Чому насправді гальмують розслідування смертей на Майдані?

Майдан повалив старий режим, викривши його злочинність, і дав надію на якісно нове, демократичне, правове і справедливе життя в країні.

Лідери Майдану, Президент і суспільство поставили надскладне завдання – розслідувати всі злочини Майдану, вбивства і викрадення людей, діяння злочинної влади на чолі з президентом-втікачем Януковичем. Через два роки болючих питань без відповіді залишилося багато.На цій трагедії спекулюють політики, нагнітаючи невдоволення суспільства, дорікаючи владі, тим, що злочинці режиму так і не опинилися за гратами.

Дійсно, хотілося б одним махом посадити усіх винних. Наплювати на закон і забути про те що ми правова держава, за якою під мікроскопом спостерігає весь цивілізований світ. Будь-яке необережне правове рішення – це шанс оскаржити його і уникнути покарання.

Як показує світовий досвід, такі масові злочини, які відбулися на Майдані, чи теракти в Белфасті, Лондоні, японському метро потребують особливого підходу, кропіткої роботи зі свідками, експертизами. Такі справи розслідуються роками. Наприклад, розслідування трагічних подій у Вільнюсі 1991 року, коли в результаті штурму радянськими військами телевежі за гинуло 15 чоловік та понад 600 людей поранено, - завершилося лише наприкінці у 2014 році, а нині справа розглядається у суді.

Чотири роки пройшло з часу висунення звинувачень у військових злочинах до судового вироку колишньому президенту Югославії Слободану Мілошевічу. Через майже 15 років після найбільшого у світі теракту в Нью-Йорку американські інженери вимагають нового розслідування. У подібних злочинів немає терміну давності. Чим далі, тим більше виникає нових деталей і нових запитань.

Враховуючи недоліки українського правосуддя та спротивсистеми, яка переживає ґрунтовні реформи, а також причетність до злочинів сусідньої держави, все ж можемо говорити про якісні результати. Слідство знає замовників, організаторів та виконавців, має відповідні докази. Воно встановило  роль і місце кожного у злочинній змові, наслідком якої й стало масове вбивство людей. І навіть розпиляну зброю, з якої вбивали, знайдено на дні Дніпра і відновлюються її серійні номери.

«Справу Майдану» курує начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, колишній майданівець Сергій Горбатюк. Він наголошує, що це дуже об’ємна робота, що включає в себе декілька великих справ, починаючи від узурпації влади та розбудові корупційних схем Януковичем та його оточенням, Межигір’ям та злочинам під час Революції гідності. Такі справи потребують не піару, гучних заяв на недолугих проплачених акціях, на кшталт третього майдану, а реальної роботи.

«Ми готові до критики навіть за те, що у нас повільно йде розслідування. Але головне, щоб був результат: якщо ми направляємо справу до суду, то з великою ймовірністю того, що людина дійсно винна й заслуговує на обвинувальний вирок та реальне покарання», -- зазначив Горбатюк в інтерв’ю «Українській правді».

 "Вони зробили менше, ніж ми очікували, але більше аніж могли", -- вважає відомий юрист, адвокат матері Георгія Гонгадзе Валентина Теличко. На шляху в цій роботі відчувається ряд перепон. В тому числі й через недалекоглядність законотворців. Депутати чомусь забули врахувати те, що розслідування проваджень щодо злочинів проти активістів Майдану може припинитися з 1 березня, бо усі справи мають бути передані новоствореному Державному бюро розслідувань. Але процедура передачі так і не прописана, а депутати зберуться на наступне засідання лише 15 березня. Тож справа мала б усі шанси зависнути до цього часу. Якби не відреагував Президент, запевнивши, що не допустить зупинки процесу розслідування через недосконалість законів.

Ще одна причина чому справи гальмуються. Спротив судової систему, яка нині знаходиться під мечем конституційної реформи. Як відомо, остаточне ухвалити зміни до Конституції в частині судової реформи передбачає глибоке очищення судів. Вони, як і поліція мають пройти переатестацію.

На сьогодні судова гілка влади  чинить найбільший спротив розслідуванням справ Майдану, підриваючи їх і саботуючи. Деякі судді з чистою совістю відпускають під заставу Олену Лукаш, Єфремова, не бачать підстав брати під арешт політичних злочинців, зате не розбираючись брали під варту автомайданівців.

Тільки тепер розпочалося розгляд справи колишнього глави управління СБУ в Києві та області Олександра Щеголєва. Це одна з тих справ, яка має всі шанси завершитися обвинувальним вироком. Так крок за кроком будуть у суді усі справи. Це лише початок великого шляху.

На сьогоднішній день загальний обсяг кримінальних проваджень у "справах Майдану" -- 2300 томів, проведено понад 9,5 тисяч слідчих дій та допитано майже 6 тисяч свідків та потерпілих, призначено понад 1800 експертиз, 282 особам оголошено про підозру, винесено 18 обвинувальних вироків проти 26 осіб, в цілому 84 справи слухається в судах, а ще 11 справ передано до суду. У 63 провадженняхтриваєдосудоверозслідування. Ще 16 людей перебуваютьпідвартою в СІЗО, з них шість-- співробітники "Беркуту" і п'ятеро "тітушок".

"Перші із злочинців, які вбивали українських Героїв, нарешті ув'язнені. Підкреслюю: жоден з них не залишиться безкарним", - заявив Петро Порошенко. Так само рішуче Президент налаштований щодо головних фігурантів справи – Януковича і компанії. Хоч їм оголошено підозри і вжиті санкції, і не лише з боку України, а й ЄС та США, злочинна компанія переховується в Росії. Сподіватися, що їх нам видадуть – марно.  Тому, єдиний варіант: судити  їх заочно. Але закон не дозволяє. Точніше, одна його норма. Щоб заочно засудити, наприклад, Януковича, Захарченка чи Якименка, - потрібно щоб вони був у міжнародному розшуку. А Інтерпол на це, чомусь не наважується. Тому єдиний варіант, вилучити із закону про заочне судочинство норму про Інтерпол.

Так, заочні вироки не приведуть до ув'язнення, але дозволять конфіскувати майно цих злочинців, які вбивали людей та розкрадали країну. Наприклад, і досі до державного бюджету не можна перерахувати 50 мільярдів гривень «сім’ї Януковича», які знаходяться на рахунках українських банків.

У будь-якому випадку злочини проти українців на Майдані не мають терміну давності. Вони як рана, яка довго гоїться. Але, без сумніву, винні мають бути покарані і вони будуть покарані

Володимир МАНЬКО, політичний експерт