Чому після сорока тернополянам слід обов’язково обстежити зір?

Гострий зір та ясний розум –  цей органічний тандем дозволяє вдало починати кожен новий день. Зазвичай можливість бачити людина сприймає як належне, але після сорока може статися те, що змусить Вас цінувати свій зір. Мова йде про підступну глаукому, повідомляє Номер один.

Хворих на глаукому більшає

Серед усіх офтальмологічних захворювань глаукома є найпідступнішою. Такий статус хвороба отримали через відсутність будь-яких симптомів.  Як правило, людина непомітно та поступово втрачає зір аж до повної сліпоти. Як правило, хвороба розвивається після сорока років.

З кожним роком кількість хворих на глаукому збільшується. Причому не тільки в Україні, а й в усьому світі. Та медики мають логічне й обнадійливе пояснення такій тенденції. По-перше, збільшення кількості виявлених випадків пов’язують із покращенням методів діагностики. По-друге, пацієнти стали уважнішими до власного здоров’я і тепер частіше звертаються за консультацією до офтальмологів.

Глаукому поділяють на вроджену та набуту (вторинна).

– Вроджена виявляється у перші місяці життя дитини, – розповідає головний позаштатний спеціаліст-офтальмолог управління хорони здоров’я ТОДА Микола Турчин. – Нею займаються дитячі офтальмологи та педіатри. Як правило, проблему вдається вирішити протягом короткого періоду. Вторинна глаукома пов’язана з патологіями самого ока і може виникати після таких захворювань, як запалення, пухлина ока, тромбоз, після травми ока тощо. Зважаючи на ризик виникнення після цих захворювань глаукоми, медики проводять профілактичні заходи для її попередження.

Тиха і підступна, гостра і болюча

Також глаукома поділяється на відкритокутову та закритокутову.

Найчастіше спостерігається відкритокутова глаукома. Хвороба розвивається поступово, непомітно для хворого, тому така форма є найбільш підступною. Часто людина не має жодних скарг і лише випадково звертає увагу, що на одне око вже зовсім нічого не бачить.

– Відкритокутова глаукома не має практично ніякої симптоматики, – пояснює Микола Турчин. – Буває, хворий скаржиться, що вранці у нього виникає туманна пелена, яка до обіду розсіювалась. Або, наприклад, коли дивитися на лампочку,  навколо неї з’являється райдуга. Як правило, пацієнти не надають значення тим симптомам, а це є проявами глаукоми. Хворі приходять, коли починають спотикатися через предмети або не «вписуватись» у повороти. При глаукомі може залишатися 100-відсоткова гострота зору, але зменшується його поле. Підступність цієї форми глаукоми полягає ще в тому, що хвороба розвивається у віці 40-50 років і повільну втрату зору хворі часто вважають природною, пов`язаною з віковими змінами.

Закритокутова глаукома проявляється гострим нападом різкого болю в оці, який може віддавати в ділянку вуха, щелепи або серця, імітуючи при цьому, відповідно, захворювання вуха, зубів чи серця.

– У цілому око невеликих розмірів, а кришталик має властивість збільшуватись. Він перекриває шляхи відтоку внутрішньоочної рідини. Тоді глаукома починається зі страшенної болі, природу якої пацієнту важко пояснити. Така глаукома може давати клініку апендициту, інфаркту міокарда. Може виникати гострий біль у животі, різкий головний біль. У таких випадках, як правило, людина викликає швидку допомогу. І хворих доставляють у наше відділення, – пояснює лікар.

Якщо протягом 48 годин напад не буде ліквідовано, може початися різке зниження зору і навіть повна сліпота.

Чому підвищується тиск?

Як уже зазначалося, причиною глаукоми є підвищення внутрішньоочного тиску.

– В оці постійно виробляється внутрішньоочна рідина, яка за своїм складом аналогічна спинній рідині. Вона підтримує внутрішньоочний тиск ока, живить кришталик, склисте тіло, рогівку, витікає в передню камеру, потім у лімфатичну систему. Якщо на шляху цієї рідини стає перепона, виникає надлишок рідини, який піднімає внутрішньоочний тиск. Волокна зорового нерва перетискаються і він атрофується. Тоді вже повернути зір не можливо. Як правило, хворий не відчуває ніякої симптоматики, бо процес відбувається поступово, – зазначає Микола Турчин.

Як виявити глаукому?

Раннє виявлення глаукоми та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу. Щоб виявити захворювання, потрібно провести комплексну діагностику: визначити гостроту зору, поле зору, виміряти внутрішньоочний тиск і оглянути стан очного дна (зорового нерва, який у першу чергу вражає глаукома). Кожен з цих показників окремо не дає об’єктивної картини стану хворого. Світова література розповідає про випадки глаукоми з нормальним внутрішньоочним тиском, тому обстеження потрібно проводити із врахуванням різних ознак та параметрів.

Наразі немає методів повного вилікування глаукоми, однак медики можуть «гальмувати» темпи її розвитку. Пацієнти з таким діагнозом перебувають на постійному контролі лікарів. Такі хворі потребують регулярного моніторингу стану внутрішньоочного тиску.

Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Мета лікування – знизити внутрішньоочний тиск.

– Для цього існує широкий спектр медикаментозних засобів різної інтенсивності дії. Пацієнт повинен щодня застосовувати краплі та раз у два-три місяці звертатися до офтальмолога, щоб він поміряв тиск. Якщо медикаментозне лікування не допомагає, тоді офтальмолог проводить оперативне втручання. Його мета аналогічна – знизити тиск. Сьогодні світ не може вилікувати глаукому, тому наше завдання – зробити так, щоб людина свій вік прожила зрячою, – наголошує Микола Турчин.

Сучасні методи лікування дають змогу призупинити прогресування глаукоми (особливо на ранніх стадіях), зберігши при цьому зір і працездатність людини. Ось чому так важливо всім особам, старшим 40 років, один раз на рік контролювати рівень внутрішньоочного тиску.

Зоряна Гарасимів

Довідка

Глаукома – це хронічне захворювання очей, викликане підвищенням внутрішньоочного тиску. У кожної людини цей показник індивідуальний, але в середньому він не повинен виходити за межі 16-25 мм ртутного стовпчика.

Про підвищений внутрішньоочний тиск можуть свідчити такі ознаки: затуманений зір, поява “сітки” перед очима, поява “веселкових кіл” при погляді на яскраве світло (на лампочку), відчуття дискомфорту, тяжкості, напруження в очах, незначна різь в оці, відчуття вологості в очах, погіршення зору в сутінках, незначний біль навколо очей.