Грузини та чеченці із зони АТО подарували волонтерам з Тернопільщини шеврони
Збаразькі волонтери під час чергової поїздки в зону АТО передали українським захисникам допомоги майже на 20 тисяч доларів
Біноклі, тепловізори і не тільки
З початку війни на сході України волонтери Збаразької громадської організації «Штаб національного спротиву» всіляко підтримують захисників на фронті, повідомляє «Народне слово».
Нині вони опікуються багатьма підрозділами ЗСУ та добровольчих батальйонів. Активіст і координатор організації Володимир Голоднюк розповів, що перед кожною поїздкою на Схід вони розробляють спеціальний маршрут та відповідні супровідні документи.
– Кожній поїздці передує колосальна робота з моніторингу реальних потреб кожного бійця, підрозділу, складається перелік запитів і ми працюємо по ньому, підключаючи наших благодійників з України та світу, – каже Володимир Голоднюк. За словами пана Володимира, пріоритетними у їхній роботі залишаються два напрямки – допомога землякам, вихідцям із Збаражчини та тим підрозділам, котрі перебувають безпосередньо на лінії зіткнення. Ті українські бійці, які цілодобово на передовій, як ніхто інший, потребують максимальної уваги та підтримки з тилу, – переконаний керівник волонтерського штабу. Зі Збаража волонтери у складі керівника ГО «Штаб національного спротиву Збаразького району» – Володимира Голоднюка, військового капелана та Народного Героя України отця Ігора Федоришина, волонтерів Сергія Ткача, Валерія Безганса, Юрія Десятника майже тиждень були у зоні АТО. Під час чергової поїздки на Схід збаразькі волонтери передали захисникам два тепловізори, тепловізійний приціл для снайперської гвинтівки, активні навушники для гармашів(мінометників), біноклі, взуття, форму, продукти харчування та гігієни, медикаменти, усього на понад 17 тисяч доларів США. За словами Володимира Голоднюка, незмінного учасника кожної експедиції збаразьких волонтерів на Схід, цього разу їхня поїздка відбувалася у ритмі нон-стоп. З міркувань безпеки збаразькі волонтери не розголошують точні координати тих місць та населених пунктів, де несуть службу українські воїни. У Мар’їнці вони передали військовим тепловізійний приціл «Армазінг». Хлопці неймовірно зраділи кросівкам від Франкфуртського обозу («Группа помощи украинской армии и раненым в госпіталях» , смачним гостинцям – борщам, супам, кашам від «HandMade по-львівськи для Армії руками волонтерів». Також вони вдячні львів’янам за маскувальну сітку і «кікімору».
Щемливі зустрічі із земляками
Наступним пунктом, куди заїхали збаражчани із гостинцями для воїнів, був населений пункт поблизу Докучаєвська, де відбулася надзвичайно щемлива та радісна зустріч із земляком, колишнім волонтером Віктором Чижевським. Він служить в «Айдарі».
– Потрібно було бачити очі цього юнака, – розповідає Володимир Голоднюк, – як він зрадів, побачивши нас! Не можу передати тих емоцій, коли обіймав цього мужнього захисника і тиснув йому руку, адже він одноліток мого Устима. Приємно було землякам почути, як побратими пишаються Віктором за його відвагу, щирість та доброту, каже пан Володимир.
