6 серпня в історії Тернопільщини

Цього дня народилися:

військовик, громадський діяч. Член  УВО, ОУН Пантелеймон Бадовський (1889, с. Прошова, нині Тернопільського району – 14. 09. 1942, побл. м. Владивосток, РФ). Від листопада 1918 – сотник УГА, згодом – в Армії УНР. Діяльний учасник “Просвіти”, від початку 1930-х – її голова. Від осені 1939 голова сільради, виступав проти створення колгоспів. 25. 09. 1940 заарештований НКВС;

музикант, журналіст, громадський діяч Зорян Безкоровайний (1973 р., Заліщики. Закінчив ТЕІПО за спеціальністю психологія.  З 1992 р. – учасник першого тернопільського україномовного рок-гурту Nameless. У 1991 р. заснував всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва «Нівроку». Виступав координатором всеукраїнського фестивалю «Рейвах». Ініціатор фестивалю «Тернопільська присутність». Загалом причетний до організації та проведення кількасот мистецьких заходів;

танцівниця, балетмейстер, діяч культури Лілія Вельган (1979, с. Байківці Тернопільського р-ну). Від 1998 – артистка балету ансамблю танцю “Надзбручанка” Тернопільської обласної філармонії. Від 2007 – художній керівник хореографічного ансамблю “ГлоріяБай” БК с. Байківці Тернопілького р-ну. Автор понад 20 танцювальних композицій. Записує народні танці;

український аграрій і політичний діяч. Академік Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор, 2-й Міністр сільського господарства і продовольства України Павло Гайдуцький (1950, с. Берем'яни, Бучацький район) За результатами наукових досліджень опублікував майже 310 наукових праць, у тому числі майже 50 монографій одноосібних та колективних, книг і брошур. З його участю підготовлено понад 80 методичних рекомендацій і розробок. Підготував 11 кандидатів економічних наук;

співак (лірико-драматичний тенор), Заслужений артист України (2002), провідний соліст Львівського театру опери та балету ім. С. Крушельницької Олексій Данильчук (1946, Тернопіль). Виконавчій манері притаманні яскравість звучання голосу, довершеність художніх образів. Гастролював у Німеччині, Австрії, Італії, Угорщині, Польщі, РФ, Лівані, Франції;

драматична актриса Ірина Коссак (Коссакова) (1882, м. Монастириська – 15. 10. 1959, м. Івано-Франківськ) . 1909 закінчила дівочий ліцей у м. Перемишль (нині Пшемисль, Польща). Працювала у театрі т-ва Руська бесіда у м. Львів, пересувних трупах В. Коссака, театрах оперети,  «Веселка» Н. Горницького (1935), Артистичне турне Й. Стадника), Станіславському музично-драматичному театрі ім. І. Франка;

український громадський діяч у Великій Британії, меценат в Україні Василь Панькевич (1918, с. Соколів, нині Бучацького району Тернопільської області). В юнацькі роки брав активну учать у творенні духовного життя села. Був членом товариств «Просвіта», «Луг». У 1943 році вступив в добровольчу Дивізію «Галичина», яка з наближенням фронту відійшла на Захід. У 1947 році його разом з іншими полоненими перевезли до Великої Британії, через 1 рік був звільнений з англійського полону. Співорганізатор створення Союзу Українців Великої Британії, ініціатор численних заходів українців-емігрантів. У 1998, 2001 р. побував у рідному селі. Автор статей у періодиці;

український дипломат, тимчасовий повірений у справах України в Литовській Республіці, заступник директора Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України, доцент, кандидат історичних наук Сергій Попик (1970, с. Шишківці Борщівського району);

український спортсмен-рукоборець, тренер, заслужений майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України, Європи та світу Андрій Пушкар (1985 р. в м. Кременець);

