Агро-новини 4 травня
Фінансування транзакцій із с/г землею має хороший потенціал — банкіри
Банки вбачають потенціал у фінансуванні транзакцій з аграрною землею в Україні. Але поки що основною проблемою для них є низька ліквідність ділянок, недостатній рівень захисту прав кредиторів та можливості стягувати предмет застави у випадках неплатежів.
Про це написав у блозі «Економічної правди» директор проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Денис Нізалов.
Перспективу кредитування агробізнесу під заставу землі називають одним з найважливіших наслідків скасування мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських земель.
«Банки не зацікавлені брати в заставу окремі паї, поодинці вони неліквідні. Цікавим об'єктом банкіри називають масиви площею понад 100 га. З огляду на це, як застава їм цікаві землі державної та комунальної власності, а також власні консолідовані землі агропідприємств», — розповідають фахівці.
Банки не планують кредитувати малих фермерів через непрозорість їх бізнес-моделі. Обережно банки ставитимуться і до фінансування купівлі землі для здавання її в оренду, наприклад, якщо пайовики будуть докуповувати паї.
Водночас банкіри визнають, що для агросектору, де виробництво орієнтоване на експорт, можливе кредитування у валюті.
Деякі банки вже практикують змішані кредити «гривня-валюта». Вирішальні умови для ухвалення рішення про такий кредит — фінансове становище позичальника та наявність експортних контрактів.
Головна перепона для використання землі як застави — дорожнеча такої позики. По-перше, через високу вартість оформлення відповідних прав. По-друге, через надто високі кредитні ризики.
На думку експертів, наявність ринку землі зумовить прозорість ціноутворення та підвищення ліквідності землі. Розвиток інфраструктури забезпечить прозорість ринку, зменшить ризики, вартість транзакцій та час їх проведення.
Бензин став незамінним елементом при виготовленні кормів для тварин
У пошуку нових методів обробки сої при виготовленні кормів для тварин незамінним елементом став гексан — дорогий високоочищений бензин, яким змочують зерна сої після плющення.
Про це iдеться в матеріалі «Соєвий шрот: від виготовлення до споживання» від Kurkul.com.
Тривалий час сою варили, потім смажили, але це не приносило бажаних результатів. Науковці довго працювали над тим, щоб термічна обробка «забирала» у сої якомога менше поживних речовин.
Згодом вдалося вияснити: гексан виступає у якості відмінного жиророзчинника — видаляє соєву олію з бобів при виготовленні соєвої муки та переробки рослини на компоненти для кормів.
Після того як соя потрапляє в екстрактор, під дією високої температури бензин випаровується уже разом із олією. При такій обробці у соєвій масі залишається близько 2% олії.
Далі отримана сировина подрібнюється і відправляється у тостер для теплової обробки, щоб нейтралізувати інгибітор трипсин. Після чого маса залишається сухою і виробники отримують соєвий шрот.
«Ця технологія переробки є лідером у всьому світі, адже близько 90% сої йде саме на шрот. У складі соєвого шроту є 45-48% протеїну та 1-2% жиру», — розповідають виробники.
На Херсонщині рейдери підірвали будинок фермера гранатою
У вікно будинку фермера з с. Преображенка Чаплинського району Херсонської області Миколи Мартиновця 2 травня кинули бойову гранату Ф-1, пише «Соцпортал».
За словами самого фермера, вибух пролунав о 4:15 ранку, коли він із дружиною вже спали.
«Бандити розбили каменем вікно та жбурнули всередину хати гранату Ф-1. Від потужного вибуху здригнувся весь будинок, повилітали віконні шибки, двері та стіни пошкодило осколками, а все майно, що знаходилось всередині кімнати, знищено», — розповів Микола Мартиновець.
У момент інциденту фермер із дружиною спали в іншій кімнаті, а в тій, що була знищена вибухом, Микола Мартиновець працював за комп’ютером пізно увечері.
«Напевно бандити думали, що я там сидів», — сказав фермер.
За словами аграрія, замовники вибуху добре відомі як самому фермеру, так і правоохоронним органам і що його фізичне знищення відкрило б рейдерам шлях до захоплення земель, які їх обробляє за договорами оренди його господарство.
Микола Мартиновець і раніше отримував численні погрози розправи.
Адвокат фермера розповів, що вже рік тривають спроби вищеназваних рейдерів захопити землю Миколи Мартиновця.
«Вони знищували його посіви отрутохімікатами, підробляли документи і договори розірвання оренди на свою користь, підкупляли і залякували людей, але захопити чужу власність їм поки що не вдалося», — інформує правозахисник.
Фермер неодноразово звертався із заявами до вищого керівництва поліції і прокуратури, навіть до президента України Петра Порошенка, попереджав про можливі наслідки, але належної реакції правоохоронців досі не було.