Айдарівцям передали тепловізор, маскувальну сітку, сплетену максимівськими школярами, а також випічку, продукти харчування, воду і ще багато інших потрібних речей. Заночували збаразькі волонтери у друзів із цивільного військового співробітництва «Евакуація-200», які теж отримали від збаражан невеликі презенти у вигляді амуніції та взуття від благодійників з Франкфуртського обозу. Наступним пунктом маршруту збаразьких волонтерів була Авдіївка, де вони відвідали земляка Івана Гулика, який воює у складі УДА «Правий сектор», і передали адресну допомогу землякові, а побратимам усе, що вони їм замовляли. Володимир Голоднюк наголошує, що добровольці знаходяться на передовій у найгарячіших точках, і на відміну від солдатів ЗСУ, не отримують не лише заробітної плати за службу державі, але й не мають відповідного армійського забезпечення, тому допомога волонтерів добровольчим батальйонам конче необхідна. Завершальною точкою маршруту липневої поїздки на Схід була Бахмутська траса, де волонтери зі Штабу поблизу Попасної зустрілися із земляком Мирославом Костем, якому передали тепловізор, радіостанції, планшет, кікімору та сухі супи, борщі і кашки від «HandMade по-львівськи», кросівки та форму від Франкфуртського обозу. Під час перебування у Штабі волонтери формували посилку у Дебальцеве для бійця на Схід. У маленькій картонній коробочці – глюкометр та інсулін для мужнього захисника Володимира Вовка, який, незважаючи на свою недугу, пішов захищати рідну землю від кремлівських зайд. Про цю буденну потребу конкретної людини у цьому життєво необхідному обладнанні волонтери дізналися під час липневої поїздки.
Відчайдухи з Чечні та Грузії
З початку російської агресії у 2014-2015 рр, коли в армії катастрофічно не вистачало бронежилетів та кевларових шоломів, ми повністю екіпіровували усіх воїнів із Збаражчини, а це 475 чоловіків, – розповів Володимир Голоднюк. Крім того, наші волонтери регулярно обдзвонювали мобілізованих збаражан та добровольців, цікавилися їхніми потребами, на основі цього моніторингу необхідні їм дороговартісні речі на Схід відвозили особисто, а все інше – продукти харчування, засоби гігієни тощо доправляли поштою. Щодня відправляємо бійцям 3-5 посилок. За цей час у збаражан з’явилося багато справжніх друзів і серед інших підрозділів ЗСУ, тих, де не служать збаражани. Володимир Голоднюк стверджує, що допомагають усім, не роблячи різниці, адже усі вони захищають українську землю. От і під час чергової поїздки на Схід збаражани познайомилися і потоваришували із хоробрими грузинськими добровольцями з «Georgian Parttizans» під командуванням Зураба, з «Грузинським Легіоном» (командир Мамука), з відважними і доблесними чеченськими воїнами із «Шаленої зграї» (командир Казбек). На підтвердження своїх слів керівник Штабу демонструє шеврони цих підрозділів, які їм подарували українські патріоти – грузини та чеченці. Усі ці сміливі відчайдухи з добровольчих іноземних підрозділів, які діють у складі ЗСУ, знаходяться безпосередньо на лінії зіткнення і першими зустрічають ворожі атаки та постріли. За словами керівника Штабу, немає проблем у військових із налагодженням доставки продуктів харчування на фронт.
Броня міцна, взуття – не дуже
– Якщо на початку війни військові постійно відчували нестачу у продуктах харчування, то нині можемо впевнено заявити, що постачання харчування на фронт налагоджено добре, і хлопці не відчувають жодної нестачі у їжі, зокрема і завдяки волонтерам, – стверджує пан Володимир. Безумовно, запит на щось смачненьке домашнє завжди є, адже, перебуваючи місяцями, а дехто роками далеко від рідного дому, хлопці з нетерпінням очікують на домашні смаколики, які за тисячу кілометрів переносять їх у той, інший світ, де немає війни, де родина, дім і домашній затишок. Забезпечила тисячна волонтерська армія своїх захисників і захисними бронежилетами та шоломами.
– Дійсно, якщо у перший рік російської військової агресії в Україні в українському війську була гостра потреба у бронежилетах та кевларових шоломах, то на сьогодні, слава Богу, такої проблеми немає, хлопці забезпечені цими першочерговими засобами захисту. Хоча наші волонтери і сьогодні за потреби передають бійцям і взуття, і «броніки», адже у бойових умовах дуже швидко зношується взуття і пошкоджується броня. Розмову з Володимиром Голоднюком знову перериває новий відвідувач. Степан Римар нещодавно повернувся з фронту додому, аби під час нетривалого відпочинку відвідати дітей та онуків, допомогти дружині по господарці. Але чоловік не міг не завітати до Штабу, щоб подякувати волонтерам за допомогу, особливо за набір гаєчних ключів, які наразі є дуже затребувані у війську, каже пан Володимир. За останній місяць тридцять комплектів цих інструментів збаразькі волонтери передали на Схід у різні частини та підрозділи. –Передавали і вогнегасники, без яких не обійтися під час обстрілів, щоби загасити палаючу техніку. А ще дальноміри, артилерійські труби. Лише за минулий рік завдяки благодійникам та організації різноманітних заходів збаразький Штаб надав військовим допомоги на 5 млн грн, – продовжує свою розповідь про діяльність очолюваного ним Штабу Володимир Голоднюк.
