Громадськість Тернопільщини стає на захист Дністра

    У Тернопільській області почався громадських рух на захист Дністра, викликаний імовірним будівництвом на цій водній артерії каскаду гідроелектростанцій.

    Упродовж двох останніх днів «Терен» вже розповідав про те, як в  Тернопільській області розгортаються дискусії щодо можливого будівництва низки ГЕС на Дністрі. У двох попередніх публікаціях  («Каскад ГЕС на Дністрі: бути чи не бути?» і «Каскад ГЕС на Дністрі: енергетична необхідність чи екологічна загроза?» ) йшлось про технічні аспекти згаданого проекту та його можливі екологічні наслідки. Сьогодні вашій увазі – деякі тези, висловлені під час сесії обласної ради на тему будівництва ГЕС на Дністрі.

       Про півтора мільярда євро та сотні мегават енергії

  Перший  заступник голови облдержадміністрації Іван Крисак вирішив ввести «в курс справ» депутатів, намагаючись їм популярно пояснити привабливість проекту щодо створення низки дністровських гідроелектростанцій.

   Він, зокрема, сказав, що у 2010 році була прийнята програма розвитку малої гідроенергетики Тернопільської області. Зараз у нас працює 13 ГЕС. Ще чотири гідроелектростанції плануємо запустити через кілька років. Мала гідроенергетика дає нині для області в рік до 50 млн кВт-годин. Потужність згаданих станцій – не більше 11 МВт. Половина цієї потужності припадає на Касперівську ГЕС.

   - 50 млн МВт – це багато чи мало? – задав риторичне запитання залу Іван Крисак. І сам же відповів на це запитання.

- Наведу приклад. Область за рік споживає 1 млрд 500 млн МВт годин. Тобто, малі гідроелектростанції дають дуже малий відсоток загальної енергії, яка споживаються в області. Але, щоб замінити оту потужність, потрібно, 18 тис тонн умовного палива. Або наочніше, це майже 70 тисяч кубометрів дров. Це означає, що для цього треба 350 гектарів лісу щороку вирубувати. Або використовувати оті гідроелектростанції, - сказав посадовець.

    І нагадав, що проект передбачає будівництво гребель, де ширина Дністра до 100 метрів. А заплава – до 250 метрів. Тобто, проектанти передбачають, що затоплення територій після будівництва ГЕС буде в межах заплави Дністра, воно мінімізоване. На кожній ГЕС передбачено по чотири гідроагрегати харківського виробництва, кожен із них матиме потужність 15 МВт. Тобто, буде двадцять таких гідроагрегатів потужністю у 15 МВт. А всі тернопільські ГЕС мають потужність 11 МВт.  Крім того, проектом запланована одна дериваційна ГЕС із підйомом у понад 18 метрів і потужністю у 86 МВт. Загальна ж потужність усіх цих ГЕС буде 390 МВт із виробництвом електроенергії у 830 млн кВт-годин.  

   - З цього проекту, фінансованого ЄББР у сумі 1 млрд 100 млн євро, передбачено понад 10 відсотків прибутку на інфраструктуру регіону, а це – понад 100 млн євро. Але це все – на рівні ідеї, реального, практичного проекту ще немає. Тільки йдеться про ідею проекту. Мова - про теоретичну можливість такого проекту, який десь півтора року має вивчатися, обговорюватися, пройти екологічну експертизу в національній Академії Наук України, інші експертні інстанції і аж тоді перейде у практичну фазу,- підкреслив Іван Крисак, напевно, сподіваючись знайти порозуміння у залі.  

           «Залишіть Дністер у спокої, є ще ж сонце і вітер…»

  Але, по суті, ніхто із тих, хто потім виступав, не підтримав ідею побудови згаданих гідроелектростанцій на Дністрі. Правда, народний депутат Олег Барна, у своєму виступі дав зрозуміти, що у час, коли Україна в небезпеці, потрібна своя енергетична незалежність, але подібні проекти потребують попереднього вивчення та обговорення серед населення.

   А от екологи, представники громадськості, яким теж на сесії надали слово, мають на цю проблему інші погляди.

   Зокрема, експерт-еколог Олександр Філь сказав, що у Тернопільщині є серйозні потужності для альтернативних джерел енергії, таких як біоресурси, сонячна та вітряна енерігя.

- Це той же Дністровський каньйон, де є багато сонячних днів і потужні потоки вітру. Чому ми на це не звертаємо увагу, а зациклилися на будівництві ГЕС? Чомусь ніхто не говорить і про те, що ці ГЕС хочуть будувати у Національному природному парку «Дністровський каньйон», на створення якого пішло не одне десятиліття. І закон забороняє проводити на цій території будь-які будівельні роботи, - нагадав Олександр Філь.

 Його підтримав відомий тернопільський еколог Олександр Степаненко. 

