченням директора Бабія було переслідування гімназистів, які прихильно ставились до ОУН та намовляння до співпраці з польською поліцією. Вбивство Бабія викликало дуже сильний відгомін серед українського громадянства, бо йшлося про людину з високою освітою, колишнього старшину української армії, й вкотре поставило питання «межі лояльності» до Польської держави. Під час процесу 5 червня 1936 року на запит прокурора Степан Бандера докладно пояснив: «ОУН нікого з українців не карала за саму їхню льояльність до польської держави. Директора Бабія ОУН засудила на кару смерти за те, що він активно співпрацював з польською поліцією і свідомо поборював українське революційне підпілля, видаючи польській поліції українських гімназистів та студентів, членів і симпатиків ОУН», та навів конкретні факти.

1940 р. на кіноекрани вийшов фільм Довженка «Визволенна». Картина озвучена українською та російською мовами. Впродовж двох місяців 1939 року Довженко з операторами об'їжджав західні землі України для створення фільму, що мав демонструвати «визвольний» похід Червоної Армії землями, які вийшли з-під «гніту буржуазної Польщі». Група побувала у Тернополі, Добрушині, Галичі, Станіславі, Коломиї, Косові, Львові, Чернівцях. Довженко зготував до фільму дикторський текст, був автором монтажу.

1942 р. в Києві гестапо убило відомого ідеолога та діяча ОУН, уродженця с.Рай Бережанського району Дмитро Мирон-Орлик (псевдо: «Максим Орлик», «Брюс», «Піп», «Роберт», «Андрій», «Свєнціцький»). У жовтні 1941 Дмитро Мирон відбув до Києва, де очолив Провід ОУН на Осередньо-Східних Українських Землях. Заарештований гестапо в Києві. Вбитий під час спроби втечі із в'язниці 25 липня 1942 року на розі Фундуклеївської і Театральної (зараз — Богдана Хмельницького та Лисенка відповідно).

1948 р. поблизу с. Купчинці Козівського району загинув районний провідник СБ ОУН Андрій Хома.

1950 р.  в криївці на хуторі біля с. Озерна (Зборівського району) схопили учасницю національно-визвольних змагань Любов Бучинську-Лось (псевдо – Мирослава); засуджена на 25 р. ВТТ, ув’язнена в Іркутській області, згодом – у Мордовії (нині РФ).

1989 р. Тернопільська УГС ухвалила рішення про те, що панахида, яка мала відбутися 30 липня 1989 року на могилах Січових стрільців і жертв сталінського терору у Тернополі, не буде повноцінною без національної символіки.

2008 р. музей художника Якова Гніздовського, що діє в ЗОШ 1–2 ступенів с. Пилипче Борщівського району, отримав статус «зразкового».

В Україні сьогодні День зубного техніка.

Стоматологія - специфічний розділ медицини, що включає в себе ряд найважливіших моментів, безпосередньо пов’язаних з функціонуванням не тільки всієї ротової порожнини і щелеп, а й прилеглих областей: обличчя і навіть шийного відділу нашого людського організму. Багато людей в більшості випадків називають лікаря-стоматолога дантистом. Це поняття включає в себе зубних лікарів, хірургів, фельдшерів і техніків. Кожен окремий напрям вимагає від фахівця високої кваліфікації, гарного практичного досвіду і особливих навичок в роботі.

В національних календарях багатьох країн світу представникам цієї необхідної професії, як і питанням здоров’я ротової порожнини приділяється багато уваги, що свідчить про значну важливість даної теми для найширшої аудиторії. Ось лише кілька прикладів: 12-го вересня на міжнародному рівні відзначають «Всесвітній день здоров’я ротової порожнини», 9-е лютого вже давно і традиційно є датою Міжнародного дня стоматолога, 6-е березня як «День дантиста» відзначається в Сполучених Штатах Америки.

зуби

День зубного техніка, що відзначається фахівцями цього напрямку 25-го липня, порівняно молоде свято і є не офіційним. Воно виникло на початку 2000-х років і було підтримано в середовищі поповнення свіжими молодими кадрами штатних зуботехнічних лабораторій. Так співпало, що переважно саме в цей день багато молодих фахівців, після закінчення медичних навчальних закладів, коледжів та багатомісячної ординатури заступають на своє перше офіційне робоче місце в якості повноправного дипломованого фахівця.

Іменини сьогодні святкують Арсен, Гаврило, Іван, Іларій, Михайло, Симон, Федір.

Це цікавоТернопільщинаіменинникиіменини