Агро-новини 17 листопада

Новини аграрного сектору

Українські аграрії можуть залишитися без добрив

Рентну плату за транспортування аміаку можуть підвищити вдвічі

Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) спільно з асоціацією «Свинарі України» та Асоціацією виробників молока (АВМ) звернулися до віце-прем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва з проханням не допустити підняття ставки рентної плати за транспортування аміаку в два рази, повідомляє «АПК-інформ».

Адже це може призвести до зупинки постачання аміаку для потреб аграрного сектору.

В умовах нестачі азотних добрив це може призвести не лише до простою техніки для внесення рідкого аміаку в ґрунт, а й до суттєвого погіршення врожайності у 2017 р.

Кабінет міністрів України подав на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України №5132, яким передбачено підвищення ставки рентної плати за транзитне транспортування аміаку в два рази, до рівня тарифу. На сьогодні рентна плата за транзитне транспортування 1 т аміаку за кожні 100 км відстані складає $2,4. Згаданий законопроект пропонує підняти її до $4,8. У той же час чинний тариф за транзитне транспортування 1 т аміаку за кожні 100 км відстані складає також $4,8.

На додачу через високі тарифи основні користувачі магістрального аміакопроводу «Тольятті – Одеса» вже з листопада цього року припиняють здійснювати операції з транспортування рідкого аміаку. В умовах, коли з наступного року ставка рентної плати буде складати 100% тарифу, це не тільки унеможливить поточну діяльність державного підприємства «Укрхімтрансаміак», а в загалі знищить цей стратегічний для економіки України актив. Основний постачальник рідкого аміаку для сільського господарства, більше не зможе продовжувати свою діяльність і надавати допомогу аграріям в умовах нестачі азотних добрив.

Корупція у сфері безоплатної передачі землі виливається державі у 500 млн грн на рік

Обсяг корупційних послуг у сфері безоплатної передачі землі — не менше 500 млн грн на рік, повідомляє «Ліга.net».

Згідно із законом кожен українець має право приватизувати до 2 га земель сільгосппризначення безкоштовно. На практиці цей процес в основному супроводжується корупцією — землю отримує не законослухняний громадянин (такі зазвичай чують одну відповідь від чиновників — вільної землі немає), а підставні фізичні особи, які потім передають отриману землю організатору схеми ледь не в безкоштовну оренду на 50 років. Корупційна такса чиновника Держгеокадастру — $300-500/га.

За інформацією сайту zemderyban.in.ua, тільки 2015 р. в Україні було «безкоштовно» надано у власність 56,8 тис. га. Подібним чином розподілялися і землі, призначені для учасників АТО.

Як вирішити проблему? Як мінімум — прийняти законопроект №4355 про розширення повноважень місцевих громад в частині розпорядження землями, який зменшує повноваження Держгеокадастру, максимум — просто скасувати можливість безоплатної приватизації землі.

Мораторій позбавляє фермерів можливості реалізовувати кліматичну політику — Башлик

Одна з головних перешкод на шляху виконання Україною Паризької кліматичної угоди — чинний в країні мораторій на продаж сільгоспземлі.

Про це Forbes повідомив експерт в сфері міжнародних відносин Денис Башлик.

За його словами, з 4 листопада набрала чинності Паризька кліматична угода — глобальний договір про запобігання зміні клімату, підписаний на сьогодні 191 державою. Серед країн-підписантів – і Україна, яка ратифікувала документ однією з перших.

Наразі на АПК припадає понад 20% загального обсягу викидів у світі. У рамках угоди Україна взяла зобов'язання обмежити 2030 р. свої викиди парникових газів до 60%, до рівня викидів 1990 р.

Сторони Паризької угоди зафіксували, що сільське господарство має бути центральним елементом глобальних зусиль з адаптації до зміни клімату. Причому ці заходи необхідно реалізовувати вже сьогодні, адже через зростання інтенсивності впливу зміни клімату завдання зі створення стійкості до нього тільки ускладнюватимуться.

Наслідки змін клімату в АПК ми відчуваємо вже зараз. Наприклад, згідно з дослідженням ФАО, з 1980 по 2008 р.р. зниження врожайності пшениці в усьому світі становило 5,5%, а кукурудзи – 3,8% порівняно з показниками, яких могло бути досягнуто в умовах стабільності клімату.

Тому заходи, спрямовані на його стабілізацію, матимуть прямий позитивний ефект для сільського господарства.