Івану Марчуку «Многая літа» заспівали на Тернопільщині
Фотовиставка про Івана Марчука «Вітражі душі» відкрилася у Теребовлі
Зал Теребовлянської районної бібліотеки для дорослих став місцем проведення фотовиставки «Вітражі душі» заслуженого журналіста України Олега Снітовського про геніального художника сучасності Івана Марчука.- - Господь, якось винагороджує людину у житті добрим здоров’ям, щастям, великою родиною, багатьма щирими друзями. Всевишній зводить людей між собою, яких вважає за потрібними один одному.Так мене доля понад двадцять років тому, коли я приїхав на Тернопільщину, звела з Олегом Снітовським. Радий тим мистецьким проектам, які задумував і реалізував Олег, в тому числі й оцей – мандрівна фотовиставка про Івана Марчука. Я вбачаю певний символізм у тому, що її відкриття відбулося у рідному селі геніального художника – в Москалівці, а продовження відбувається у рідному місті Олега Снітовського, тут, у Теребовлі. Отакий зв’язок між глибинними духовними витоками місця, де народився Іван Марчук та найстарішого міста в Тернопільській області – Теребовлі, жителі якого можуть одні із перших оглянути оці прекрасні роботи нашого земляка. І скажу, що не випадково саме він – напевно, чи не єдиний в Україні фотомитець, з яким Іван Марчук творчо співпрацює упродовж останніх років. Бо Іван Степанович має добру інтуїцію і відчуття правдивості й безкорисливості того, хто з ним спілкується. Може й тому ці фотографії так світлі й добрі, бо таким є і їхній автор, і той, хто зображений на світлинах – Іван Марчук, - сказав заслужений художник України Микола Шевчук.
- - Тішуся, що є такі люди, як Іван Марчук, такі фотомитці, як Олег Снітовський, як ще один ваш земляк – художник Микола Шевчук, які роблять таку велику потрібну справу, задля того, щоб великий загал знав, кого має і ким славна і ким годиться наша Україна, - підкреслив заслужений художник України Богдан Ткачик.
- - Так вже склалося що наші батьки разом вчилися, а потім – і ми з Олегом навчалися у Теребовлянській школі. А знаєте, я навіть не дивуюся, що Олег такий багатогранний у своїй творчості, - заслужений журналіст України, фотомитець, автор численних відеофільмів про рідний край, людина, яка не тільки сама створює живописні полотна, а й організовує всеукраїнські мистецькі, іконописні пленери. А тому , що його батьки – високо інтелігентні люди. Батько, який вчив мене, Іван Йосипович, людина енциклопедичних знань, педагог, бібліотекар, філателіст, нумізмат, географ, краєзнавець, колекціонер тисяч художніх репродукцій, поштівок, значків. Тому рада, що нині маємо такого земляка, який своєю творчістю уже десятиліттями потужно заявляє про Тернопільщину і її особистостей на всеукраїнському рівні. Дякую, що ти такий є, Олеже. І ще скажу, що я з дитинства жила у світі фотографії, бо мій батько був фотографом, працював у місцевому фотоательє. Тому, дивлюся на ці фото із захопленням, бо світлини, які ми бачимо – не штучні, усе там природно, невимушено, правдиво і динамічно. Особливо мені подобається фотографія, де Іван Марчук йде серед лісу. От крокує такий собі старець, аксакал, як кажуть. Ми не знаємо, хто це. Але в самому його лику відчувається життєва мудрість. Це – шедевр фотографічного мистецтва. І Олегу вдалося все це передати у своїх світлинах – велич, простоту, безпосередність і глибоку мудрість Івана Марчука, - сказала Леся Розвадовська.
- - Для мене цей бібліотечний зал, де триває така щира зустріч, викликає особливі емоції та спогади. Тут, ще у дитинстві, в оточені книг, журналів, підшивок газет я проводив не одну годину, поринав у захоплюючий світ мандрів у Слово, - розповів під час відкриття імпрези автор виставки Олег Снітовський. - Це було, коли бібліотеку очолював мій батько. Відтоді, для мене Теребовля залишилася і залишається місцем «Сили». Можливо, воно так і має бути. Бо ж правду кажуть,що найкраще квітка пахне там, де проросла, а людина найкраще почувається там, де народилася. Тому, мені здається, ми завжди, де б не були, залишаємось дітьми місця, звідки пішли у світ широкий. Так колись пішов у широкі простори світу із своєї Москалівки геніальний художник сучасності Іван Марчук. Хотілося, щоб кожна із 40 презентованих тут світлин сприймалася як певна мелодія, що передає настрій Івана Марчука у той чи інший момент, зафіксований фотоапаратом. Радітиму, коли кожен, хто непоспіхом розглядатиме ці фото, відчуватиме ці мелодії душі всесвітньвідомого художника, які я намагався передати через сюжетні фотопортрети, - сказав автор фотовиставки.
Петро ОВЧАРИК
Фото Ізидора Романського.