Аліна Гаєва: «Художник – це провідник, який не має зациклюватися на власній особистості, навіть коли важко…» (фото)
Дніпропетровська художниця пише картини з реалій життя. Що стимулює мисткиню до творчості, і як створювалась виставка «Рабство» - про це та інше Аліна Гаєва розповіла «Терену» на відкритті однієї з виставок у Тернополі, в галереї «Бункермуз» /про це «Терен» писав ТУТ/.
- Взагалі мене надихнули дві мої ключові поїздки в цьому році, - каже Аліна. - Перша була в січні, я відвідала Нью-Йорк. А друга поїздка – в Литву.
До Америки дівчина їздила як художник, і як куратор проекту «Ukraine EXISTS», де Разом із Тарасом Тополею представляли в штаб-квартирі ООН один проект.
- Перебуваючи там, я взяла дещо для себе, як для художника. Насправді, я дуже надихнулася їхнім метро – в метро переважно знаходяться люди афроамериканці, і тому в тій якості, коли ти знаходишся в меншості, в якійсь спільноті, я зазвичай не знаходилася. І тут в якийсь момент прийшло розуміння, що вас 10% білих. І внутрішні переживання, страх, залежність від маси, натовпу і від людей, - ділиться дівчина.
Тема рабства, яка скоріше була заснована на нерівності, рівності, розумінні свободи, на гендерних правах цікавить художницю завжди, адже як вона сама стверджує: «в моїй творчості ця тема є однією з ключових».
Аліна Гаєва створила невеличку серію «рабства», яку презентували в галереї Дніпра.
- Наступна поїздка була міжнародний пленер Духовної семінарії в Каунасі, куди запросили представників з Литви, Латвії, Польщі та України. Там був зовсім інший масштаб, відчуття ніби ти у маленькому Бангладеші, - розповідає Аліна. - Ми там сильно поринули в релігійне середовище. Мене дуже надихнула Литовська дерев’яна скульптура. А ще в цій семінарії цікаве розп’яття. Там, до речі, зовсім інша культура і сприйняття релігії – ти ніби затиснений в рамки, але жінка дуже вільно себе відчуває. Ніхто не нав’язує ні хустки, ні нічого іншого. Там видно, що пройшла реформа, адже ні фанатизму, ні заангажованості ти не побачиш. Вони дуже сучасні.
Після такого досвіду художниця створила серію життя – це малюнки з дерев’яних скульптур, які знаходились у Каунасі.
- Менша половина картин ще не виставлялася, а інші я вже показувала в Дніпрі, і в Києві на проекті «Життя після потопу».
Довго Аліні Гаєвій писався Ісус, адже він великий, і не так сталось як було задумано на перед - вийшла серія, а мала бути лише одна картина на якій зображено Ісуса та чоловіка, що вказує пальцем. Проте, дівчина не сильно переймається такими випадками:
- Але ти ж не ставиш себе в рамки в форматі. Художник – це провідник, який не має зациклюватися на власній особистості, навіть коли важко… хоч ми люди, і часто починається з «ааа, я ж не так хотів».
Фото автора