«Багато українців тут можуть впізнати історії своїх родин»: тернопільська письменниця представила книгу про трагедії минулого

“Одного разу до мене після презентації підійшла старша жінка і сказала, що вона хоче передати мені історію своєї родини. У неї немає своїх дітей і вона хотіла просто поділитися нею. Вона сказала: “Оскільки ви письменниця, чи можу я передати цю історію вам?” – розповідає тернопільська письменниця Надійка Гербіш. Ця розповідь й лягла в основу книги “Дім, який ти любила, мамо”, презентація якої днями відбулася у Тернополі. У її сюжеті – реальні герої та події, про які Надійка Гербіш дізналась цілком випадково.

У книзі письменниця розповідає історію родини зі східної Галичини. Зокрема, про дитинство й дорослішання Насті та її брата Миколи. Настя тужить за матір'ю, їй важко прийняти нову татову дружину Юстину у домі, який так колись любила її мама. Микола виростає та стає повстанцем УПА. Саме пам’ять про лагідність нені й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися. Він закохується у дівчину, яку звати як і матір, й, ризикуючи власним життям, намагається врятувати її від енкаведистів. Згодом доля Миколи переплітається з долею отця Миколи Конрада. Як йдеться в анотації книги, долі воїна Миколи Венгера та отця Миколи Конрада переплітаються й витворюють спільне полотно драматичних подій, у яких багато українців можуть упізнати історії своїх родин. Кожна з них – правдива та звірена авторці близькими людьми головних героїв.

“І я зрозуміла, що це треба записати”

Цікаво, що сюжетна лінія з отцем з'явилася внаслідок випадкової розмови Надійки Гербіш із власниками квартири, яку вона свого часу орендувала. 

Коли вони приходили до нас, то побачили у мене історичні книжки і запитали: “Ви цікавитесь історією? А ви знаєте, хто жив у цій квартирі?” і почали розповідати ще одну історію про отця Миколу Конрада. Це неймовірно, як зійшлися ці ниточки в одну точку! І я зрозуміла, що це треба записати, – каже письменниця.

До речі, графічне зображення будинку, де Надійка Гербіш винаймала житло, й стало обкладинкою книги. Авторка каже, що вигаданим у її творі є лише знайомство отця з Миколою Венгером, а герої книги – справжні і імена їхні не змінені.

Я не знаю чи вони були знайомими між собою, бо така можливість була. Вони жили в той самий час, перетиналися в тому самому місті, та й місто було менше. Є великі шанси, що їх долі насправді перетиналися, – каже авторка.

Цю книгу письменниця написала ще у 2019-2020 роках, проте тоді її ще не видала.

Вона залягла десь у шухляду – не те щоб на полицю. Мені було навіть боляче повертатися до неї, якби не продюсерка Ольга Войтенко, яка теж є письменницею... Коли вона взяла рукопис, то сказала: “Слухай, ти маєш це дописати”, – пригадує Надійка Гербіш. 

Останній розділ написала вже під час повномасштабної війни

Кожен із розділів книги є окремим роком. Проте роки ідуть не в хронологічній послідовності. Авторка каже, що зробила саме так, аби передати сумбурність тих часів. Останній розділ “Післямова” написаний вже під час повномасштабної війни, тут Надійка Гербіш провела паралелі між сучасністю та минулим.

Над книгою “Дім, який ти любила, мамо” працювала ціла команда. Одним з істориків, який консультував Надійку Гербіш, був український науковець, релігієзнавець Ігор Козловський. Власне його пам’яті й присвячена книга. Науковця не стало у 2023 році.

Пан Ігор Козловський став мені дуже близьким другом, з яким ми говорили дуже багато. Він провів 700 днів у полоні в днр. І вже тепер його перспектива була не лише як історика, а як людини, яка відчула багато болю, власне пропустила його крізь себе, перейшла всі ці катівні і не розгубила ні надії, ні світла, ні любові. І це було так по-особливому, і з одного боку дивно, але це наснажувало і зачаровувало, це допомагало вірити в диво і це теж частина цієї історії… До написання книги було задіяно багато людей, і власне це полотно ткалося об них, – каже авторка.

Читайте також: Батько українського бестселера Василь Шкляр представив свій новий роман у Тернополі (фото, відео)

Тернопільський письменник зустрівся з читачами з нагоди 20-річчя своєї повісті

Фото Терену