У 1694 році поблизу села Годів , нині Зборівського району, відбувся бій між польським та козацьким військом із татарами.
g0812
Серед різноманітних збройних формувань, притаманних тій чи іншій нації, польські гусари, яких ще через спеціальні крила на військових обладунках називали «крилатими», не мають аналогу в жодній армії світу.
Це було формування, унікальне у світовому масштабі. Воно викликало захоплення і в поляків, і в іноземців. Коли під час Варшавської битви у 1656 році шведське військо зазнало атаки нечисленних гусарів, то шведський король Карл X Густав наказав «усім очільникам полків, щоб вони, коли на них рушать гусари, розступитися та дати дорогу їхньому шалові, котрому, на той час не можна було опиратися ні силою, ні в інший спосіб».
Це висловлювання зафіксоване тоді, коли блиск гусарів вже трохи потьмянів. Адже найкращі роки цієї кінноти припадають на період останньої чверті XVI століття та останньої чверті сімнадцятого століття, коли саме атакам гусарів поляки завдячували низкою яскравих перемог. Якраз завдяки їм польський гарнізон стояв у Москві, а польський королевич став у 1610 році російським царем. Це сталося після битви під Клушино, в якій військо Речі Посполитої, що складалося переважно із гусарів, розбило більш як усемеро чисельнішу армію московітів.
А потім була ще одна, грандіозна битва, на території нинішньої Тернопільщини. Тоді у 1694 році у шаленому герці 400 польських крилатих гусарів щораз відбивали татарські атаки, залишивши на полі бою кілька десятків тисяч посічених зайд зі Сходу…
g01
g06
На знак цієї грандіозної битви польський король Ян III Собеський наказав збудувати пам’ятник, який і нині стоїть край села Годів, як згадка про польських гусарів на честь їхньої перемоги у битві із татарами.
Пам’ятник вдалось зберегти до наших днів. Два роки тому польська та українська громади його відреставрували. Тоді, на урочисту літургію з нагоди відновлення пам’ятника та 320 –річчя вже згадуваних подій, прибули гості із Польщі, Києва, Львова, Тернополя. В урочистостях взяли участь генеральний консул Республіки Польща у Луцьку Беата Бживчи, радник міністра Республіки Польща у Києві Герард Покрушинський, гості фонду MOSTY (Варшава), науковці та історики.
Як зазначали тоді учасники зібрання, Годівська битва стала важливою історичною подією військової слави польських гусарів.
Та ця перемога не відбулась би без вагомої допомоги з боку українського народу.
Наша земля славиться безліччю прикладів такої історичної спадщини. Завданням кожного із нас є збереження унікальних пам’яток, які відображають історію та культуру краю. Завдяки цьому Тернопільщина стане привабливим осередком для туристів, істориків, краєзнавців.
Отож, перемогу у битві під Годовим було здобуто спільною зброєю – українською та польською. Це ще раз засвідчує, що українські та польські історичні події - тісно пов’язані між собою. Тож потрібно спільно працювати над відновленням наших пам’яток, організацією туристичних проектів. Бо адміністративні кордони ніколи не повинні бути кордонами культурними та людськими. Багато знакових місць польської історії є у нас, так само як українських - у Польщі. Так, у наших народів були складні сторінки історії, але ми зуміли перезавантажити їх. А вдалося це завдяки відкритому, щирому та мирному діалогу. Наші народи показують приклад, як можна разом, спільно, без взаємозвинувачень, пошановувати героїв кожної нації.