«Хвороби суспільства вилізли назовні» - психотерапевт Ігор Лубківський (фото, відео)

Ті, у кого в родині є професійний військовий або демобілізований боєць, не з чуток знають, якою небезпекою для людини є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). «Відлунням» цієї проблеми часто стають алкоголізм, важкі недуги, навіть суїцид.

Чи правильно в Україні ставляться до питання адаптації вояків, які побували у «гарячих точках»? Чи належною є психологічна допомога демобілізованим? Чи впорається із таким «вантажем» наше хворе суспільство? Із цими запитаннями «Терен» звернувся до тернопільського психотерапевта Ігоря Лубківського. Він від початку бере активну участь у програмах допомоги як самим воякам, так і родинам, які втратили близьких.

Держава навряд чи зможе добре налагодити реабілітацію вояків

- Нещодавно з’явилася інформація, що у Лановецькому районному центрі зайнятості відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Сприяння швидкій інтеграції та адаптації демобілізованих учасників АТО у мирне життя». Кожен учасник мав нагоду поділитися своїми напрацюваннями, запропонувати шляхи інтеграції учасників АТО у мирне життя. Поговорили – розійшлися…І жодної інформації, що вони змогли допомогти конкретному ветерану. Що не так?

- Не все так просто, на жаль. Перш за все, реабілітацією бійців мали б займатися самі військові. У США, наприклад, коли боєць повертається із «гарячої точки», його ще місяць тримають у казармі, бо йому ще режим потрібний, а занадто різкий перехід до мирного життя може «з колії» вибити.

У той же час, там працюють цілі команди психологів, які спеціалізуються суто на реабілітації військових. На додачу - усі стіни обклеєні афішами про те, що таке ПТСР. І все одно за допомогою звертаються не більше 30% тих, кому це дійсно потрібно. Це - одна проблема. Адже ми не можемо нікого лікувати силоміць, максимум, що ми можемо - інформувати про проблему. Проте самі бійці переважно по допомогу не звертаються. Вважають, що то вони - нормальні, а ми – хворі. І що з того? Може, воно і справді так?

По-друге, знаючи нашу державу, я не впевнений, чи буде краще, якщо все робитиметься через неї. От, прийняла Верховна Рада Закон «Про психологічну реабілітацію бійців». І що? Якихось два санаторії тендер виграли, але я щось дуже сумніваюся, чи там хоч якась реабілітація відбувається. Швидше за все, бійці там просто відпочивають і... будемо називати речі своїми іменами... «бухають».

- Але ж в Україні є і вдала практика реабілітації бійців?

- Так, Але у "Творчій криївці", куди я час від часу їжджу, працюють двоє психологів «плюс» ще один масажист чи тілесний терапевт, а також - Віталіна як художник чи арт-терапевт. Тобто чотири спеціаліста на 10-12 бійців. Це - основна умова психологічної реабілітації: співвідношення спеціалістів і тих, хто приїжджає на реабілітацію, має бути приблизно таким. Тобто в Україні є ще проблема і в кількості та якості спеціалістів! Де взяти стільки людей, готових професійно і якісно працювати?

Це просто - прийняти якусь державну програму, виділити на неї кошти, набрати якихось психологів, які ніколи ніде не працювали, і відзвітувати, що все нормально. Але така допомога швидше зашкодить, ніж дасть користь. А потім приїздить такий боєць у ту ж "Творчу криївку", скажімо. Ми його запитуємо про його попередній досвід спілкування з психологами, і дуже часто той досвід виявляється... різко негативним...

«Стрес чи травма - не завжди погано»

- Кажуть, ПТСР уже має 90% населення України, а не тільки бійці, які побували на передовій. Це вже помітно за поведінкою і реакцією на звичні, здавалося б, події…

- Ну, це не зовсім ПТСР. Якщо бути точним, це - вторинна травматизація.

Зрештою, і не в усіх бійців є ПТСР. Деякі з них все ще перебувають у стані гострого стресового розладу, а дехто - цілком «занурився» у хронічний стан. Є такі, які самі приходять до тями. Їм жодна реабілітація, окрім звичайного здорового відпочинку, не потрібна. По-різному буває... А те, що суспільство - не зовсім здорове, згоден на 100%.

- Не зовсім здорове, то ви - м'яко висловилися... Адже ми вже третій рік живемо у постійному стресі...

- Мова - не тільки про стрес, а ще й про моральні цінності. Наприклад, мій колега Олег Гуковський (голова Тернопільського осередку Української спілки психотерапевтів, дипломований лікар-психіатр, психотерапевт Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні, а також - член Європейської психіатричної асоціації – прим.) має програму реабілітації воїнів «Wounded Warior». От він любить казати, що стрес чи травма - не завжди погано. Адже це може бути не тільки проблемою, а й ресурсом для подальшого зростання. Тому Олег завжди акцентує на феномені посттравматичного росту.

Власне, це - приблизно те, що відбувається з усім нашим суспільством. Адже воно було хворе і до подій Майдану і на сході України. Просто тепер ця хвороба вилізла назовні. І ми можемо або здоровий глузд від цього втратити, або переосмислити свої цінності по-новому, а відтак - вийти із хвороби кращими. Подібно до бійців АТО: вони можуть або зламатися, або вийти з війни кращими, ніж були. Це дуже спрощено, звісно, але десь так...

Ідеальний варіант, якби вояки самі самоорганізувалися, наприклад, у якісь ветеранські організації, а ми їм допомагали б. Інакше - це гра в одні ворота...

«У США посттравматичний стресовий розлад одержав назву «в'єтнамський синдром». Традиційна психологія, звичайно, здатна допомогти таким солдатам, однак дорога до одужання для кожного - своя, і у деякого вона - надто довга. У цьому ролику репрезентували реабілітаційну програму, творець якої сам колись страждав на «в'єтнамський синдром». Випробувавши на власній шкурі усі складності моторошного стану, він вирішив особисто допомогти своїм соратникам. Так і народилася ідея під назвою «Воїни і вовки».

Віра ОЛЕСАНДРОВИЧ

Фото із особистого архіву Ігоря Лубківського

Довідка. Підтримати проекти БО МБФ "Творча Криївка" можна фінансово:

МБФ ТВОРЧА КРИЇВКА БО (шукаєте у терміналі ПриватБанку, в розділі благодійність, можна зробити внесок просто через термінал)
5169 3305 0736 2439 (безготівкові витрати);
5168 7572 8483 4605 (оперативні витрати) - Маслова Віталіна.

ЄДРПОУ/ДРФО 39717454, Філіал "Київ Сіті", МФО 380775,
Приватбанк,
Українська гривня №26001056110306
Євро №26007056110720
Долар США №26006056112246