Двері зі знаками часу у Тернополі (фоторепортаж)

Їх не можна не помітити. Щойно майже проходиш міст, котрий веде до старого парку від вокзалу (чи навпаки), бачиш будинок, обплетений диким виноградом.

Кілька років тому його обрізали, але посірілі стебла, здається, намертво, вчеплені до стін. І замасковані зверху тією жухлістю, але відкриті поглядові знизу – ці красивезні двері.

Якщо приглянутися – видно не тільки копітку людську роботу – вирізана тахля, декоративні металеві гратки, а й роботу часу. Він нещадний. І фарба полущилася, витворивши нові не менш філігранні візерунки.

Анна ЗОЛОТНЮК   

Фото автора