ГЕС на притоці Дністра у Тернопільської області не буде?

Еколог з Тернопільщини домагається заборонити будівництво гідроелектростанції на річці Сереті.

Хоча апеляційний суд і поставив крапку у спорі громадянина з фірмою-інвестором, котра має намір спорудити у Чорткові  гідроелектростанцію, судове рішення досі залишається не виконаним.

Більш ніж рік тому, 10 липня 2015 року, ще попередні керівники Чортківської міської ради зімітували у її стінах певну подобу громадських слухань – стосовно намірів Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Енергоперспектива» з Кам’янця-Подільського збудувати у місті гідроелектростанцію на притоці Дністра - річці Серет, - пише відомий еколог, представник  екологічно-громадської організації «Зелений Світ» Олександр Степаненко у часописі «Золота Пектораль».

- Чому можна вести мову власне про імітацію громадської участі? – ставить автор риторичне запитання. – І тут же дає відповідь: тому,

що про підготовку слухань не було заздалегідь повідомлено у пресі, тож на них з’явилися лише дисципліновані працівники апарату міської ради (а вони ж усі стовідсотково є дисциплінованими) та купка небайдужих мешканців міста.

Жодних офіційних документів, зокрема про вплив проекту на стан річки Серет, представники «Енергоперспективи» не надали ані до, ані в ході «слухань». Втім запевнили, що вони, як цивілізовані інвестори, діятимуть лише у рамках закону і якщо хтось із зацікавлених мешканців міста забажає, усю необхідну документацію нададуть. Усні аргументи енергетиків на користь того, аби громадськість дала «добро» їхньому проектові, звучали не надто переконливо. Тому, не важко здогадатися, як проголосували «незалежні» учасники згаданого зібрання. А також – яку «установку» дав своїм підлеглим колишній міський голова та як голосували ті. І кого було більше…

Невдовзі після тих «слухань», такий собі громадянин С, котрий мешкає у Чорткові, сподіваючись на щиру готовність цивілізованих інвесторів до діалогу з громадськістю міста, направив їм інформаційного запита. У листі просив надати інформацію про очікуваний вплив проектованої ГЕС на довкілля: заяву про екологічні наслідки проектної діяльності, розділ проекту оцінки впливу на навколишнє середовище і таке інше.

Жодної відповіді на того запита від «Енергоперспективи» не надійшло. Довелося писати до славного міста Кам’янця вдруге та згадати про можливість звернення до суду. Через два місяці «цивілізований інвестор» таки відписав, але не так, як того хотілося б. Тут вже не йшлося про «ви звертайтеся – а ми усе надамо!» На думку власників «Енергоперспективи» вони, як суб’єкт господарювання, згідно закону взагалі не зобов’язані надавати жодної інформації щодо проекту. Це все, мовляв, обов’язки держави… І взагалі, рекомендували уважніше читати закони. Зокрема, «ОРГУНСЬКУ КОНВЕНЦІЮ».

Але от громадянин С чомусь мав вагомі сумніви щодо обгрунтованості правових порад «цивілізованих інвесторів» з-за Збруча. А ще й ознайомившись із скандальними фактами їхньої діяльності на теренах сусідньої Хмельниччини, оприлюдненими у загальнодоступних інтернет-виданнях, пішов й собі шукати справедливості у судах.

В лютому 2016 року вийшла постанова Кам’янець – Подільського міськрайонного суду. На жаль, в судді Стельмаха, який її склав, в силу якихось невідомих обставин сформувалося переконання, що ТзОВ «Енергоперспектива», як суб’єкт підприємництва, не належить до розпорядників публічної інформації. А тому не зобов’язане надавати відповіді на запити щодо екологічної інформації,яка становить публічний інтерес. Суддя Стельмах також вочевидь вважає, що лише держава Україна мала б розбиратися, що саме усі оті «енергоперспективи» напроектують на наших і без того вмираючих річках. Держава ж повинна розтлумачувати це своїм настирливим громадянам, а згодом й відшкодовувати збитки, завдані довкіллю ГЕС-ами. А справа «енергоперспектив» – спокійно собі гатити річки дамбами, отримувати прибуток від продажу електроенергії за «зеленим тарифом» і не перейматися якимись громадськими слуханнями та запитами на інформацію.

Що ж, довелося громадянинові С з Чорткова іти далі тернистим і недешевим судово-канцелярським шляхом.

Нарешті, аж 26 травня 2016 року, Вінницький апеляційний адмінсуд скасував постанову свого колеги з Кам’янця, визнав відмову ТзОВ «Енергоперспектива» у наданні інформації за запитом громадянина С від 27 серпня 2015 року протиправною, зобов’язав ТзОВ все ж надати інформацію, а також стягнути з ТзОВ судові витрати у розмірі 1 142 гривень.

Минуло три місяці від дня ухвалення рішення Вінницького суду. «Енергоперспектива» не оскаржувала його – змирилася. Рішення давно вступило в законну силу. І що ж ? – «Енергоперспектива» досі так і не надіслала жодної екологічної інформації щодо свого проекту, яким вона має намір «облагодіяти» Чортків.

Тож у цій ситуації цілком чітко проглядається уся її «цивілізованість», уся «повага» до мешканців Чорткова, до законів України та її правосуддя. Висновки робити новообраним очільникам міста та депутатам.

Наразі, як видно, доводиться втішатися хіба тим, що суддя Стельмах, отримавши рішення суду апеляційної інстанції, все ж розібрався з нормами закону «Про доступ до публічної інформації». І що юристи «Енергоперспективи» мали час для того, аби перечитати у ході судового розгляду оту злощасну «ОРГУНСЬКУ КОНВЕНЦІЮ». Хоча насправді, якщо вже на те пішло, вона називається ОРГУСЬКОЮ – від назви данського міста Оргус. А повна її назва – Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.

Що поробиш, далеко від нас до того Оргусу…

 Петро Овчарик

Фото з відкритих джерел