скульптор, член Національної спілки художників України Іван Салевич (1960 р., с. Костільники, нині Виноградне Заліщицького району). Навчався у Вищій мистецькій студії в м. Москва.  З 1986 р. учасник Московських молодіжних виставок малою пластикою. З 1987р. живе і працює в Чернівцях. Постійний учасник виставок у Києві, Чернівцях, Івано-Франківську, Рівне, Сучаві (Румунія). Працює в монументальній та станковій пластиці в різних матеріалах. Для його творчості характерне об'ємно-просторове комбінаторне мислення;

лікар, депутат обласної ради, організатор охорони здоров’я, заслужений лікар України, кандидат медичних наук Любомир Синоверський (1957 р., с. Перерісль Надвірнянського району Івано – Франківської області);

скрипаль, педагог, артист оркестру Ярослав Теленко (1951, м. Тернопіль –  25. 10. 1994, там само, похований у с. Біла Тернопільського р-ну). Артист бригади обл. філармонії, водночас   викладач-ілюстратор в музичному училищі. Разом із Ґабріеллою та Романом Теленками  учасник (скрипка) тріо обласної філармонії. Концертували, в т. ч. з М. Болотним, на Тернопільщині та ін. населених пунктах України.

Цей день в історії Тернопілля:

1920 р. – з 6  по 16 серпня   відбувалося  зосередження окремого кінного полку Дієвої армії УНР в районі Монастириська.

1941 р. - оголошення голови Управління м.Тернополя про обов’язкову повинність єврейському населенню носити розпізнавальні знаки.

1945 р. - обласне управління військового комісаріату було передислоковане  з Чорткова у м. Тернопіль.

1948 р. – зіткнення ОУН з МВС у селі Підвисоке Бережанського району Тернопільської області

1949 р. – напад боївки ОУН (8 бойовиків) на дільницю «істрєбітєльного батальйона» у селі Деренівка (1-годинний бій, знищені дільничний МВС лейтенант Іванов з жінкою, інструктор політчастини УМВС лейтенант Мішин, боєць ГОГП Голанський, голова колгоспу Баран, спалені сільрада і квартира дільничного.

Сьогодні Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. День Хіросими.

У серпні 1945 року Сполучені Штати скинули атомну бомбу з урановим та плутонієвим зарядами на японські міста Хіросіма і Нагасакі. Переважна більшість загиблих були мирними громадянами. Вибухи в цих містах забрали життя більше ніж 200 тисяч японців.

Хіросіма стала вічним символом боротьби проти зброї масового знищення. День Хіросіми почав відзначатися міжнародною спільнотою як Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї. У самому місті цього дня щорічно проходить церемонія пам’яті. Як постійне нагадування про страшну трагедію в центрі міста залишений незайманим шматочок землі. Біля входу в Меморіальний музей миру розбито парк, де горить вічний вогонь, встановлений перед пам’ятником жертвам бомбардування з написом «Спіть спокійно – помилка не повториться». Щорічний ритуал церемонії включає хвилину мовчання, зграї голубів, скорботні удари поминального дзвону. У Парку миру біля Меморіального музею висить дзвін, напис на ньому свідчить: «Нехай кожен, хто проходить повз, ударить в дзвін, щоб той завжди нагадував нам про загрозу атомної війни».

Нормами міжнародного права стали обмеження ядерних озброєнь, заборона певних випробувань атомної зброї, польотів і плавання літаків, ракет і підводних човнів з ядерними боєголовками на борту. Україна, як неядерна держава проводить політику проти поширення ядерної зброї.

6 серпня відзначається день «Лікарі світу - за мир».

Це міжнародний день, який був запропонований організацією «Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі». Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945.

Цей день в певному сенсі є символічним і служить для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів в боротьбі за мир і в запобіганні війни в цілому. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.

Ця організація виникла в 1980 році у Франції в результаті відокремлення від іншої знаменитої міжнародної організації «Лікарі без кордонів». З тих пір великі відділення «Лікарів світу» з’явилися у дванадцяти країнах, включаючи США, Швецію і Нідерланди.

Іменини сьогодні святкують Микола, Анатолій, Борис.