Громада Чорткова повстала проти будівництва міні-ГЕС
Ідея створення ГЕС на перетині вулиць Млинарської та Шопена-бічна у Чорткові зародилася ще влітку минулого року. Тоді депутати на сесії міської ради прийняли рішення «Про надання дозволу ФОП Дробатюк В.К. на розроблення попереднього планувального рішення для розміщення й обслуговування гідротехнічної споруди об’єкта енергетичної інфраструктури (малої гідроелектростанції) по вул. Млинарській».
Та це відразу поставило на вуха жителів згаданих вище вулиць, адже часто-густо навіть при найслабшій весняній повені вода спокійно добиралась до підвалів найближчих будинків, затоплюючи всю долину, надовго блокуючи дорогу. Неважко здогадатись, що буде у випадку побудови дамби: рівень води помітно підніметься, і якщо влітку це нічим не загрожує, то у період танення снігу прилеглі вулиці радше нагадуватимуть італійську Венецію ніж Чортків. Та пересідати з автомобілів на гондоли (традиційний венеціанський грібний човен) ніхто не збирається, тому тамтешня громада не стала затягувати з реакцією на подібні рішення міської ради.
Жителі найближчих вулиць запросили на розмову міського голову Михайла Вербіцького, який прибув зі своїм тодішнім заступником Петром Волошиним. Сказати, що градус розмови був високим – означає промовчати.
Громада висловила стільки критичних зауважень, що іншим мерам би на кілька каденцій вистачило. Діватись було нікуди – пан Вербіцький повністю капітулював, та ще й наобіцяв у додачу немало: заборонив проведення будь-яких не погоджених з громадою даних вулиць робіт на греблі між вулицями Млинарська та Шопена-бічна; до кінця літа 2014 року забезпечити проведення вуличного освітлення на вулицях Шопена та Шопена-бічна (нумо, здогадайтесь чи стало світліше на цих вулицях за рік? Дзуськи); забезпечити прохід і рух легкового транспорту по насипу повз русло річки Серет до вулиці Шопена (теж болюча тема. Якби не старання громади, дорогою там би давно і не пахло…) та багато іншого.
Та однією розмовою справа не закінчилась. Жителі вулиць Шопена та Шопена-бічна відправили колективний запит до міської ради стосовно розміщення малої гідроспоруди по вул. Млинарській. У відповідь отримали: «… дане рішення НЕ ДАЄ право на будівництво, а лише для розроблення містобудівного розрахунку з техніко-економічними показниками щодо можливості будівництва даного об’єкта».
Відповідь була очевидною, адже всім зрозуміло, що прямого дозволу на будівництво у замовників ще немає, але всі також усвідомлювали, що отримання дозволу на розроблення плану – лише перший крок…
Пройшов рік, і на тій же греблі знову з’явились двоє осіб із доволі незрозумілим приладом, що нагадує нівелір (геодезичний прилад для визначення перепадів висот між точками на земній поверхні).
Довго не думаючи, жителі все тих же вулиць відразу зібрались та попрямували до невідомих чоловіків, аби вияснити причину та суть візиту. Замовника зйомки вони назвати не змогли, перекинувши все на виконавців, які нібито мали би прийти.
До їх честі, виконавці таки прийшли, та ясності у ситуацію толком не внесли.
Я, звичайно, не спеціаліст, але і без нівеліра зрозуміло: якщо підняти рівень води бодай на метр, то наслідки будуть катастрофічні.
Один із виконавців запевнив усіх, що зйомка замовлена лиш для того, щоби показати замовнику, що будувати ГЕС тут дійсно неможливо, та наскільки це правда – залишається лише здогадуватись…
Зрозуміло лише одне – диму без вогню не буває. Ще у першому абзаці фігурувало ім’я Віталія Дробатюка – депутата Тернопільської міської ради, котрий вже неодноразово був замішаний у дивних оборудках. То він дивом стає власником комунального приміщення, котре дістається йому за «акційною» ціною, яка на 70 відсотків нижча від ринкової (йдеться про купівлю ним приміщення площею 102 кв. м навпроти автовокзалу в Тернополі всього за 304 тисячі гривень!), то загорається ідеєю створення ГЕС на дамбі Тернопільського ставу (нічого не нагадує? У Тернополі не вийшло, тому вирішив спробувати у Чорткові?!).
І хоч і у тернопільському, і у чортківському проектах спорудження ГЕС передбачається використання турбіни «шнекового типу» з низькою швидкістю обертання у потоці води (такий варіант є найбільш екологічним), спеціалісти в один голос твердять, що навіть це не врятує від екологічної катастрофи – і підтоплення прилеглих будинків, і руйнування мостів, і масове винищення риби.
Якщо серед читачів ще були такі, що підтримували ідею створення ГЕС, думаю, тепер їх явно поменшає…
Впевнений, що історія з чортківською ГЕС ще далека до свого фіналу. Та хто би там не був замовником, але навіть якщо йому вдасться переступити закон та оформити дозвіл на будівництво, це ще нічого не означатиме – громада вулиць Шопена, Шопена-бічна налаштована більш ніж радикально!
Тарас ЗАЯЦЬ, студент ТНПУ ім. В.Гнатюка.