Автор пісні «Ой, у лузі червона калина» - з Тернопільщини

Відому не лише в Україні, а й в усьому світі, пісню “Ой, у лузі червона калина” написав Степан Чарнецький, родом з маленького села на Тернопільщині. Вона з’явилася в українців ще у 1914 році. З того часу перероджувалася тричі. 

Тепер ця співанка - гімн російсько-української війни. Оживив пісню та оселив її у серцях людей фронтмен гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк. Ще на початку повномасштабного вторгнення він виконав піснеславень УСС на фоні Софії Київської. Відтоді пісня спонукає українців не здаватися та боротися заради перемоги. Це було третє народження пісні.

Як народився гімн українських січових стрільців

“Ой, у лузі червона калина” лунала й у 2014 році, з початком російсько-української війни. Тоді вона стала символом незламності українців. Так співанка зазвучала вдруге. 

А народився цей піснеславень у 1914 році. Про історію пісні та життєвий шлях її автора розповів Терену краєзнавець та дослідник з Чортківщини Максим Огородник. 

У 1914 році поет Степан Чарнецький працював над постановкою трагедії Василя Пачовського «Сонце руїни» про гетьмана Петра Дорошенка. Замість фінальної пісні-скарги «Чи я в лузі не калина була», поет вирішив вигадати більш оптимістичний фінал, ввівши у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він переробив у ній слова так, щоб текст краще вписувався у зміст вистави, а останній куплет залишив без змін, - каже він.

У серпні 1914 року у Стрию «Червону калину» вперше почув Григорій Трух – чотар УСС. До першої строфи «Ой у лузі…» він додав ще три, які невдовзі увійшли до гімну Українських січових стрільців. 

Автор - родом з Чортківщини

Автор відомого на весь світ піснеславня “Ой, у лузі червона калина” Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року у Шманьківцях, тоді Чортківського повіту (Австро-Угорщина). 

Степан Чарнецький народився у сім’ї священника, о. Миколи Чарнецького, який був парохом у селі протягом 1871-1882 років. Степан був  наймолодшим з 13-ти дітей у сім’ї. Після смерті чоловіка і призначення нового пароха о. Івана Гордієвського мати, спольщена німкеня Владислава з Екгардтів, із синами (Степанові не було й двох років) й доньками змушена була покинути парафіяльний будинок. Удова з дітьми переїхала до Станиславова, де тоді жив Іван, старший брат Степана. Але після передчасної смерті Івана мати з дітьми переїхала до дочки у Львів, - розповідає Огородник

До 12 років Степан говорив польською мовою, але  пізніше почав навіть робити зауваження студентам-українцям, які в побуті не спілкувалися українською. Його племінниця  зазначала, що саме він її зробив українкою, каже дослідник. 

За інформацією краєзнавця Дмитра Логуша, Степан Чарнецький у 1898 році закінчив V клас в цісарсько-королівській Вищій реальній школі м. Станиславова. У 1900 році закінчив VII клас, склав матуру (іспит зрілости) у Вищій реальній школі м. Львова. 4 жовтня того року вступив на навчання до Політехнічної школи у Львові на інженерний факультет. 21 липня 1902 року склав перший державний іспит,  також отримав оцінки за зимову сесію 1902-1903 років, далі записів немає. Зі спогадів покійної дочки поета Олександри відомо, що “батько провчився до диплому, але диплому не захищав”, - ділиться історією Максим Огородник. 

Творче життя поета розпочалося в місті Лева, де він написав літературно-мистецькі публікації, видав збірки поезій, став одним із перших творців “Молодої музи” та великим театралом у складі театру товариства “Руська бесіда”.

У 1918 році на службі, яку згодом полишив, в австрійській армії мав звання старшого стрільця.

У книжці львівської письменниці Надії Мориквас “Меланхолія Степана Чарнецького” йдеться про те, що видатний український поет Іван Франко поважав і цінував його талант театрального рецензента й перекладача, відомий блискучий переклад Чарнецького польською мовою Франкової ліричної мініатюри “Як почуєш вночі…”. Проте була й критика від Каменяра в бік Степана й інших письменників. У 1934 році Чарнецький видав “Нарис історії українського театру в Галичині”, - розповідає експерт. 

У шлюбі з полькою Іреною Чарнецькою-Поповчак вони виховували двох доньок – Олександру та Ксенію. Перша разом із чоловіком виховала сина Юрія, який має доньку Олесю. Нині правнучка Степана Чарнецького разом з чоловіком виховують праправнуків Остапа та Матвія Мужиків.

19 вересня 1941 року поет вступив до Спілки письменників. Помер 2 жовтня 1944 року в Львові, де й похований на Личаківському цвинтарі.

Відродження пам’яті про Степана Чарнецького в родинних Шманьківцях розпочали в 1990 році. 26 травня 1991 року відбувся перший фестиваль “Червона калина” з відкриттям пам’ятника С. Чарнецькому (скульптор – Іван Мулярчук, ініціаторка – просвітянка Надія Процьків). Тоді на урочистостях була присутня дочка поета Олександра Кучма-Чарнецька, - зазначає Максим Огородник. 

Фото Максима Огородника та відкритих джерел