Агро-новини 24 грудня
Новини аграрного сектору
Аграрії Австрії повідомили про катастрофічні втрати врожаю фруктів і ягід
В Австрії відзначається значне зниження врожаю фруктів і ягід, повідомляє «АПК-Інформ: овочі і фрукти» з посиланням на сайт FreshPlaza.
Згідно з даними офіційної статистики, австрійські садівники у 2016 р. зібрали 84,2 тис. т плодово-ягідної продукції, що на 67% менше, ніж минулого року.
Найбільш різке скорочення валового збору фіксується в сегменті яблук — ключової культури у фруктовому сегменті Австрії. Так, урожай цієї продукції у 2016 р. склав 60,8 тис. т — на 72% менше, ніж в попередньому році.
Досить істотно знизилися врожаї груш і кісточкових — відразу в 1,5 рази — до 4,8 тис. т і 6,6 тис. т відповідно.
Обсяг збору ягід знизився на третину. З 2016 р. австрійським виробникам вдалося зібрати менше 12 тис. т цієї продукції.
Настільки великі втрати фруктів і ягід в господарствах Австрії виробники пов'язують з несприятливими погодними умовами. Основну шкоду врожаю завдали весняні заморозки. Варто зазначити, що через негоду якість фруктів і ягід, яким вдалося пережити морози, оцінюється учасниками ринку як досить невисока.
Учені США подвоїли кількість азоту у сої
Це призводить до збільшення урожайності на 36%.
Біологам Вашингтонського університету вдалось досягти збільшення кількості азоту, що засвоюється рослинами сої з повітря, у два рази. Це призводить до збільшення урожайності на 36% та підвищення витривалості рослин.
Про результати дослідів Мехтільди Теґедер та Аманди Картер можна дізнатись на офіційній сторінці університету, пише SuperAgronom.com.
Збільшити рівень азотфіксації бобовими рослинами намагались задовго до дослідів цих науковців. Проте саме їм вдалось поглянути на проблему з іншого боку і винайти революційний механізм впливу на цей процес. Вчені модифікували рослини сої, збільшивши в них кількість транспортного білка, що переносить продукти засвоєння азоту від коренів до плодів. Це змусило бульбочкові бактерії на коренях працювати набагато інтенсивніше, підтримуючи необхідну концентрацію продуктів реакції.
Внаслідок цього рослини сої, вирощувані у теплицях, стали засвоювати вдвічі більше азоту. іх ріст збільшився, а продуктивність виросла на 36%. Також відмічено значне підвищення стійкості рослин до стресів, викликаних засухою.
Вчені припускають, що нова соя зможе рости у більш спекотному кліматі, аніж зараз, ефективніше збагачувати ґрунт азотом і віддавати більший урожай. Це вирішить проблему забезпечення рослинним білком і азотними добривами у багатьох країнах.
Україні вистачить три селекційних центри зернових культур — Демидов
В Україні треба створити провідні селекційні центри.
Таку думку висловив директор Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Олександр Демидов в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer, пише Аgrotimes.
«Навіщо крихти державних коштів, які виділяються на науку, розпорошувати по різних держпідприємствах, які протягом десяти років вивели один-два сорти? Потрібно залишити три селекційних центри зернових культур: Селекційно-генетичний інститут (Одеса), наш інститут та Інститут рослинництва НААН ім. В. Я. Юр’єва. І державне фінансування, яке виділяється на селекцію зернових, спрямовувати лише у ці заклади», – вважає він.
Олександр Демидов підкреслив, що сьогодні в Україні немає законодавства, яке б дозволило, щоб у державні наукові установи прийшов інвестор.
«Хоча, наприклад, із нашим інститутом охочих співпрацювати на комерційній основі виявилося би немало. Потенційні інвестори хоч сьогодні готові закупити сучасне обладнання на заміну права використання сорту. Якби був відповідний закон, ми навіть готові офіційно продати сорт. До речі, така практика поширена в багатьох європейських країнах», — зазначив він.