Давні світлини нагадали про витоки борщівської вишиванки (фото)

Унікальна виставка старих фотографій відкрилася у Борщівському краєзнавчому музеї. Його директор, відомий в Україні археолог, дослідник Трипільської культури та витоків феномену борщівської сорочки Михайло Сохацький розповів «Терену» про ідею виставки.

- Думка про те, що варто збирати фотографії, на яких зафіксовано галичан, подолян в автентичному народному вбранні, виникла ще у 80-х роках минулого століття, коли прийшов працювати в музей, - каже пан Михайло. - Тоді ми вже мали деякі зразки борщівських сорочок. Захотілося дізнатися, якими вони були, скажімо, 50, 100 і більше років тому. Тому цінною для нас була кожна світлина, яку знаходили під час етнографічних експедицій. У ті часи подібне зацікавлення культурою, народними витоками було дещо ризикованим заняттям. Працівників музею могли запросто звинуватити в «українському буржуазному націоналізмі». Тому ми ніколи не акцентували на тому, що їдемо «на села» шукати, окрім самобутнього борщівського вишиття, ще й старі світлини…

Дівчата із села Вільхівці (1957 рік) 

Дівчата та молодиці із села Худиківці (1930 рік) 

Сім’я із Устя (1930)

Весільна громада у Більче-Золотому (30-ті роки XX ст.) 

Молода пара із Більче-Золотого (1934 рік)

Науковець каже, що ось так, поступово, в музеї створювалась оригінальна фототека із архівними сімейними знимками. Нині у фотозбірці налічується до 7 тисяч різноманітних світлин! Півтори тисячі з них - це фото, що відтворюють культуру, побут, народні звичаї предків нинішніх жителів півдня Тернопільщини.

- Наш край – особливий, - стверджує Михайло Сохацький. - Трипілля, період Київської Русі, Галицько-Волинське князівство, польський, австрійський періоди – все це накладало свою печать на місцеву культуру, звичаї. І за старими фотографіями ми можемо дізнатися, що навіть в межах одного району традиції були відмінними, в тому числі й ті, що стосуються народної вишивки…

Це добре помітно на, так би мовити, «подієвих» фото, виставлених на огляд в експозиційній залі. Йдеться про сільські весілля, жнива, храмові празники, хрестини, похорони. На цих фотографіях – унікальні зразки одягу.

Михайло Сохацький розповів, що наприкінці XIX століття, про яке розповідають найдавніші світлини, у регіоні нараховувалось 9 містечок. Але 80% населення були селянами.

- У той час фотографи, в тому числі й знаменитий галицький фотограф Олексишин чи місцевий фотомайстер Миськів на своїх роботах ставили чіткі підписи щодо місця та обставин світлини і, зрозуміло, у більшості випадків, залишали дату зйомки, - продовжує пан Михайло. - Тож можемо точно знати, де, в якому селі і в який час люди ходили в тому чи іншому вбранні, які одягали притаманні тільки цьому куточку вишиванки… Фотографії засвідчують, що особливо люди захоплювались вишиттям у трьох селах району – Горошові, Кудринцях та Шупарці. Порівнюємо збережені старі сорочки з цих сіл із фотографіями і робимо висновок, що одні майстрині використовували рослинні візерунки, інші - геометричні. Є на одязі й трипільські орнаменти. Вишивальниці використовували традиційні для краю техніки вишивання. Щодо візерунку, то, як видно на фото, і це підтверджують нинішні зразки сорочок,

використовували шерстяну нитку, яку фарбували натуральними барвниками. Називалася вона «бавна». Також, як колись, так і тепер часто для оздоблення сорочок брали різнокольорові намистини – пацьорки.   

Михайло Сохацький 

Директор музею каже, що сорочки на Борщівщині 

переважно шили із конопляного полотна, хоча льон селяни також вирощували. Із деяких фотографій стає зрозумілим, що окремі сороки передавались із покоління в покоління. Ця гарна традиція живе і тепер.

Нині у Борщівському краєзнавчому музеї зберігається більш, як 200 неповторних зразків одягу, вишитих у різні роки місцевими майстринями. У кожній автентичній роботі, кожному символі закарбовано певний сакральний зміст.

Михайло Сохацький показав, як столітньої давнини сорочки, і ті, що на світлинах, перегукуються із орнаментами на трипільських глечиках, знайдених у тутешній печері Вертеба. Таке тісне переплетіння орнаментів, візерунків на давніх сорочках і артефактах Трипільської культури свідчить про глибинні етнічні витоки борщівської сорочки.

Фотовиставка народного вбрання у Борщівському краєзнавчому музеї експонуватиметься до початку листопада.                                                         

Олег СНІТОВСЬКИЙ

Фото автора