Децентралізація – валіза без ручки, але нести її доведеться, заявили експерти у Тернополі (відео)

Децентралізація влади – перший крок до реформи місцевого самоврядування в Україні. Адже без змін у системі виконавчої і представницької влади неможливі зміни в інших, не менш важливих сферах нашого життя.

Саме на цьому наголошували експерти, які нещодавно провели у Тернополі тренінг для представників місцевих засобів масової інформації на тему: «Особливості перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах у рамках децентралізації влади в Україні». Організатор таких навчань - координатор проектів ОБСЄ в Україні за підтримки уряду Канади. Експерти погодилися: проблем – чимало, але від реформи не відмовляться.

Цей процес уже не спинити, стверджує експерт

Тернопільщина – особливо цікава для експертів. Адже у нас – найбільше в Україні об’єднаних громад – 26 і ще із десяток вже готові стартувати у цьому процесі (про те, на яку фінансову підтримку можуть розраховувати об’єднані громади краю, читайте ТУТ. Про усі «за» та «проти» адміністративної реформи «Терен» писав ТУТ і ТУТ). Проте проблем уникати все одно не вдається. Одна із причин – непоінформованість громадян.

• Ми прагнемо надати представникам ЗМІ необхідні знання для того, аби вони надалі фахово висвітлювали процес децентралізації влади в Україні, - каже тренер Ігор Баб'юк. – Отже, ви матимете більше інформації про процес реформи і донесете це до суспільства, якому наразі бракує правдивої інформації.

Сьогодні реформа місцевого самоврядування, за його словами, є основою для запровадження змін в освітній, медичній та інших сферах суспільного життя. Адже децентралізація – це процес передачі значних повноважень і коштів від державних органів влади органам місцевого самоврядування, які найближче до громади.

- Я - палкий прихильник децентралізації в Україні, - визнає експерт. – Обізнаний із цією темою на практиці, адже керував Офісом реформ у Чернівцях.

- Європі, насправді, нова система управління потрібніша, ніж самій Україні, - додає експерт. – По-перше, якщо вони дають кредити, то розраховують на їх повернення. По-друге, у світі є чимало інвесторів, готових сюди прийти, але їм потрібні як прозорі умови співпраці, так і фінансово спроможні громади, які на паритетних умовах зможуть вкласти у проект бодай 10% ресурсу. Наразі ми цього забезпечити не можемо.

Позитивним було б розширення повноважень щодо землі

Реально спроможними, за словами пана Баб'юка, сьогодні можна вважати лише 180 громад, тобто 1,5%  від загалу створених. А тому слід розпочинати і укрупнення, і приєднання. На заваді - брак необхідного законодавства.

• Наразі ми опинилися у патовій ситуації, бо ніхто змін не хоче, - визнає тренер. – Реформу у нас роблять «від не хочу». Нагадаю, для її просування потрібно, аби Верховна Рада ухвалила законопроект про зміни до Конституції у другому читанні. Окрім того, під це підтягнуті ще 35 законів.

Зокрема, потрібен так званий закон «про дооб’єднання», аби до вже існуючих громад могли приєднатися інші населені пункти. За словами пана Баб’юка, потрібні і зміни до Бюджетного кодексу, аби стимулювати подальше об’єднання.

• Однозначно позитивним було б і розширення повноважень щодо розпорядження землею поза населеними пунктами, - додає він. – Це – сотні тисяч квадратних кілометрів площ у межах кожної області.

Експерти також нарікають на брак закону «Про вибори старост». Наразі передбачається, що таке голосування має відбуватися за кошти громади. Тож противники пояснюють відмову тим, що грошей у казні немає або їх слід використати на корисніші речі.

• Інший камінь спотикання – закон про зміну меж, - додає експерт. – Тут домислів зазвичай – найбільше, адже людей лякають ліквідацією районів і райадміністрацій, а відтак – знищенням усієї інфраструктури, що є у їхньому підпорядкуванні. Я переконаний: поки не створять усіх громад, доти райони ніхто не ліквідовуватиме.

