Археолога, який розкопав загадкові гробниці з кулястими амфорами, згадує Тернопільщина
Другого серпня Юрію Малєєву ( 1941-2006 ), відомому науковцеві, історику, археологу, музеєзнавцеві, кандидату історичних наук, доцентові Київського національного університету ім. Т. Шевченка виповнилось би 75 літ.
Від захоплення історією – до перших розкопок
Юрій Макєєв народився 1941 року в Чернігові. З 1946 року проживав у Заліщиках. Навчався у середній школі, яку закінчив у 1959 році. Виховувався у сім’ї лікарів, які працювали у госпіталі інвалідів війни.
У шкільні роки здійснював багато краєзнавчих мандрівок під керівництвом вчителя історії Онисія Тура. Відтоді й з’явився інтерес до історії, повідомляє інформаційний портал Заліщицької ЦБС.
Після військової служби навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка, на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка, де спеціалізувався з археології.
Юрій Малєєв працював старшим лаборантом, асистентом кафедри археології і музеєзнавства, а з 1982 року старшим викладачем цієї кафедри, керував Дністровською археологічною експедицією Київського університету.
У 1981 році в Інституті археології Академії наук України захистив дисертацію на тему: «Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзової на початку залізної доби» і здобув вчений ступінь кандидата історичних наук. Досліджував давню історію Західного Поділля, Прикарпаття та Карпат.
Багато досліджень провів у Заліщицькому районі: у Заліщиках, Лисичниках, Блищанці, Бедриківцях, Синькові, Буряківці, Зозулинцях, Ворвулинцях, Слобідці.
Юрій Малєєв був учасником багатьох наукових конференцій, у доробку автора до 200 наукових праць, надрукованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях.
Таємниця гробниці з кулястими амфорами
За свого життя Юрій Малєєв здійснив і описав чимало наукових розвідок.
У бібліотечному музеї села Зозулинці зберігаються маловідомі записи досліджень науковця, які він записував під час експедиції в Заліщицькому районі і надсилав до бібліотеки.
27 вересня 2011-го в Заліщиках відкрито меморіальну дошку на Будинку дитячої та юнацької творчості, де у 1957-1959 роках старостою краєзнавчого гуртка в будинку піонерів був Юрій Малєєв.
Як згадував свого часу директор Тернопільського краєзнавчого музею Венедикт Лавренюк, найбільше вразила Юрія Малєєва велика кам’яна гробниця, яку гуртківці розкопали біля с.Хартонівці.
Не маючи досвіду проведення розкопок, усі деталі були старанно виміряні, замальовані та описані, а матеріали розкопок поступили до музею. Через багато років вже після закінчення військової служби та вступу на історичних факультет Львівського університету він разом зі своїм викладачем відомим археологом І.К.Свєшніковим повернувся на місце знахідки цієї гробниці, яку вони дослідили додатково. Завдяки ретельній фіксації перших розкопок вдалось повністю відновити усі особливості поховального обряду та конструкції гробниці, яка належала до багато в чому загадкової на той час культури кулястих амфор. Тоді ж разом з працівниками Тернопільського краєзнавчого музею Ігорем Геретою та Євгеном Харитоновим ними була розкопана ще одна гробниця цієї культури біля с.Довге Теребовльського району. Обидві ці гробниці стали темою першої наукової роботи Ю.Малєєва, опублікованої згодом у академічному часописі «Археологія».
Ареал дослідження – Подністров’я
1970 року. крім власних розкопок археологу пощастило взяти участь у дослідженнях унікального поселення пізнього етапу трипільської культури у с.Жванець на Хмельниччині, які тоді проводила Т.Г.Мовша. Саме тоді тут вперше у трипільській культурі був відкритий великий гончарний центр.
Від самого початку своєї професійної діяльності Юрій Малєєв зосереджувався на проблемах культурного розвитку території Правобережної України за доби бронзи та ранньої залізної доби, зосереджуючись, зокрема на пам’ятках фракійського гальштату, систематичні дослідження яких він проводить з 1969 р. Цій тематиці була присвячена більшість його наукових праць та кандидатська дисертація. Усі ці роки він очолював Дністровську археологічну експедицію. Щорічно разом зі студентами проводив польові дослідження пам’яток Подністров’я на території Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської та Хмельницької областей.
Першою розкопаною пам’яткою стало відкрите ним велике багатошарове поселення на тодішній околиці Заліщиків.
Поселення виявилось дуже складним для молодого спеціаліста, оскільки крім гальштатського містило культурні шари лінійно-стрічкової, трипільської, липицької та ранньослов’янських культур. Дослідженню цієї пам’ятки було присвячено три роки.
Там, де жили предки скіфів
У 1972 році він приступив до досліджень вперше відкритих ним на території Прикарпаття пам’яток принципово нового типу – фракійських городищ. Це було велике наукове відкриття. Таке городище було відкрите та багато років досліджувалось біля с. Лисичники Заліщицького району. Тут над урвищами ріки Серет висотою до 200 м над поверхнею ріки розташоване найбільше городище передскіфського періоду. Навіть розмір його надійно
укріпленої території площею 160 га говорить про важливість цього городища у час його функціонування. Дослідженню його оборонних укріплень, житлових споруд та великому святилищу археолог віддав багато років. Городище цього ж періоду досліджувалось з 1976 р. у с. Кривче Борщівського району. Тут на площі 40 га відкриті житлові та опалювальні споруди та велика кількість речового матеріалу. Це дозволяло широко подивитись на культуру, побут та господарську діяльність населення. Відкриті на городищі культові жіночі статуетки, разом з такими ж відкриттями у Румунії, увійшли у науку під власною назвою Кривче-Теляк.
Основна увага була зосереджена на вивченні передскіфського часу
Культовий центр цього часу досліджувався у с.Бедриківці Заліщицького району. Досліджуючи гальштатські пам’ятки, археолог з Тернопільщини не полишав вивчення загадкових кам’яних гробниць культури кулястих амфор. Городище з потужними валами гальштатського та давньоруського часу досліджувалось ним на крутих берегах Дністра у с. Городниця на Івано-Франківщині. Інше городище тих же періодів було відкрите і досліджене ним біля с.Синьків (Богданівка) Тернопільської області.
Словник для археолога та фортифікації часів Кримської війни
Крім спільної участі у польових археологічних дослідженнях Брій Макєєв написав для студентів декілька посібників по методиці польової археології та «Словник археологічних термінів». Хронологічний діапазон пошуків археолога - дуже широкий: від енеоліту до вивчення середньовічної народної скульптури та придністровської фортифікації часів Кримської війни. Романтика наукового пошуку не співпадала з «соціальним замовленням» на яке в усі часи орієнтуються чиновники від науки. Відтворенням історичної дійсності, збереженням і популяризацією культурно-історичних пам’яток народу Юрій Макєєв заслужив визнання науковців-істориків, світил археологічної науки.
Фото – відкриті джерела