Буде черговий малиновий рекорд? (Агро-новини)
З України в липні 2017 р. було вивезено майже 900 т замороженої малини, що 2,5 рази більше, ніж за липень минулого сезону.
За перші 7 місяців 2017 р. загальний обсяг експорту малини склав 3,5 тис. т, це в 3 рази більше результату за той же період 2016 р., передає «Інфо-Шувар».
В цілому, за весь минулий рік, Україна експортувала понад 7 тис. т замороженої малини, при цьому, максимальний обсяг був вивезений з країни в серпні і вересні.
«Україна має можливість у цьому сезоні встановити черговий рекорд з експорту замороженої малини. Ціни на сировину в українських господарствах сьогодні формуються переважно під впливом попиту з боку іноземних покупців замороженої ягоди. Попит на ремонтантну малину на свіжому внутрішньому ринку не достатньо високий. Слід зауважити, що в цьому сезоні, ажіотаж на нашому ринку обумовлений перш за все слабким урожаєм малини в інших країнах ЄС, перш за все, в Сербії та Польщі, які є найбільшими європейськими виробниками цієї ягоди», — розповідає експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман.
У цьому сезоні, як і в попередні роки, майже всю заморожену малину Україна поставляє в країни ЄС, частка інших країн не перевищує 3%. Польща — головний покупець, в цю країну йде понад 60% всього експортного обсягу замороженої малини.
Діапазон закупівельних цін на українську малину досить широким, вартість сировини залежить від обсягу промислової партії і якості ягоди. Так, найбільші переробні підприємства України сьогодні приймають промислові партії малини по 22-25 грн/кг, дрібні «заморозчики» скуповують ягоду невеликими обсягами по 18-20 грн/кг.
Індія відкрила ринок для українських яблук
Представники української делегації під час торгової місії до Індії взяли участь у ряді нарад та офіційних зустрічей щодо диверсифікації та лібералізації експорту української продукції рослинного походження.
Про це говориться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Як зазначається, індійська сторона вжила заходи щодо відкриття експорту яблук з України до Індії — представникам української делегації повідомили про розміщення нотифікації в СОТ проекту нормативного акту, який регулює імпорт до Індії рослин та продуктів рослинного походження.
«Після набуття чинності цього нормативного акту українські яблука можна буде імпортувати до Індії за певних фітосанітарних умов», — говориться у повідомленні.
Крім того, українська та індійська сторони вирішили створити окрему робочу групу з аграрних питань у рамках роботи міжурядової комісії, яка буде проходити восени поточного року.
Також індійська сторона повідомила, що питання фумігації зернових препаратами на основі РН3 можливо буде вирішене до 1.01.2018 р. До цього часу профільні наукові установи Індії вивчать зазначене питання, після чого індійська сторона прийме остаточне рішення щодо визнання препарату та способу фумігації, як офіційної фітосанітарної процедури.
Українські аграрії втрачають мільярди через відсутність зрошення
Збільшення земель під зрошуванням хоча б на 30% дало б Україні таким самий рівень розвитку, як у Арабських Еміратах.
Таку думку висловив голова Наглядової ради ТОВ «Агрофірма «Сади України» Олексій Зайцев, пише AgroTimes.
«Постійне підживлення полів дозволяє нашій агрофірмі бити свої ж рекорди врожайності, які вдвічі перевищують показники багатьох інших аграрних компаній. Вважаю, зрошення є обов'язковою умовою для доброго врожаю в ситуації, коли клімат змінюється в бік потепління», — сказав Зайцев зазначивши, що у його агрофірмі площі земель на поливі доведені до 1400 га. Під зрошенням перебувають посіви кукурудзи (і не лише насіннєві, а й товарні), озимої пшениці, сої та гороху
За його словам, головною проблемою розвитку зрошення є недосконале регулювання відносин між власниками земельних наділів і компанією. Договори оренди мають різні строки дії, власники земельних наділів, знаючи, що земля розташована на зрошуваному полі, або по ній проходить система зрошення, тиснуть на компанію-орендаря. Закон однобічно регулює такі відносини, а компанія, що застосовує іригацію, своєю чергою, не може будувати плани щодо подальшого розширення системи, пояснив Зайцев.
«Багато аграріїв цікавляться зрошенням, оскільки це є прямим шляхом до збільшення врожаїв, а отже, і прибутків. Проте відсутність державних каналів водопостачання та фінансової підтримки унеможливлює розвиток таких програм в Україні. Причина очевидна: немає каналів водопостачання, а будувати свої автономні системи може далеко не кожен підприємець», — сказав Зайцев.
Він вважає, що на півдні та сході України площі під зрошенням потрібно збільшувати мінімум на 50%, у центрі — на 30–40%.
«Лише порахуйте: за площі земель на зрошенні у 10–12 млн гектарів, середній урожайності кукурудзи у 120–140 ц/га і ціні на зерно 150 $/т Україна може щорічно отримати $13–16 млрд додаткових коштів. І це як мінімум», — підкреслив Зайцев.