Іменинники 1 липня на Тернопільщині

Цього дня народилися:

актор, народний артист України Іван Бернацький (1946 р. н., с. Городниця Підволочиського району)

вчений у галузі фінансів, доктор економічних наук, професор,  заслужений діяч науки і техніки України  Остап Василик (1938 р., с. Сороки, нині Бучацького району – 30. 12. 2004 р., м. Київ)

релігійний і громадський діяч, митрат Іван Гаврилюк (1912 р., с. Зарваниця, нині Теребовлянського району – 12. 01. 2008 р., м. Монреаль, Канада)

діяч культури, заслужений працівник культури України Андрій Галайко (1967 р. н., с. Настасів Тернопільського району)

живописець Іван Гуменюк (1953 р. н., с. Ванжулів Лановецького району)

вчений у галузі медицини, громадський діяч, доктор медицини, доктор філософії Леонтій-Людомир Дмоховський (1909 р., м. Тернопіль – 26. 08. 1981 р.,  м. Х'юстон, США)

вчений у галузі медицини, громадський діяч, кандидат медичних наук Микола Довжинський (1928 р., с. Гнильче, нині Підгаєцького району)

священик, популяризатор бджільництва, громадський діяч Микола Михалевич (1843, с. Ромашівка, нині Чортківського району – 27. 11. 1922 р., с. Буцнів, нині Тернопільського району, похований у с. Чернелів-Руський цього ж району)

господарник, громадський діяч Іван Панькуш (1963 р. н., с. Сновидів, Бучацького району)

педагог, радіожурналістка, культурно-освітня діячка Галина Свідерська (1922 р., м. Кременець)

лікар, громадський діяч Ярослав Чайківський (1966 р. н., с. Киданів Бучацького району)

поет, прозаїк, публіцист, член НСПУ Петро Ящук (1948 р. н., с. Люлинці, нині Лановецького району

Також 1 липня народилися: господарник Сергій Авдонін (1950 р. н., м. До­нецьк)

вчений у галузі медицини, кандидат медичних наук, доцент ТДМУ Станіслав Давида (1932 р., с. Кровця Сяноцького повіту Ряшівського воєводства, Польща – 01. 07. 1997 р., м. Тернопіль)

фізик, доктор фізико-математичних наук ТНТУ Василь Кривень (1951 р. н., с. Липівка Рогатинського райну, нині Івано-Франківської області)

вчений у галузі педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, академік Михайло Фіцула (1932 р., с. Посада-Яслиська Сяноцького повіту, Польща – 03. 06. 2015 р., м. Тернопіль)

вокалістка Надія Яковчук (1947 р. н., с. Теснівка, нині Новоград-Волинського району Житомирської області)

Після Люблінської унії 1 липня 1569 р. всі землі сучасної Тернопільщини опинилися під владою польського короля в новоутвореній державі – Речі Посполитій. Територія нинішніх Збаразького, Кременецького, Лановецького, Шумського та північної частини Підволочиського районів належала до Кременецького повіту Волинського воєводства (воно було створене у 1568 р.). Частина Тернопільщини між річками Збруч і Стрипа на південь від лінії сіл Суходіл–Пробіжна–Угринь–Палашівка–Ріпинці, де нині територія Борщівського, Заліщицького, більшість території Чортківського, невелика територія Бучацького та Гусятинського районів, надалі належала до Червоногородського і Скальського й частини Кам’янецького повітів Подільського воєводства. Територія нинішніх Монастириського, Підгаєцького, більша частина Бучацького і невелика частина Теребовлянського районів увійшла до Галицького повіту, а решту земель склав Теребовельський повіт Руського воєводства.

1 липня 1897 р. у с. Нагірянка, нині у складі м. Бучач, вийшло 1-е число газети «Громадське слово», редактор і видавець – Т. Косарчин.

У ніч на 1 липня 1917 р. в бою під с. Конюхи, нині Козівського району, загинули підполковник австрійської армії, комендант Леґіону УСС Франц Кікаль, поручник кінноти Леґіону УСС Роман Камінський, командир 3-ї сотні УСС Осип Яримович (його пам’яті присвятив Роман Купчинський пісню "Накрила нічка") та ін.

1 липня 1945 р. поблизу с. Черенлів-Руський, нині Тернопільського району загинув кущовий «Городюк», двох повстанців більшовики поранили, зі сторони більшовиків – 9 чоловік загинули.

Цього ж дня у 1945 р. у с. Більче-Золоте Борщівського району троє вояків УПА натрапили на більшовицьку засідку, в результаті сутички загинув упівець Микола Луцишин. 

Цього ж дня у 1967 р. засновано Микулинецьку обласну фізіотерапевтичну лікарню реабілітації.

У доповідній записці під ґрифом "цілком таємно" "Про хід виконання заходів по боротьбі з ворожою діяльністю залишків уніатської опозиції на території Тернопільської області за станом на 1 липня 1973 року на ім’я секретаря обкому компартії Ю. Мелимуки, начальник управління КДБ у Тернопільській області повідомляв, що на Тернопільщині діяли 26 греко-католицьких священиків, 10 ієромонахів і 64 черниці, вказані найактивніші з них, відзначені шляхи надходження нелеґальної літератури й ін.

1 липня 1989 р. у Тернополі відбулася нарада пасторів ХВЄ не тільки з області, а й із Москви, Києва, Львова і Коломиї, на якій були також присутні пастори ЄХБ. У результаті цієї наради із 46 зареєстрованих на Тернопільщині громад ВР ЄХБ 41 громада виявила бажання вступити в ХВЄ, а на доктрині баптизму залишилися тільки 5 громад.

Цього ж дня у 1990 р. на міському стадіоні Бережан відбувсь організований з ініціативи осередку НРУ  багатотисячний мітинґ, учасники якого прийняли резолюцію з низкою вимог: демонтувати всі пам’ятники Леніну в районі, ліквідувати комуністичні парткоми на підприємствах і в організаціях, юнакам проходити військову службу на території України, визнати учасниками національно-визвольної боротьби проти нацистської і сталінської окупації вояків УПА та членів ОУН.