Агро-новини 23 січня

Новини аграрного сектору.

Українські садівники мають зиск від девальвації гривні

Девальвація гривні дозволила українським садівникам відчути себе впевненіше на внутрішньому ринку, повідомляє «АПК-Інформ: овочі та фрукти».

Внаслідок підвищення ціни на імпортне яблуко активізувався продаж місцевої продукції.

З грудня українські імпортери періодично робили спроби поставляти яблуко з Польщі, проте в останні кілька днів, в умовах девальваційного процесу, постачальники втратили інтерес до цього напрямку через високі фінансові ризики.

За словами трейдерів, сьогодні імпортне яблуко не може конкурувати з місцевою продукцією за ціною.

Незважаючи на скасування додаткового десятивідсоткового імпортного збору в Україні, що вступив у силу у 2016 р., яблуко з ЄС залишається неконкурентоспроможним на українському ринку. Собівартість польського яблука в Україні сьогодні складає мінімум 13,5 грн/кг, а відпускні ціни імпортерів формуються у діапазоні 14-15 грн/кг. Для порівняння: якісне українське яблуко пропонується у середньому по 10 грн/кг, при цьому фермери поступово підвищують ціни на якісний товар.

Усередині січня 2015 р. українське яблуко коштувало на 20% дешевше у місцевій валюті, у перерахунку на американський долар продукція була на 10% дешевшою.

Основні земельні сфери, де панує корупція — експерт

Корупція у сфері земельних відносин за 2015 р. не зменшилась. Про це у блозі на AgroPolit.com повідомив адвокат, партнер правничої фірми «Софія» Олександр Поліводський.

Він пояснив, що зроблено певні кроки на законодавчому та місцевому рівнях для її зменшення, але успіхи — незначні. Головна причина цього — це відсутність дієвих «запобіжників». Тому рівень земельної корупції ще високий.

«Є кілька основних «земельних» сфер, у яких залишається частка корупції», — пояснив він.

За словами адвоката, великого поширення корупція набуває при реєстрації договорів оренди у сільському господарстві.

«У багатьох радах і адміністраціях є сотні незареєстрованих договорів. Реєстратори за законом повинні провести їх оформлення протягом 10 днів із моменту подачі суб’єктами господарювання. Але на практиці вони не встигають, з огляду на відсутність технічних і організаційних можливостей. Тож у реальності прискорення реєстрації можливе через корупційні механізми. Як мінімізувати схему? Поширювати набутий нещодавно досвід електронної реєстрації, а також запроваджувати принцип «мовчазної згоди» у земельне законодавство», — пояснив він один із корупційних варіантів.

За його словами, друга «схема» криється у деталях реорганізації контрольних державних відомств.

«Ніхто до кінця не розуміє, до якого органу звертатися за тим чи іншим папірцем, хто й за що відповідає… Приклад – реформування Держсільгоспінспекції. Її реформували, однак ясності з її підпорядкуванням, функціями та структурою у законодавстві немає. Відтак, такі болючі питання, як охорона ґрунтів, контроль за цільовим використанням землі, фактично не здійснюється», — говорить адвокат.

Робити категоричні судження щодо якості українського меду передчасно — експерт

Висновки про наявність в українському меді протимікробних речовин можна буде робити тільки після того, як обидві сторони проведуть розслідування, таку думку Аgronews висловив проектний менеджер реформ в аграрному секторі Національної ради реформ Олег Проценко. Так він прокоментував призупинення Україною.

видачу ветеринарних документів на експорт меду до Євросоюзу до закінчення розслідування обставин, за яких у відправленій до Чехії продукції було виявлено недозволені протимікробні речовини.

Експерт відзначає, що обидві сторони інциденту повинні з'ясувати всі обставини ситуації, що склалася, а також встановити, чий мед містив сліди антибіотиків.

«Зараз необхідно провести розслідування і з'ясувати всі обставини ситуації, що склалася, адже робити категоричні судження щодо якості українського меду досить передчасно», — пояснює Олег Проценко.

За його словами, Україна — номер один виробник меду в Європі і займає третє місце у світовому виробництві меду. Український мед люблять і цінують у світі за його якість і унікальні характеристики.

«За 2015 рік Україна поставила 36 тис. т меду на $84,3 млн у 30 країн, що на 30% більше ніж у 2014 році, відкрила 7 нових країн-експортерів та відновила експорт ще у 4 країни. Важливо відзначити, що найбільше меду Україна експортує до Німеччини, США і Польщі», — додає Олег Проценко.

 Підготував Орест Сарматський