Хто навчився заробляти навіть на джмелях? (Агро-новини)
Аграрно-дослідницька фундація «Жива країна» в 2016 р. побудувала перший завод по розведенню джмелів-запилювачів виробничою потужністю 6-10 тис. джмелиних сімей на рік, а зараз готується до запуску другої черги, що дозволить подвоїти потужності підприємства.
Про це в інтерв'ю Agravery розповів директор фундації Богдан Мазницький.
За його словами, щоб якісно відпрацювати технологію знадобилось два роки, і зараз компанія має вже 4-5-те покоління джмелів, які плідно працюють в українських господарствах.
«Прогресивні аграрії уже давно зрозуміли, що потрібно керувати процесом запилення рослин, а не залежати від примх природи. Для деяких рослин це взагалі є визначальним фактором розвитку. Таке запилення набагато більш зручне та ефективне, аніж за допомогою спецпрепаратів або вручну. Так, наприклад, запилення джмелями використовують у майже 90% системних теплиць, зокрема і в Україні, а також для відкритого ґрунту — овочевих плантацій та садів», — розповідає Богдан Мазницький.
Також, відзначив він, минулого року проводили виробничі дослідження у господарствах на насадженнях малини — отримали збільшення врожаю ремонтантної малини на 20-30%.
«Спектр використання джмелів достатньо широкий — маємо відчутний ефект для культур як закритого ґрунту, так і відкритого. Втім, тут теж є свої особливості. Приміром, джмелі дуже добре працюють на томатах, проте при ціні помідорів з поля у 2 грн, навряд чи буде доцільним вкладати гроші у їх запилення. Загалом, на нашу думку, джмелі можуть використовуватись на всіх овочевих та плодових культурах, вартість яких перевищує 20-40 грн за кілограм», — підсумував спеціаліст.
Урожай часнику опинився під загрозою через похолодання
Після високої ціни на часник в минулому році в новому сезоні площі під культурою очікувано збільшилися. Однак через різке похолодання, яке спостерігалося в Україні з 18 по 26 квітня, урожай часнику знаходиться під загрозою.
Таку думку висловив керівник ТОВ «АгроАналіз» Вадим Дудка, повідомляє «Шувар».
«Зиму більшість посівів пережила благополучно, серйозних морозів на більшій частині території вирощування не було і втрати часнику від вимерзання склали в основному від 5 до 20%. Однак стан посівів турбує переважну більшість виробників. Аграрії скаржаться на те, що рослини розвиваються повільно, листя жовтіє (особливо нижнє), а за останні три тижні у багатьох картина візуально погіршилася», — зазначає Вадим Дудка.
За результатами аналізу понад 300 зразків експерт робить висновок, що в більшості випадків причина не в інфекційних ураженнях. Головна причина загрози майбутнього врожаю часнику — це погода.
Як відзначає Вадим Дудка, після досить м'якої зими настала рання і досить тепла весна, рослини вийшли зі стану спокою і почали швидко розвиватися. Але на зміну теплому березню прийшов несподівано суворий квітень з морозами і снігом. Такий стрес безслідно для культури не проходить, і рослини на нього відреагували порушенням розвитку.
Фермери адаптували вузькорядний посів для кукурудзи та сої
Американські фермери Джон і Крісті Крецмеєр реалізували ідею вузькорядного посіву для сої та кукурудзи і вважають її вдалим вибором для свого господарства.
Зокрема, замість 30-дюймових вони спробували зробити робочі ряди 20 дюймів, повідомляє Оhiofarmer.
«Нам дуже подобається втілена нами ідея — 20-дюймові рядки, особливо для кукурудзи, — говорить Джон. — Ми застосовуємо позакореневе підживлення з постгербіцидом, тобто якщо велика площа засіяна кукурудзою, то її листя перехоплюватиме це підживлення».
Використовуючи 20-ти дюймові ряди, Кренцмеєри не збільшували норму висіву в порівнянні з 30-дюймовими рядами. Вони висівають 36 500 насінин на акр, отримуючи 34 тис. рослин на цю площу. При цьому застосовувати одну сівалку відразу на дві культури набагато економніше.
Для довідки: 1 дюйм = 25,4 мм, тобто в 20 дюймах — 5,08 см, а в 30 дюймах — 7,62 см.