  - Ми поки що маємо Дністер у природному стані. Нижня течія Дністра уже перетворена у зону напівмертвих водойм через ГЕС, які там збудовані. Дамби у тих регіонах змінили екосистему річки. Ми маємо Дністер, як спадщину, яку повинні передати нашим дітям та внукам. Законодавчого підґрунтя для цього будівництва немає. Ця ідея не може бути втілена у Національному парку, де земля і вода – заповідний фонд, який захищений законом. А ГЕС, які планують там побудувати – екологічно небезпечні об’єкти. Тому це будівництво неможливе в принципі. Ще раз кажу, ця авантюра немає жодного законодавчого підґрунтя, - переконаний Олександр Степаненко.

  Доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету Любомир Царик теж висловився щодо будівництва ГЕС на Дністрі.

    - Звідки виникла сама ідея? Все почалося з того, що після 2008 року, коли на Дністрі були великі паводки, деякі експерти запропонували зробити там до 75 протипаводкових гребель. А раз будуть водосховища, то чому б не використати цю енергію для економічних та соціальних потреб? І ця ідея поступово реалізовувалась в Івано-Франківській, Закарпатській областях, частково у Львівській області. Згодом це все перейшло на Тернопільську область, яка розташована, переважно, у середній течії Дністра. Але він у нас не є гірською річкою, а в різних попередніх програмах йшлося про будівництво ГЕС у верхів’ї Дністра, щоб не було паводкових небезпечних ситуацій у низинній частині цієї річки. Я скажу ще ось що. Коли було запропоновано будувати подібну ГЕС на витоках Пруту, за 10 кілометрів від Говерли, то рішення тут же було заблоковане, бо ця територія належить  Карпатському Національному парку. А Дністровський каньйон – це теж Національний парк, а він чим гірший, що тут хочуть будувати ГЕС?- запитав присутніх у залі професор і продовжив далі.

- Ми маємо тут унікальні природні та історико-культурні надбання, які є насправді природним дивом. І Національний парк саме створений задля того, щоб зберегти все це унікальне багатство, яке називають «музеєм під відкритим небом». Ми маємо 1200 інших річок, де можна розвивати малі ГЕС. Я за те, щоб ми розвивали сонячну, вітрову енергетику, біоенергетику, а не такі, подібні проекти, які планують реалізувати на Дністрі,- сказав Любомир Царик.

                 Комісія комісією, а звернення не завадить…  

Отож, після досить таки активних дебатів депутати обласної ради вирішили створити тимчасову контрольну комісію, яка упродовж трьох місяців вивчатиме питання будівництва каскаду гідроелектростанцій з водосховищами на Дністрі.

   Але, схоже на те, що екологічний та громадський актив такий підхід не задовольнив. Представники 15 громадських організацій звернулися до очільника Міністерства екології та природних ресурсів України, голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, гендиректора «Укргіддроенерго» та «Гідротехпроекту», а також до голови ОДА й облради із листом-зверненням.

  У документі йдеться про те, що побудова ГЕС на Дністрі може привести до зміни гідрологічного режиму територій, де на місці річки опиняться труби. Виникне загроза зниження ґрунтових вод, можливе зникнення води у криницях. Автори листа-звернення переживають, що нові ГЕС погіршать туристичну привабливість Дністровського каньйону. При цьому, деякі види туризму, наприклад, сплави річкою, можуть взагалі зникнути, як це вже сталося в межах існуючого Дністровського водосховища. Турбує екологів і можливе зникнення водних організмів, в тому числі й червонокнижних риб, комах. А зарегульованість річки призведе до втрати її природної здатності до самоочищення і самовідтворення. Можливе і погіршення якості води, її цвітіння, збільшення окису органічних сполук та важких металів.

   - Вважаємо, що вибір місця, кількості, способу будівництва ГЕС має бути обгрунтований. У першу чергу, повинні враховуватися питання захисту природи Дністровського каньйону та думка громад,- йдеться у документі.

   Тому, враховуючи низку можливих негативних наслідків, що стосуються будівництва гідроелектростанцій, опоненти такого проекту вимагають запровадити мораторій на спорудження ГЕС на Дністрі. Крім того, вони пропонують переглянути програму розвитку малої гідроенергетики та внести відповідні зміни, враховуючи критерії економічної доцільності та екологічної обґрунтованості побудови ГЕС, не допускати вилучення для потреб енергетики особливо цінних земель природоохоронного призначення. Також пропонується провести громадське обговорення таких програм. І ще, у випадку невиконання таких вимог, активісти залишають за собою право на здійснення акцій протесту, які гарантовані Конституцією та Законами України.

    У день, коли відбувалася сесія обласної ради, перед адмінбудинком представники громадських організацій поклали байдарки. Сухі весла, та байдарки на граніті - своєрідне нагадування про те, до чого може привести безвідповідальне ставлення до найбільшої водної артерії нашого краю – Дністра, на якому поки що можна побачити катамарани та байдарки. Поки що…

Орест САРМАТСЬКИЙ