Біатлонний комплекс на Тернопільщині хочуть прибрати до рук?
Вчора, 13 січня відбулася дуже важлива зустріч, зорганізована навколо проблеми біатлонного комплексу у Підгородньому. На зустрічі були присутні: заступник голови обласної ради Любомир Крупа, директор спортивної школи з зимових видів спорту Володимир Приймак, депутат обласної ради - директор школи вищої спортивної майстерності (ШВСМ) Олег Любінський, народний депутат Олег Барна, голова спортивного товариства «Колос» Георгій Гунтік, працівники бази, представник екологічної організації, журналісти.
"Олег Степанович відомий своєю різкістю та прямотою. Тому «м'які» питання він задавав лише юній спортсменці, яка йшла по дистанції, розпитував чи подобається займатись, розповідав про свої дитячі і теперішні заняття на лижах", - пише Віктор Мацикур у «Фейсбуці».
Далі його питання були чіткі і в саму суть. 1. До «еколога»:
- Яку організацію, і яку конкретно кількість людей він представляє?
- Яким чином встелення твердого покриття по прорубаним просікам, де вже немає дерев, та рух по ньому біатлоністів і лижників може зашкодити росту та цвітінню квітам у лісі (підсніжникам, проліскам і іншим рідкісним видам флори).
- Чи правда, що персонально є він кінцевий бенефіціар (вигодонабувач)
- Чи організація, яку він очолює збудувала цю базу, трасу та стрільбище у 1985 році, якщо ця організація виникла та була зареєстрована у 1993 році?
- Чи вірно, що вся діяльність товариства, всі їх змагання оплачує не товариство «Колос» своїми коштами, а на це йдуть виключно суспільні кошти з обласного та районних бюджетів, а «Колос» є лише посередником між бюджетом та безпосередніми організаторами;
- Чи вірно, що під поняттям «товариство Колос» йде мова про 4 чи то 6 людей (голова товариства сам плутається в цьому), які претендують на заробітну плату і це все, що цікавить на зараз це товариство, бо більшість районних осередків Колоса в області це або повна фікція, або окремі люди, що насправді працюють у інших установах, а на громадських засадах рахуються в районних організаціях Колоса?
- Чи правда, що товариство виникло для сприяння і розвитку фізичної культури та спорту, але на ділі робить все, аби унеможливити заняття для спортсменів та роботу тренерів (перешкоджаючи використовувати базу, не передаючи спортивну зброю, відмовляючись виплатити своїм працівникам, що обслуговують базу заборговану зарплату і вводячи людей в оману, аби вони написали самі заяви на звільнення)?
- Чи правда, що коли виникла судова суперечка між «Племооб'єднанням» та Тернопільською РДА про земельні ділянки всередині траси, керівник Колоса нічого не зробив, аби цьому перешкодити, а тому зараз маємо всі проблему можливого будівництва і проїзду важкої техніки через трасу?
Всі, окрім Г.Гунтика спільні в одному - вузол можна розв'язати тільки одним шляхом - отримавши біатлонний комплекс у державну або комунальну власність, виробити всю необхідну документацію, щоби захистити цей спортивний об'єкт від зазіхань, мати можливість отримувати кошти на капітальні видатки та звертатись до Фонду регіонального розвитку для фінансування побудови нової траси про прокладеним просікам та частково по старій трасі, будівництву нового, відповідно до стандартів біатлонного стадіону, реконструкції та розбудови бази. Спроби керівника Колоса відволікти увагу від реальних проблем пропозицією утворити ще одну бюджетну комунальну установу «Центр олімпійської підготовки» був заперечений аргументами з боку депутатів облради. Нічого створення нової установи не дасть, окрім дублювання роботи ШВСМ, а також збільшення витрат на новий штат (директор, адмінперсонал). Єдиний можливий варіант, якщо говорити в принципі, це створення Міністерством молоді та спорту України державного ЦОПу та фінансування його з державного, а не місцевого бюджету, де коштів заледве вистачає на зарплату уже існуючим спортивним комунальним установам. Саме такою можливістю зацікавився Олег Степанович, як Народний депутат він матиме попередній аналіз та розмови на найвищому рівні у Києві. Однак це ніяк не розв'язує проблем з неефективним власником біатлонного комплексу, не вирішує питання можливої забудови всередині траси, не вирішує питання розробки проекту та реалізації коштами державного бюджету нового, сучасного біатлонного комплексу, куди мають ввійти існуюча база, нова та частково стара траса, старе та нове стрільбища з трибунами.
В даний, складний та в багатьох моментах критичний для економіки та безпеки країни час потрібно проявити тільки державницький та господарський підхід до справ, проаналізувавши роботу установ та органів влади так розподілити кошти та повноваження, що дублюючі, малоефективні та побудовані на старих радянських моделях моменти усунути, натомість перейти до прозорої роботи, до оцінювання ефективності використання коштів та ККД досягнення передбачених завдань.
Елементи старої, радянської системи спорту боряться за своє збереження, апелюють до колишніх здобутків, опираються змінам та найбільше бояться прозорості та відкритості влади. Їх цікавить тільки власні зарплати, майно, яке можна продати-віддати на 49 років у комерційну оренду, також вони хочуть зберегти вплив на процеси та бюджетні кошти.
Але маховик реформ, що запущений в країні невпинно працює. Міністерство молоді та спорту з 1 січня 2017 року ліквідувало старий совковий трюк - т.зв. «консолідований залік», коли одного спортсмена для статистики та фінансування рахували три рази, бо він був розписаний на три різні організації, за які він виступав. Це ще одна бюрократична перепона, яку подолали для того, або кошти, який і так небагато в країні приходили спортсмену та тренеру напряму, адресно, прозоро.