Іменинники 17 липня на Тернопільщині
Цього дня народилися:
єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії Шмуель Йосеф Агнон (справжнє – Чачкес; 1888 р., м. Бучач – 17. 02. 1970 р., м. Ґдера, Ізраїль)
громадський діяч, інженер Павло Борушенко (1902 р., с. Бариш, нині Бучацького району – 14. 12. 1980 р., м. Курітіба, Бразилія)
вчена в галузі українознавства, доктор історичних наук, професор Оксана Гомотюк (1968 р. н., смт Гусятин)
громадський діяч, педагог Прокіп-Петро Ґайовський (1892 р., с. Озеряни, нині Борщівського району – 21. 11. 1974 р., Канада)
польська художниця, сценограф Тереза Дароха-Клехта (1939 р., м. Чортків – 08. 02. 2008 р., Польща)
вчений-економіст, педагог, доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Григорій Журавель (1949 р., с. Новосілка Підволочиського району)
священик, літератор, перекладач Тарас Коковський (1956 р. н., м. Зборів)
художник, музикант, самодіяльний актор Євген Копач (1937 р., с. Великий Глибочок, нині Тернопільського району – 04. 04. 2005 р., там само)
науковець, кандидат економічних наук Іван Костецький (1941 р. н., с. Ілавче, нині Теребовлянського району)
полковник Ярослав Красник (1958 р. н., с. Мартинівка Бучацького району)
публіцист, поет, культурно-громадський діяч Василь Криса (1904 р., с. Купчинці, нині Козівського району – 26. 08. 1969 р., м. Відень, Австрія)
фольклорист, педагог Марія Прончук (1932 р., с. Бережанка, нині Лановецького району)
громадсько-політичний діяч, доктор права Франц Свістель (1887 р., м. Бучач – 04. 07. 1966 р., м. Сірак’юс, США)
учасник національно-визвольних змагань, командир роя «Лемківські потоки» Михайло Сивак (1911 р., с. Ласківці, нині Теребовлянського району – 24. 01. 1946 р., с. Завадка Морохівська, нині Сяноцького повіту, Польща)
вчений у галузі економіки, педагог, кандидат економічних наук Анатолій Тибінь (1955 р., смт Козова)
Також 17 липня народилися: тернопільський журналіст, літератор Зенон Михлик (1949 р. н., м. Ходорів Львівської області)
тернопільський педагог, громадський діяч Олександр Остапчук (1958 р., с. Рисвянка Рівнененського району Рівненської області)
вчений у галузі суспільних наук, доктор філософських наук, професор Іван Старовойт (1949 р., с. Раківщина Овруцького району Житомирської області – 17. 07. 1999 р., м. Тернопіль)
тернопільський філолог-полоніст, педагог Наталія Ткачова (1956 р., м. Стрий Львівської області)
тернопільський спортсмен, футбольний суддя Олександр Циганков (1962 р., смт Липовець Вінницької області)
Відступаючи під натиском переважаючих сил противника, УГА й керівництво ЗУНР 16–17 липня 1919 р. перейшли Збруч на схід і вступили у Велику Україну. Втративши свою територію, ЗУНР як держава перестала існувати, хоч її уряд до березня 1923 р. продовжував діяти в еміґрації (у Відні). Зокрема, вранці 17 липня 1919 р. жителі Ланівців Борщівського району були свідками відходу УГА за р. Збруч, а в селі Боднарівка Гусятинського району переправився через р. Збруч на територію УНР 1-й корпус УГА. Цього ж дня у Кам’янці-Подільському Кабінет міністрів УНР ухвалив рішення про надання допомоги біженцям з Галичини.
16–17 липня 1944 р. відбувся бій між боївкою УПА, що діяла поблизу с. Горошова, нині Борщівського району і загоном НКДБ. Загинули 33 повстанці (14 – із Горошови), 19 узято в полон і ув’язнено у чернівецькій тюрмі (11 – горошівчан). Восьмеро з них розстріляно; М. Боднарчука, І. Антонійчука й А. Лопатнюка засуджено на 20 років сталінських концтаборів.
17 липня 1945 р. Самооборонний Кущовий Відділ знищив в с. Сапогів, нині Борщівського району молочарню і сільраду.
Цього ж дня у 1947 р. внаслідок зіткнення вояків УПА з МВС біля села Коржова Монастириського району знищені 4 військовослужбовці.
17 липня 1988 р. в Зарваниці єпископ Павло Василик із кількома священиками зі своєї підпільної семінарії провели богослужіння, на якому були присутні кілька тисяч греко-католицьких вірних. Натхнені цим богослужінням греко-католики почали спроби проводити і в своїх селах недільні відправи, але влада і спецслужби не допустили цього.
17 липня 2003 р. Кабінету Міністрів України прийняв Розпорядження № 438-р «Про виключення із складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври».