Копач з Тернопільщини Сергій Фалендиш: «Кожна знахідка має свою історію та цінність» (фото)

Журналістці «Терену» вдалось поспілкуватись з чоловіком та дізнатись, які об'єкти найбільше ціняться, як відчистити знайдену річ та в чому полягає головна складність пошукових робіт у польових умовах.

- Розкажіть, будь ласка, скільки займаєтесь пошуком цікавих речей.

- Пошуком займаюсь вже 9 років, хоча вищу освіту здобув за спеціальністю практичний психолог та соціальний педагог. Перших 6 років це було декілька виходів у рік, останні роки захоплення переросло в хобі. Тому, якщо є вільна хвилинка, то зразу на пошуки.

- Скільки часу приділяєте цьому хобі?

- Все залежить від погоди і сезону. Якщо зимою, то переважно виїжджаємо в ліси. Весна та після жнив – поля. Інколи йду на пошуки раз в тиждень, а інколи а по 3-4 рази.

- В Україні дозволений пошук з металошукачем?

- Так дозволений. Але є місця де пошуки любителям заборонені: заповідники; місця, де були у минулому державні експедиції розкопок; біля замків чи руїн замків. Ніколи навіть і думки не виникало там щось шукати. Зазвичай, моя стихія це поля, де і так уже с/г технікою багато артефактів знищено або понищено. Ну і хімічні добрива, які висипаються на поля теж є елементом нищення знахідок.

- На пошуки ходите разом з іншими копачами чи самі?

- Зазвичай з іншими копачами, адже з компанією набагато цікавіше і по пальному дешевше. Але бувають і одиночні виходи.

- Скільки приблизно знахідок у вас зараз знаходиться?

- Я не рахую. Кожна знахідка, що знайдена мною, для мене дорога, адже має свою історію ну і цінність також.

- Коли найбільше любите виходити на пошуки?

- Щодо пори року, то звичайно комфортно ходити, мабуть, весною. Після зими земля волога і краща провідність приладів. Якщо вириваюсь на коп, то це на цілий день. Зранку, ще коли сонце не зійшло, виїжджаємо і до самого заходу. До речі, цікаво також ходити і вночі, але це зазвичай в літню пору, коли вдень жарко.

- Чи багато у вас прихильників та тих, кому цікавий такий контент?

- Стараюся показувати свої знахідки, ділитися тим, що у собі приховує земля. Таким чином можемо дізнатися які культури існували на теренах області. Щодо ютубу, то його дуже важко розвивати, адже те, чим я займаюся – вузькопрофільна аудиторія. Поступово з’являються і прихильники. Принаймні, коли зустрічаємось на пошуках чи в повсякденному житті, то впізнають і говорять, що дивляться мої відео на каналі prokop.ua. Запрошую підписатись на мій ютуб та підтримати україномовний контент.

- Чи плануєте віддати деякі знахідки в Тернопільський обласний краєзнавчий музей?

- Ми уже це робили з іншими копачами перед новим роком. Останній раз передали більше 300 артефактів різних вікових часів. Близько 16 копачів-любителів зголосилися це зробити. Думаю, що така передача буде традиційною. До речі, в травні працівники до Дня музею мають зробити експозиційну виставку з нашими артефактами.

- Як визначаєте з якого року знахідка?

- Багато читаю та шукаю в інтернеті. Якщо не знаходжу, то запитую в спеціалістів.

- Як доводите її до презентабельного стану?

- За допомогою теплої води та зубної щітки. Якщо більші окиси, то використовую хімічні реактиви спеціально для цього. А якщо відчистити не вдалось, тоді скидаю такі монети в одну коробку.

- Розкажіть детальніше про одну із знахідок.

- Нещодавно у лісі знайшов середньовічний перстень. Він має назву «роза вітрів». Це мідний перстень але як такої цінності він не має, адже часто попадається пошуківцям. Вже не пригадаю в якому лісі Тернопільщини знайшов. Зберігається у мене. Емоції кожного разу є коли щось цікаве знаходиться.

- Як ставиться ваша сім’я до такого хобі?

- Кожна людина має якесь захоплення: хтось ловить рибу, хтось ходить на полювання, хтось колекціонує різноманітні речі, а я захоплююсь пошуками з металошукачем. І сім‘я ставиться з розумінням до мого хобі, та навіть підтримує. Я стараюсь не фанатично ставитись до цієї справи та приділяти й вільний час для сім‘ї. Саме тому в мене з цим усе добре. Є сімейні пари, які ходять на пошуки разом, але поки моя дружина не має бажання це робити. А щодо навчання інших, то я завжди допомагаю тим, хто звертається за порадою чи роз‘ясненням.  

- Що найбільше подобається в цій справ?

- Мабуть, процес пошуку, а ще краще, коли ще в землі бачиш, що це класна знахідка. От саме тоді найбільше емоцій та адреналіну.

Фото надані співрозмовником