Чи реально заразитися у кафе або маршрутці: найпоширеніші міфи про туберкульоз

Лікар Роберт Кох 24 березня 1882 році відкрив збудника туберкульозу — туберкульозну бацилу. І саме в цей день Всесвітня організація охорони здоров'я встановила Всесві́тній день боротьби проти туберкульозу. Хвороба є дослідженою у наш час, проте існує багато міфів стосовно неї, у які вірять чимало людей. 

Експерти громадської організації «Інфекційний контроль в Україні» спростували найбільш поширені міфи про туберкульоз. Про це повідомляє пресслужба МОЗ України. 

Міф 1. Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся усіма речами, до яких доторкався хворий

Проте насправді таким чином заразитися туберкульозом не можна. Туберкульоз передається через повітря під час тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною, хворою на туберкульоз легень, яка кашляє і не отримує лікування.

Міф 2. Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях перебування великої кількості людей зі застосуванням дезрозчинів

Мити руки і прибирати дійсно необхідно, це допомагає запобігти багатьом хворобам. Але це не допоможе захиститись від туберкульозу. Оскільки туберкульоз передається повітрям, єдиний спосіб знизити ризик – це регулярне провітрювання. 

Міф 3. Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті

Насправді туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Міф 4. На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя

За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, а також мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі та металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, аутоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Як бачимо, від більшості цих обставин ніхто не застрахований.

Міф 5. Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу становить велику небезпеку для оточення

Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування така людина не може нікого заразити, навіть якщо в її аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Міф 6. Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди

Це не так, у більшості випадків навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Сьогодні в Україні безоплатні всі заходи вчасної діагностики туберкульозу і всі ліки для лікування різних форм захворювання, доступні в світі. 

Міф 7.  Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами

Лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю вони не можуть бути порівняні з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачий чи борсучий жир, сушені комахи, трави тощо) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових білків, мікро- і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз усе одно був смертельною недугою. Тож, одужати без спеціального лікування не можна.

Міф 8. Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж навіщо вона, якщо вакциновані все одно хворіють

Насправді вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ), яку роблять на 3-5 день життя дитини за відсутності протипоказань, є однією з найбезпечніших. Ускладнення, переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються менше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, що може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація дійсно не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцині нині діти зараз хворіють на туберкульоз дуже рідко.

Авторка: Ольга Касько

Фото з відкритих джерел