Листівки УПА з’явилися у Вишнівці (фото)
Майже півсотні листівок, прокламацій, самвидавчих відозв і друкованих закликів демонструється на виставці у Вишнівецькому відділенні Національного заповідника «Замки Тернопілля».
Повстанські листівки – це цілий пласт історії УПА. Із запитанням, що стало передумовою виникнення цього ідеологічного напрямку боротьби Української повстанської армії, звернувся до наукового співробітника заповідника Миколи Кибалюка.
- Справа у тому, що керманичі ОУН і УПА чудово розуміли, що однією з головних складових сталінської політики була потужна машина радянської пропаганди, - пояснив пан микола. - Тому в умовах бездержавності, в нерівній боротьбі з найбільшим тоталітарним режимом ХХ століття український визвольний рух протипоставив величезній потузі свою підпільну структуру пропаганди.
- Коли розпочався цей рух?
- Історичні матеріали свідчать, що ще у травні 1941 року були закладені основи розбудови пропагандистських осередків для боротьби з СРСР за Суверенну Соборну Українську Державу. Фактично через рік при окружних, надрайонних проводах ОУН було сформовано референтури пропаганди, підпільні друкарні…
Микола Кибалюк каже, що в експозиції у Вишнівці можна ознайомитися лише з частиною листівок, котрі видавались у підпіллі. Але за час боротьби УПА, з 1941 по 1953 роки, науковці систематизували близько 780 назв видань, які виходили на теренах України в той час. Звичайно, вони мали різні наклади. Фактично кожна листівка закликала не йти на співпрацю із радянською владою, не боятися, але бути обережним, не втрачати пильність.
- Пане Миколо, в основі виставки - різноманітна агітаційна продукція підпільних друкарень УПА. Яка ж основна тенденція цих матеріалів?
- Передусім, уважно вивчаючи ці документи, можна простежити, наскільки широкою був антинацистський та антирадянський інформаційно-пропагандистський фронт боротьби УПА. З листівок видно, що повстанці зверталися до різних соціальних верств населення України. І такі звернення адресовано не тільки українському народу, але й іншим поневоленим гітлерівським та сталінським режимами народів Східної Європи й Азії, воїнам Червоної Армії.
Серед червоноармійців підпілля розповсюджувало листівки, у тому числі й з таким змістом: «Бійці і командири Червоної Армії! Сталін — найбільший ворог народу! Після Гітлера час на Сталіна! Смерть Сталіну!». В окремих листівках акцент робився на тому, аби переконати місцеве населення, що «доки територія сьогоднішнього СРСР буде творити одну політичну організацію, доти Москва буде гнобити й визискувати всі, в тому числі й російський, народи, доти кожночасні володарі Москви, мріючи про світове панування, будуть винищувати мільйони людей голодом, у тюрмах, концтаборах, на непосильних роботах, на імперіалістичних війнах».
- На виставці, бачу, є окремі роботи видатного графіка, українського патріота і вояка УПА Ніла Хасевича…
- Так, саме він очолював політико-пропагандистську ланку УПА-«Північ», був членом Української Головної Визвольної Ради. Його роботи лаконічні, художньо-довершені, носили гострий, сатиричний характер, що викликало у тодішньої влади люту ненависть до автора. Мужній художник-інвалід й загинув у невірному бою з НКВДистами.
Окремий напрямок деяких листівок УПА – протидія виборам до Верховної Ради України восени 1947 року. Підпілля зверталось до народу із закликом усіляко протидіяти цим виборам. Були звернення і до «братів червоноармійців» і до «українських громадян». У таких листівках говорилося про необхідність зайняти тверду національну позицію, бути сильними і мужніми, щоб протистояти більшовицьким окупантам. Звернення готували у бункерах, криївках. Є тут також окремі листівки, які у той час було видано за кордоном. Цікаво, що багато з цих листівок актуальні й нині. На деяких з них воїн УПА зображений у трьох особах. Це князь, представник княжої еліти часів Київської Русі, козак-гетьман як спадкоємець князів і їхній наступник, воїн УПА. Була листівка, коли воїни УПА в образі волхвів ідуть вітати новонародженого. Це свідчить про глибокі історичні корені цього національно-визвольного руху, прадавнє прагнення народу до своєї незалежності…
Микола Кибалюк стверджує, що виставка листівок зацікавила особливо іноземних туристів. Багато їх перефотографовують матеріали, цікавляться окремими епізодами, що зображені на листівках.
«Це свідчить про актуальність виставки, яку ми думаємо ще й продемонструвати у Збаражі», - зазначив співрозмовник.
Олег СНІТОВСЬКИЙ
Фото автора та з архіву Миколи Кибалюка