Хто навчився заробляти навіть на джмелях? (Агро-новини)

Аграрно-дослідницька фундація «Жива країна» в 2016 р. побудувала перший завод по розведенню джмелів-запилювачів виробничою потужністю 6-10 тис. джмелиних сімей на рік, а зараз готується до запуску другої черги, що дозволить подвоїти потужності підприємства.

unnamed (10)

Про це в інтерв'ю Agravery розповів директор фундації Богдан Мазницький.

За його словами, щоб якісно відпрацювати технологію знадобилось два роки, і зараз компанія має вже 4-5-те покоління джмелів, які плідно працюють в українських господарствах.

«Прогресивні аграрії уже давно зрозуміли, що потрібно керувати процесом запилення рослин, а не залежати від примх природи. Для деяких рослин це взагалі є визначальним фактором розвитку. Таке запилення набагато більш зручне та ефективне, аніж за допомогою спецпрепаратів або вручну. Так, наприклад, запилення джмелями використовують у майже 90% системних теплиць, зокрема і в Україні, а також для відкритого ґрунту — овочевих плантацій та садів», — розповідає Богдан Мазницький.

Також, відзначив він, минулого року проводили виробничі дослідження у господарствах на насадженнях малини — отримали збільшення врожаю ремонтантної малини на 20-30%.

«Спектр використання джмелів достатньо широкий — маємо відчутний ефект для культур як закритого ґрунту, так і відкритого. Втім, тут теж є свої особливості. Приміром, джмелі дуже добре працюють на томатах, проте при ціні помідорів з поля у 2 грн, навряд чи буде доцільним вкладати гроші у їх запилення. Загалом, на нашу думку, джмелі можуть використовуватись на всіх овочевих та плодових культурах, вартість яких перевищує 20-40 грн за кілограм», — підсумував спеціаліст.

Урожай часнику опинився під загрозою через похолодання

Після високої ціни на часник в минулому році в новому сезоні площі під культурою очікувано збільшилися. Однак через різке похолодання, яке спостерігалося в Україні з 18 по 26 квітня, урожай часнику знаходиться під загрозою.

unnamed (11)

Таку думку висловив керівник ТОВ «АгроАналіз» Вадим Дудка, повідомляє «Шувар».

«Зиму більшість посівів пережила благополучно, серйозних морозів на більшій частині території вирощування не було і втрати часнику від вимерзання склали в основному від 5 до 20%. Однак стан посівів турбує переважну більшість виробників. Аграрії скаржаться на те, що рослини розвиваються повільно, листя жовтіє (особливо нижнє), а за останні три тижні у багатьох картина візуально погіршилася», — зазначає Вадим Дудка.

За результатами аналізу понад 300 зразків експерт робить висновок, що в більшості випадків причина не в інфекційних ураженнях. Головна причина загрози майбутнього врожаю часнику — це погода.

Як відзначає Вадим Дудка, після досить м'якої зими настала рання і досить тепла весна, рослини вийшли зі стану спокою і почали швидко розвиватися. Але на зміну теплому березню прийшов несподівано суворий квітень з морозами і снігом. Такий стрес безслідно для культури не проходить, і рослини на нього відреагували порушенням розвитку.

Фермери адаптували вузькорядний посів для кукурудзи та сої

Американські фермери Джон і Крісті Крецмеєр реалізували ідею вузькорядного посіву для сої та кукурудзи і вважають її вдалим вибором для свого господарства.

Зокрема, замість 30-дюймових вони спробували зробити робочі ряди 20 дюймів, повідомляє Оhiofarmer.

unnamed (12)

«Нам дуже подобається втілена нами ідея — 20-дюймові рядки, особливо для кукурудзи, — говорить Джон. — Ми застосовуємо позакореневе підживлення з постгербіцидом, тобто якщо велика площа засіяна кукурудзою, то її листя перехоплюватиме це підживлення». 

Використовуючи 20-ти дюймові ряди, Кренцмеєри не збільшували норму висіву в порівнянні з 30-дюймовими рядами. Вони висівають 36 500 насінин на акр, отримуючи 34 тис. рослин на цю площу. При цьому застосовувати одну сівалку відразу на дві культури набагато економніше.

Для довідки: 1 дюйм = 25,4 мм, тобто в 20 дюймах — 5,08 см, а в 30 дюймах — 7,62 см.

ФотоАПКаграріїновини