Більшість української молоді – потенційні трудові мігранти
Українська молодь хоче поїхати за кордон переважно з метою заробітку, на відміну від азербайджанців, які розглядають закордонні поїздки, як можливість отримати культурний досвід чи здобути освіту.
Такими є результати порівняльного аналізу молоді трьох країн, яке в Україні проводили соціологи з Фонду «Демократичні ініціативи». Соціологи кажуть, що українська молодь більше, ніж у Росії чи Азербайджані, незадоволена своїм фінансовим становищем і ситуацією на ринку праці. Наскільки затребувані молоді українці на ринку праці за кордоном? Та що робить українська влада для забезпечення молоді робочими місцями на батьківщині?
Серед молодих українців 65% виявили бажання поїхати за кордон саме для працевлаштування, 14% - не виключають, що можуть назавжди залишити свою батьківщину, коментує результати опитування науковий співробітник Інституту соціології НАН України Ірина Прибиткова. Але, зауважує вона, тут мова йде про потенційних мігрантів.
«Це не означає, що всі ці люди поїдуть. Це йдеться лише про настанови. Рівень життя в Україні та в Росії – зовсім інший. У нас немає нафто-доларів, а в Росії і в Азербайджані – є. І тому 75% росіян прагнуть поїхати закордон з культурною метою або на навчання. А переважна більшість нашої молоді їдуть заробляти, бо тут просто немає роботи. У нас безробіття як було, так і залишилося», - акцентувала Ірина Прибиткова.
Українські студенти є цікавими для західних компаній
30-ти річна Оксана має диплом про вищу освіту і з десяток років пропрацювала за фахом. Але ,через економічну кризу, два роки тому дівчина втратила роботу, а нової, яка б відповідала її кваліфікації і досвіду, знайти не вдалося. Оксана, котра мала родичів за кордоном і багаторазову візу, вирішила (за її словами) «пережити» скрутні часи у статусі трудового мігранта. Нелегального.
«Перша робота – нянька. Друга – офіціант в ресторані. Я не можу сказати, що я там стала багатою людиною, але принаймні це дозволяє мені зараз більш впевнено почуватися, доки я шукаю постійну роботу», - розповіла дівчина.
Українські студенти є цікавими для західних компаній, особливо це стосується технічних вузів, зазначає Ганна, представниця одного з кадрових агентств. Молоді спеціалісти навчаються за кошт компанії і в майбутньому можуть розраховувати на роботу за кордоном.
«Одна швейцарська компанія, яка займається інженерією, зробила запит на молодь. Цих людей уже взяли на стажування. Вони пропрацюють півтора місяці в Україні. А потім – їх забирають на 2 роки у Швейцарію», - пояснила Ганна.
Соціологічні опитування в Україні засвідчують високий рівень песимізму і зневіри серед людей. Змінюються президенти, прем’єри, уряди, а жодних зрушень у соціально-економічних умовах не видно, зазначає директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Лакмусовим папірцем суспільних настроїв є підприємці, а також молодь.
«Ці соціальні групи є найбільш активними з точки зору дії. За великим рахунком, люди можуть знайти собі справу і у власній країні, але йде пошук тих стабільних соціальних систем, де ці умови виглядають більш гарантованими», - пояснив Андрій Єрмолаєв.
Молоді люди ризикують і нелегально залишаються за кордоном
У Львові молоді люди, переважно студенти, виїжджають за кордон за різними програми обміну. Близько 10-15 % молоді там і залишається, незважаючи на нелегальний статус, повідомляє місцева кореспондентка Радіо.
Агентство Стар Травел є партнером найбільшого оператора літніх студентських програм, який понад 50 років уже займається культурними обмінами. Зокрема, через це агентство студенти їдуть на 3-4 місяці працювати у США. Молода людина, яка має вільно володіти англійською, покриває усі видатки, на дорогу, страхування, візові послуги і послуги агентства. Сума набігає значна - до 2 тисяч доларів і дозволити собі таку мандрівку може далеко не кожен українських студент.
Якщо пощастить і одразу влаштуєшся працювати на дві-три роботи, то можна заробити до 6 тисяч доларів, розповів львівський студент Марко, який торік працював у США. Головна мета не стільки заробити, каже хлопець, як побачити світ, навчитись працювати і вдосконалити англійську мову. Студенти, за його словами, працюють переважно у закладах харчування, пральнях і готелях.
Працівниця Стар Травел розповіла, що торік зі 150 студентів 20 не повернулись на батьківщину. Головна мотивація, чому молоді люди ризикують і нелегально залишаються за кордоном - заробити на житло, поліпшити рівень життя своєї родини.
Щоб стримати відтік молодих фахівців в Україні існує закон
За даними фірм-посередників, щороку за кордоном працевлаштовуються 70-80 тисяч українців. Але це легальні заробітчани, зазначає Володимир Єрасов, начальник управління політики зайнятості та трудової міграції міністерства праці. Насправді ж, лише в одну Росію, за неофіційними даними, за довгою копійкою подалися близько 1 мільйона українців. Для того, щоб стримати відтік молодих кваліфікованих освічених фахівців в Україні існує закон «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю», зауважив Володимир Єрасов.
«Відповідно до цього закону, роботодавці мають стимулювання. У цьому році виділено бюджетне асигнування на здійснення цієї програми - 10 мільйонів гривень. Збільшено перелік професій, за якими можуть здійснювати працевлаштування випускників вищих та середніх навчальних закладів. Крім того, служба зайнятості надає їм постійну допомогу в працевлаштуванні. Роботодавцям - виплата компенсації, у разі прийняття таких громадян на роботу», - повідомив Володимир Єрасов.
Втім, попри зусилля держави, молоді люди не забезпечені роботою. За даними Державного центру зайнятості, на кінець минулого року безробітні молоді українці складали третину від загальної кількості безробітних (понад 355 тисяч осіб).