Численні подяки збаразьким волонтерам
Волонтери надзвичайно вдячні всім людям, які своїми справами та коштами забезпечують військових усім необхідним та наближають нашу перемогу. Задоволені та вдячні збаражани за співпрацю волонтерам із Франкфуртського обозу, українським заробітчанам із Італії, Португалії, українській діаспорі Америки. За словами пана Володимира, дуже часто меценати знаходять їх самі, завдяки соціальним мережам. –Людям імпонує відкритість та прозорість нашої роботи, про яку ми щоденно звітуємо на своїх сторінках у соцмережах, – продовжує розповідь про специфіку роботи Штабу пан Володимир. – У Штабі ми не сидимо, склавши руки, чекаючи, коли нам хтось допоможе. Крім благодійної допомоги, яку переказують у вигляді коштів, посилок, ми самі організовуємо та проводимо різноманітні заходи, фестивалі, концерти, а за виручені за них кошти закуповуємо усе необхідне для військових. Зокрема за два минулорічні заходи – фестиваль «Байда» у Вишнівці та концерт зірок української естради у Збаражі, нам вдалося закупити два тепловізори. Цьогоріч завдяки організованій товариській футбольній зустрічі з ветеранами київського «Динамо» нам знову ж вдалося зібрати кошти ще на один тепловізор. З передової до нас повернувся ще один раніше закуплений нами тепловізор, який поламався, зараз його ремонтують, і коли він буде справним, під час чергової поїздки запланованої на першу половину серпня, відвеземо хлопцям на передову. За цих неповних три роки збаразькі волонтери Штабу національного спротиву закупили та передали на Схід 12 тепловізорів, 3 дальноміри, 325 біноклів, 3 автомобілі, відремонтували 4 одиниці військової техніки, закупили 233 бронежилети, 175 кевларових шоломів, більше 400 штук розвантажувальних жилетів. А ще - понад 2 тисячі військового взуття, наплічники, намети, спальники, карімати, плащі-накидки, закупили 1,5 тисячі комплектів літнього і зимового одягу, понад 1000 комплектів зимової білизни, тисячі пар шкарпеток, 500 пар гумових чобіт, тактичні ліхтарики, рукавиці, балаклави. У цьому переліку - наколінники, термоси, 1000 медичних аптечок, генератори, бензопили, «буржуйки». А скільки різноманітних засобів гігієни передали волонтери зі Збаража, навіть важко полічити, - стверджує пан Володимир.
Тому двері у Штабі не зачиняються, постійно хтось приходить, аби подякувати волонтерам, щоб звернутися за допомогою, щоб самим допомогти їм, пожертвувавши власним часом, вмінням, працею чи коштами. Усім відвідувачам у Штабі раді і потребують усілякої допомоги та підтримки. Волонтери нагадують, що війна триває. Зрозуміло, що суспільство втомилося і фізично, і морально від цієї безперервної напруги, горя та негативу, який щоденно ллється з телевізійних екранів та стрічок новин, але що казати про втому тим, хто є головними героями цих новин, які в цьому нескінченному пеклі перебувають цілодобово вже більше двох років, і не в інформаційному, а в реальному, захищаючи усіх нас з вами, там, на Сході. Тому волонтери знову і знову закликають не бути байдужими і в міру можливостей допомагати воїнам, адже вони цього дуже потребують, їм так необхідно знати, що ми про них пам’ятаємо і цінуємо їх.
Петро Овчарик
Фото: «Народне слово»