28 червня в Україні відзначають День Конституції — основного закону, який закріпив незалежність, державний устрій та права кожного громадянина.
У ніч на 28 червня 1996 року після безсонної та напруженої «конституційної ночі» Верховна Рада ухвалила першу Конституцію незалежної України. Цей історичний момент став не просто юридичною перемогою — а актом державотворення, що засвідчив зрілість українського суспільства і його волю до самовизначення.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, Конституція звучить по-новому. Її положення — не рядки з підручника, а щоденна реальність боротьби. Право на життя, свободу слова, освіту, працю, захист — це ті цінності, за які щодня стоять українські захисники.
Історія українського конституціоналізмуСучасна Конституція — це не лише документ 1996 року. Її витоки — у глибинах української історії. Ще у 1710 році гетьман Пилип Орлик уклав першу в Європі Конституцію, яка стала першим кроком у формуванні правової держави на українських землях. Сьогоднішній Основний Закон є продовженням цієї традиції, що не переривалась попри імперії, війни та окупації.
Контекст ухвалення КонституціїРішення, прийняте тієї червневої ночі 1996 року, стало ключовим для утвердження державності. Попри політичну кризу й численні суперечки, депутати знайшли в собі силу ухвалити документ, який закріпив суверенітет України та гарантії прав громадян. Конституція стала цементом, що з’єднав розшароване суспільство в одну націю.
Конституція під час війниУ час великої війни Конституція не втратила актуальності. Навпаки — її положення про свободи, права і гарантії стали дороговказом. Навіть в умовах воєнного стану суди ухвалюють рішення, посилаючись на Основний Закон. Люди отримують правову допомогу, реалізовують право на освіту й медицину, захищаються від свавілля — у тилу й на лінії фронту.
Курс на ЄС і НАТОЄвропейський вибір закріплений у самій Конституції. Україна чітко визначила свій стратегічний курс на членство в Європейському Союзі та НАТО. Цей орієнтир не просто декларативний — він став частиною внутрішньої та зовнішньої політики. А отже, частиною правової бази, що формує майбутнє країни.
Державні символи — основа стійкості
Прапор, герб і гімн, згадані в Конституції, є не просто символами. Це — стовпи національної ідентичності, які особливо згуртовують у часи випробувань. У кожному синьо-жовтому стязі, кожному акорді гімну — код стійкості народу, що виборює свободу.
У День Конституції важливо не лише згадати історію документа, а й усвідомити його суть:
Сильна країна — це та, де закон не гнеться, а права не залишаються на папері.
Слава Україні і слава всім, хто захищає її основи — і на полі бою, і в щоденному житті.