Енциклопедія гумору побачила світ у Тернополі
Тернопільське видавництво «Терно-граф» видало унікальний збірник сатиричних мініатюр, гуморесок, фелейтонів та анекдотів
Гумор – частина мистецтва
Зібрав усі ці веселі оповіді на майже 600 сторінках книги «Веселий оповідач» відомий в Україні гуморист із Теребовлі Василь Панюс.
Член Національної спілки хореографів України та Асоціації діячів естрадного мистецтва України, артист розмовного жанру та музикант Василь Панюс упевнений, що добра усмішка або щирий сміх продовжують життя.
- Переконався, що гумор допомагає нам критично сприймати дійсність, виходити із складних життєвих ситуацій, легше та оптимістичніше сприймати життя, а головне – самих себе. Гумористичні твори доводять нам, що навіть серйозні проблеми можна сприймати із гумором. І творча спадщина нашого народу свідчить про те, що у різні часи гумор додавав йому сили вистояти у нелегкій боротьбі за існування. Чому галичани вижили? Та тому, що вони завжди вміли добре і щиро сміятися, - переконаний Василь Панюс.
Гумор, каже упорядник книги «Веселий оповідач», є частиною мистецтва, методом самовираження людини як творчої особистості, або як гідного представника нашого суспільства. Адже, читаючи, слухаючи гумористичні твори, людина не тільки усміхається, вона й замислюється.
- Так що, гумор – справа серйозна, бо направду непереможним є його вплив на людей. У цікавій, необтяжливій формі автори гумористичних творів доносять до читачів –слухачів інформацію про те, що у житті є серйозні і зовсім не смішні речі, а якщо сприймати життя з оптимізмом, воно стає легшим, - каже пан Василь.
Найкраще із прочитаного
- У цій збірці, своєрідній енциклопедії гумору я сконцентрував,
на мій погляд, усе найкраще, що було мною прочитано, зібрано з радіопередач, телевізійних програм, преси, записано після спілкування із моїми слухачами, авторами-гумористами за останніх 25 років моєї творчої діяльності на сцені, - продовжує укладач книги. - А зібрано чимало, думаю, вистачить ще на одну таку книжечку. Я вважаю, що нині мистецтво гумору практично зникло з української естради. В основному, обходяться співом, танцями, сольними виступами. Зрідка хтось прочитає гумореску чи виконає сценку. Мистецтво гумору перенеслося, переважно, зі сцени на корпоративи та в закриті шоу-програми для заможних людей, - каже Василь Панюс
Про забуті байки та інтелігентний український гумор
Гуморист вважає, що останнім часом про такий жанр, як жартівливі сцени, веселі діалоги, куплети, байки, вірші просто незаслужено забули.
- Наприклад, зараз молоді гумористи взагалі байок не читають. А шкода. Байка – це прекрасна форма гумору. Адже свого часу у нас навіть артисти були, які читали на сцені тільки байки. А жанр конферансу? Ведучий-конферансьє, який об’єднує всю концертну програму, перетворився лише на простого ведучого, що оголошує концертні номери. А раніше у кожній філармонії був свій штатний гуморист…
Конкурси гумору, що іноді організовуються в Україні, це типово бізнесові проекти, що нині відбулися, завтра вже про них забули. Ну, ще в газеті напишуть. Їх проводять в основному для аматорів і студентів. А чому б після конкурсу не зібрати увесь матеріал докупи, щоб видати збірку, а хорошим виконавцям, які подають надію, допомогти у подальшому професійному рості. Однак насправді виходить так – з’їхались, прочитали, отримали грамоти і роз’їхалися, - зітхає гуморист. .
- Український гумор – це інтелігентний гумор, - продовжує Василь Панюс. - Це – гумор культурних людей, культурної нації. У гуморі не потрібно вживати брутальних слів, що собі дозволяють деякі молоді виконавці. Вони думають, що завдяки цьому стануть популярніші. А я вважаю, що це – ознака не тільки слабкості, але й безкультур’я. Це означає, що ти не можеш вигадати щось своє, оригінальне і прикриваєшся лихослів’ям. Жарт теж повинен виховувати.
Жартуйте і смійтеся не лише 1 квітня
Як вважає укладач «Енциклопедії гумору», нині гумор стає все коротшим і коротшим, зводиться до просто анекдотів, що розповідають із сцени.
- Це правда, людям не подобаються довгі анекдоти. Ритми оповіді змінилися. Довгі гуморески ніхто не буде слухати. У своїй збірці я зібрав чимало, на мій погляд, влучних, коротких гуморесок. Зрештою, тут подано різні форми жанру веселого слова. Є й такі, які просто треба домислювати, продовжувати так, як хто вважає за потрібне. До речі, на цю тему є такий жарт: «Починав ремонт у стилі хайтек, а закінчив у стилі хайтак». Або – «Прийшла до подруги поплакатися на життя, а сміялись до ранку…». Отакі ситуації, що з гумором відображають епізоди нашого життя. А щодо моєї книги, то кожен читач може розгорнути її на будь-якій сторінці і читати ті гуморески, які я дарую слухачам під час моїх виступів. Тож гортайте цю книгу, якщо вона вам трапиться, запам’ятовуйте, можливо щось і вам пригодиться у веселій компанії, нехай люди посміються і мене добрим словом згадаєте.
Артист розмовного жанру вважає, що варто частіше усміхатися і робити це невимушено, щиро.
- Смійтеся завжди безпосередньо, природно, відкрито. Смійтеся голосно і нікого не соромтеся. Запам’ятайте цей стан, цей радісний стан тому, що це дуже важливий зцілюючий процес, він виробляє гормони радості, які зміцнюють ваш імунітет. Обов’язково повертайтесь до такого стану, навіть, коли вам … не до сміху. Жартуйте, смійтеся не тільки 1 квітня, у всесвітній день гумору, але знаходьте причину для цього і в інші дні. Тож, усміхайтеся частіше, - побажав насамкінець Василь Панюс усьому колективу «ТЕРЕНу» та усім нашим читачам.
Орест Сарматський
Фото автора