Іменинники 16 червня на Тернопільщині
Цього дня народилися:
лікар, викладач, літератор, авторка-виконавиця пісень Ольга Біркова (1951 р. н., с. Залужжя Збаразького району)
лікар, кандидат медичних наук Наталія Вівчар (1971 р. н., м. Тернопіль)
педагог, краєзнавець, громадський діяч, кандидат технічних наук Павло Вівчар (1926 р., с. Мшанець Теребовлянського району)
ієромонах, ігумен монастиря, публіцист Симеон Гнатишин (1912 р., с. Курники, нині Тернопільського району – 04. 07. 1950 р., там само)
художник-графік Ганна Єременчук-Гручман (1969 р. н., с. Хмелівка Теребовлянського району)
діяч циркового мистецтва, заслужений артист України Павло Книш (1951 р. н., с. Доброводи Монастириського району)
громадська діячка, меценат, член ОУН Ярослава Паламарчук (1926 р., с. Нижчі Луб’янки, нині Збаразького району)
господарник, громадський діяч Василь Попко (1960 р. н., с. Вербівці Теребовлянського району)
учасник національно-визвольних змагань Іван Рондзістий (1924 р., с. Раковець, нині Теребовлянського району - 28. 08. 2006 р., м. Переяслав-Хмельницький Київської області)
військовик, літератор Богдан Слободян (1952 р., м. Тернопіль – 27. 10. 1984 р., Афганістан; похований у Тернополі)
літератор, видавець, діяч культури Ігор Топоровський (1948 р. н., с. Глібів, нині Гусятинського району)
Також цього дня народилися: тернопільський музикант, педагог, член Національної спілки кобзарів України Лариса Атаманчук (1964 р., м. Харцизськ Донецької області)
режисер, педагог, заслужений працівник культури УРСР Борис Шейман (1922 р., м. Кременчук нині Полтавської області).
16 червня 1917 р. розпочався Тернопільський наступ (бойова операція під час 1-ї світової війни, наступ російських військ). У всіх районах планованого наступу росіяни мали перевагу сил і технічних засобів над противником, зокрема у кількості важкої артилерії. 16 червня на фронті ударних корпусів 7-ї й 11-ї армій, почалась артпідготовка, яка тривала два дні.
16 червня 1919-го року делегація УНР на чолі з генералом Сергієм Дельвігом уклала з представниками Польщі договір про перемир'я, який мав вступити в силу з 21 червня. За умовами перемир'я між УГА і польською армією мала бути встановлена демаркаційна лінія, за основу якої взяли «Лінію Дельвіга» (Залізці – р. Серет – Тернопіль – Острів – Літятин – р. Золота Липа – р. Дністер – Незвисько). Начальна команда УГА цієї угоди не визнала.
16 червня 1919 р. під час Чортківської офензиви І-й корпус УГА зайняв Великий Глибочок, нині село Тернопільського району і Озерну, нині село Зборівського району. Цього ж дня у 1919 р. за уповноваженням виконавчого комітету євреїв Тернополя – «Жидівської національної ради», Соломон Ляйнберг звернувся до полковника Осипа Микитки з пропозицією вступити разом із кількома сотнями євреїв у курінь в УГА. Розпочалося формування «Жидівського пробойового (ударного) куреня», офіційна назва – «Пробойовий курінь І Корпусу Галицької Армії».
16 червня 1945 р. вояки УПА понищили документи у сільрадах Бучацького району (Бобулинцях, Жизномирі, Заривинцях, Киданові, Осівцях, Переволоці, Помірцях та ін.).
16 червня 1945 р. літаки Радянської армії на Жилинському полі (с. Жилинці нині Борщівського району) обстріляли відділ УПА, під час обстрілу смертельно поранили командира «Хміля».
Цього ж дня у 1948 р. під час бою поблизу с. Лопушани, нині Зборівського району вояки УПА вбили трьох більшовиків.