На базовому рівні обиратимуть виконкоми

Серед пріоритетів децентралізації та добровільного об’єднання територіальних громад реформатори наводять низку аргументів, хоча і не приховують негативів та проблем.

- Децентралізація дозволить жителям громад отримувати послуги - соціальні, адміністративні і комунальні – максимально наближено до місця проживання, - уточнює Ігор Баб'юк. – Цифра – 20 кілометрів не є випадковою. Така відстань гарантує, що до вас вчасно із центру громади приїдуть швидка, пожежна, поліція.

Громади отримують права на встановлення місцевих податків і зборів, достатніх для виконання власних повноважень і стимулювання економічного розвитку задля створення нових робочих місць. Завдяки таким фінансовим, майновим та інтелектуальним ресурсам, можна говорити про покращення якості освітніх, медичних та інших послуг, а також - утримання місцевої інфраструктури, наголошує експерт.

• Звісно, жити доведеться по-новому, - продовжує Ігор Баб'юк. - На базовому рівні ради громад обиратимуть виконкоми. У селах, які входять до складу місцевої ради, працюватимуть старости. Щоб людина, наприклад, не їздила у сільраду за довідкою, вирішувати цю проблему на місці повинен староста.

Причому трирівнева система влади збережеться. Так, депутати на рівні району обиратимуть голову районної ради і формуватимуть виконком. Аналогічно відбудеться і на рівні області.

• Причому у кожного із цих органів буде своя компетенція, - додає він. – Наприклад, у підпорядкуванні району залишиться будинок культури районного значення, інтернати, вторинний рівень медичної допомоги, а також якась спільна власність громади району.

Найбільше повноважень і фінансів - на місцях

Президентську гілку влади представлятимуть префекти. До слова, експерт вважає, що вистачить одного – обласного із відповідною вертикаллю представників у районах. У нього залишиться право визначення економічного розвитку і планування, утримання доріг обласного і державного значення у межах територій, координація діяльності органів виконавчої влади, а також контролю за рішеннями рад. Причому відміняти їх він зможе тільки за рішенням суду.

• Найбільше компетенцій, повноважень і фінансів зосереджуватиметься на місцях, - наголошує тренер. – Це - соціальна допомога, організація пожежних команд, благоустрій, швидка і первинна меддопомога, муніципальна міліція, дошкільна освіта тощо. Це, звісно ж, змусить багатьох починати рахувати гроші.

Для виконання усіх 12-ти компетенцій передбачається залишити на місцевому рівні чимало податків. Зокрема, найбільше громади зацікавлені у тому, щоб їм залишали 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Проте експерти вважають, що не зайве також становити відповідальність новостворених органів місцевого самоврядування перед виборцями і державою.

• Що мені подобається на Тернопільщині? Що у вас Перспективний план ухвалюють «за фактом», - підсумував експерт. - Так, у вас – теж є багато помилок, але їх – набагато менше, ніж в інших регіонах. Адже 60-70% громад в Україні створили поза методикою.

Експерт перелічив вимоги, які висувають до тих, хто прагне об’єднатися: одна область, добровільність, у ролі центру – найбільший населений пункт, відстань від центру – до 20 км тощо. Причому Ігор Баб'юк наголосив, що статус населеного пункту після об’єднання не змінюється. Окрім того, одна громада не може існувати всередині іншої.

Усе про вибори старост – на одному сайті

Частину тренінгу експерт присвятив саме особливостям виборів старост.

До речі, найсвіжішу інформацію щодо виборів старост (і не тільки – прим.) будь-хто може почерпнути на нещодавно створеному сайті - info-vybory.in.ua. Запустив його Український центр суспільних даних. Інформація інтерактивної карти базується на даних сайту Центральної виборчої комісії і постійно оновлюється, як тільки призначають нові вибори. Експерт пояснив, як цей ресурс виглядає і працює.

Фото автора

Довідка. Концепцію реформування влади і територій підготували у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства. Одним із натхненників був нинішній прем’єр Володимир Гройсман. Із документом можна ознайомитись на сайті Мінрегіонбуду.