Дослідники розробили натуральний пестицид, який не шкодить бджолам (Агроновини)
Новий засіб з’явився внаслідок об’єднання вивчення генетичних даних рослин і нових методів селекції.
Про пише agronews.ua.
Одна із проблем використання синтетичних інсектицидів полягає в тому, що вони не лише вбивають шкідників, але й шкодять корисним комахам, наприклад бджолам, жукам і метеликам.
Вода із залишками пестицидів стікає з полів у озера й струмки, що ставить під загрозу існування біорізноманіття цілих екосистем.
Раніше ми вже повідомляли про низку інновацій, спрямованих на сталий розвиток ферм. Наприклад, про програму, що допомагає фермерам ідентифікувати хвороби рослин, і про робота, який відлякує шкідників.
Тепер же група дослідників із Технічного університету в Мюнхені (TUM) розробила біодеградуємий пестицид, який поширює запах, що утримує небажаних комах на відстані.
За основу нового засобу професор Томас Брюк та його команда із відділу промислової біотехнології узяли тютюн — рослину, яка виробляє натуральний пестицид cembratrienol (скорочено CBTol).
Спочатку дослідники виділили частини геному тютюну, які відповідають за виробництво натурального репеленту. Потім вони додали їх у геном бактерій E. coli. Генетично модифіковані бактерії вирощують у великих бочках, після чого пестицид відокремлюють і використовують як спрей.
Дослідження вчених показали, що спрей cembratrienol може захистити від попелиць, але не токсичний для комах. Він також не накопичується в навколишньому середовищі. Ще один плюс — спрей має антибактеріальний ефект. Це означає, що його можна використовувати в якості нетоксичного дезинфікуючого засобу.
Дослідники вважають, що cembratrienol можна використовувати для захисту від патогенів, які викликають MRSA, а також від збудника пневмонії та лістеріозу.
Україна позбулася залежності від ринку РФ щодо експорту овочів та фруктів
За роки дії ембарго на поставки української плодоовочевої продукції в Росію українські садівники та городники повністю позбулися залежності від такого ринку та наростили обсяги експорту в інші країни.
Про це повідомляють аналітики EastFruit, пише agronews.ua.
– За оцінками трейдерів, реальний питома вага російського ринку в постачаннях овочів і фруктів з України становить від 3 до 5% у вартісному вимірі. Тобто за сім років залежність українського плодоовочевого бізнесу від поставок на ринок РФ скоротилася приблизно у сім разів, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що якщо в сезоні 2012/13 років Росія купувала 29% всього експорту української плодоовочевої продукції, то в сезоні 2019/20 років головним ринком збуту для України були країни Євросоюзу.
На країни ЄС припадає 67% обсягу експорту фруктів, ягід, овочів і горіхів з України.
Ще 14% припадає на поставки до країн Близького Сходу, і лише близько 7% – до Білорусі, яка частково реекспортує українську продукцію до Росії.
Основною країною-покупцем української продукції залишається Польща – близько 17% всіх постачань. Польща імпортує українські заморожені ягоди, фрукти та овочі, а також свіжі тепличні помідори й огірки, гриби, кавуни, дині та інше.
Туреччина займає друге місце, багато в чому завдяки масштабним закупівлям українських волоських горіхів, з питомою вагою близько 10%, а Франція третє – з часткою понад 7%. Франція, здебільшого імпортує з України заморожені ягоди та овочі, волоські горіхи і яблука.
Нагадаємо, Україна за підсумками 2019 року експортувала плодоовочевої продукції на рекордні 339 мільйонів доларів, що на 9,4% більше, ніж у 2018 році.
Фото з допису