Кожних два тижні інший колір: як природа розфарбувала гору на Тернопільщині (фото)

Із настанням весни гора Гостра, що розташована в межах Гримайлівської громади на Тернопільщині, часто змінює свій колір. Минулого тижня вона була сонячно-жовтого кольору, тому що на ній буяла авринія скельна. Тепер гора вбралася в синій та фіолетовий, бо цвіте ломиніс цілолистий, змієголовник австрійський, волошка Маршалла.

Гостра є однією із візитівок природного заповідника “Медобори”. Гора багата на рідкісні види рослин, серед яких 12 занесених до Червоної книги України та більше 50 регіонально рідкісних. У весняно-літній період гора змінює свій колір майже що два тижні, через цвітіння рослин. Про це розповіла Терену завсектором екологічно-освітньої роботи заповідника Оксана Мурська. 

За її словами, зараз на Гострій переважають фіолетові та сині барви, бо цвітуть юринея вапнякова, змієголовник австрійський, вероніки, шавлії, волошка Маршала, ломиніс цілолистий, а також роговик, зіновать, тринія багатостеблова.

Зараз період цвітіння ломинісу цілолистого. Це багаторічна рослина заввишки 30-50 сантиметрів. Дуже гарна рослина, але отруйна. Її народні назви: стулилист, циганки, порушна трава, забій-круга, - розповідає Оксана Мурська. 

Фіолетовим відтінком доповнює кольорову гаму Гострої змієголовник австрійський. Це червонокнижний, реліктовий, ендемічний вид. Наукова назва роду походить від грецьких слів, які в перекладі означають “дракон” і “голова”. Назва дана за своєрідний вигляд порівняно великих двогубих квіток, які справді чимось нагадують голову змія з розкритою пащею, каже Оксана Мурська. 

Дуже гарні фіолетові квіти приваблюють кожного, хто їх побачить. Зростає змієголовик на світлих трав’янистих схилах, вапнякових скелястих відслоненнях. Потерпає від надміру сухого літа, - зазначає екологиня.

Вписалася у флору Гострої і волошка Маршала. Це квіти бузкового кольору. Вид перебуває під охороною - його включили до офіційних переліків регіонально рідкісних видів рослин та до Європейського Червоного списку, зазначає співрозмовниця. 

З середини травня на Гострій буяє яскравим жовтим кольором авринія скельна. Це – рідкісна рослина, занесена до “Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослинного світу на території Тернопільської області”. В заповіднику “Медобори” вона під охороною.

У травні розпочали цвітіння – ясенець білий (неопалима купина), підмаренники, ломиніс прямий, півники угорських, гвоздика Андржійовського, ластівень лікарський, чебрець Маршала.

Влітку наше око будуть тішити: ковила волосиста, віхалка, волошки - рейнська і скабіозовидна, заяча конюшина Шиверека, лещиця дністровська, аконіти шерстистовусий та кущистий, наскельні види: цибулі – подільська, гірська, очиток їдкий, молодило руське, оман мечолистий, кринітарія волохата, - розповідає жінка. 

Також влітку на горі Гострій можна буде побачити рідкісну рослину - ковилу пірчасту. 

Ця рослина має особливу форму вістряка, схожого на тоненький стрижень, вкритий пухнастими волосками. Рослина занесена у Червону книгу України. Окрім пухнастого вигляду ковилу називають пірчастою ще й через спосіб розповсюдження плодів: вони переносяться вітром так же легко, як і летюче пір'я птаха. На вигляд остюків вказують і деякі народні назви: наприклад, французи називають цю рослину “Волосся янголів”, - ділиться інформацією Оксана Мурська.

Гора багата й на інші рослини, кожна з яких особлива: юринея вапнякова (регіонально рідкісний вид) - росте на вапняках, які добре прогріваються; вероніка сиза - загальний тон рослин сріблясто-сірий; шавлії поникла (регіонально рідкісний вид), зарослева, кільчаста; тринія багатостеблова або кучеря́вець багатостеблий (регіонально рідкісний вид); зіновать руська - низенькі кущики, які ростуть на вапнякових схилах, світлих галявинах та входять в склад лучно-степових угрупувань.

До слова, на Гострій прокладена еколого-освітня стежка “Гора Гостра”. 

Маршрут, довжиною 1,2 кілометра, пролягає через вершину товтри та старий кар’єр. Відвідувачі  мають можливість оглянути рештки морських рифоутворюючих організмів, побачити велику кількість цікавих представників рослинного світу, помилуватись чудовими краєвидами, - зауважує співрозмовниця.

Проте, наразі доступ до стежки обмежений. За словами Оксани Мурської, еколого-освітньою стежкою можна пройти лише після узгодження свого відвідування з адміністрацією заповідника та у супроводі його співробітників.

Фото Природного заповідника “Медобори”