Агро-новини 4 січня
Як реформувати аграрну освіту?
Державне замовлення для аграрних вишів у середньому складає 30% від потреби галузі, а 80% наявної в навчальних закладах техніки застаріло.
Про це на нараді-семінарі з питань підготовки фахівців для аграрного сектору та ефективного використання земельних та майнових ресурсів, яка пройшла в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, заявив ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, повідомляється на сайті вишу.
Крім того, за його словами, лише на 50% задовольняється потреба вишів у земельних ресурсах, які до того ж постійно потерпають від рейдерських захоплень.
«Маємо менше п’яти тисяч голів великої рогатої худоби, а вартість енергоносіїв та комунальних послуг зашкалює!» — говорить Станіслав Ніколаєнко.
Він також озвучив пропозиції керівників навчальних закладів до міністерств, парламенту та уряду, які останнім часом було закумульовано.
Серед них - внесення змін до ст. 197 Податкового кодексу України щодо діяльності навчально-дослідних господарств, прирівняння їх до виробників сільськогосподарської продукції, унормування діяльності коледжів, збереження їхнього фінансування з держбюджету. Йдеться також про посилення наукової, дослідницької складової, створення за підтримки міжнародних організацій кількох міжуніверситетських наукових центрів для спільної дослідницької діяльності та навчально-практичних центрів, найсучасніших ферм, переробних підприємств, зразкових фермерських господарств.
Право купувати землю повинні мати лише жителі сіл
Земельну реформу слід розглядати з точки зору ключових інтересів власників паїв, потенційних покупців землі та держави.
Про це розповів проректор з навчальної та виховної роботи Національного університету біоресурсів і природокористування України Сергій Кваша.
«У практичній площині я бачу ситуацію, за якої дві групи інтересів від зняття мораторію на купівлю-продаж землі будуть явно в позитиві. Це, насамперед, власники паїв, бо ми їм даємо право на продаж, і вони можуть ним скористатися або ж ні. У виграші буде й держава, бо отримуватиме податки від транзакцій із землею», — говорить він.
Державі, звичайно, вигідно дочекатися високого рівня ціни, коли 15% податку становитимуть велику суму. Але є й другий бік медалі: що нижча ціна, то більше українців, у тому числі сільських трудівників, змогли б купити землю. Але оскільки суспільна мета — досягти якомога вищої ціни на неї, то придбати її буде до снаги виключно людям з достатком.
75% сільгосптехніки уже своє відпрацювала
Понад 75% сільгосптехніки в Чернігівській області відпрацювала свій амортизаційний термін.
Про це в інтерв'ю виданню «Урядовий кур'єр» розповів в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олег Крапивний.
«Звісно, аграрії намагаються цьому зарадити, наскільки можуть. З початку року придбано понад 480 одиниць техніки на суму майже 455 млн грн», — говорить він.
При цьому на собівартість вирощеної продукції значно впливають кредити, котрі аграрії змушені брати на посівну, та ціни на пальне, котрі за минулий рік зросли на 20-30%.