Мар’яна Москалюк: «Що пройшла до поліції, завдячую своїй впертості»

У Тернополі вже кілька тижнів працює нова патрульна поліція, на яку мешканці міста покладають великі надії. Хочеться сподіватися, що розчарування не буде, адже нові «копи» проходили жорсткий відбір і до їх лав потрапили справді найкращі.

Серед них і поліціянтка 2-ої роти 1-го батальйону 23-річна Мар’яна Москалюк із Тернополя. Дівчина – за фахом юрист, кандидат у майстри спорту з боксу, а служити у поліції було її мрією з дитинства, – пише «НОВА Тернопільська газета…»

– Мар’яно, чому ти вирішила піти у поліцію і звідки в тебе таке бажання?
– Думаю, це у мене в характері, бо маю загострене почуття справедливості. А служити в органах внутрішніх справ мріяла ще зі школи. З цією метою закінчила юридичний факультет Київської національної академії внутрішніх справ, майже чотири роки пропрацювала в службі охорони супермаркету «Сільпо». Займаюся спортом. Починала з кікбоксингу, а уже шість років займаюся боксом, є кандидатом у майстри спорту з боксу. Отож, як тільки почула, що в країні почався набір до нової патрульної поліції, не могла дочекатися, коли він нарешті буде в Тернополі. Тепер просто щаслива, що моя мрія збулася.
– Яка в тебе мотивація?
– Служити і захищати – такий, власне, й девіз патрульних поліцейських. Я прийшла працювати на благо міста, щоб люди побачили, що зміни в країні можливі, щоб могли звернутися за допомогою і знали, що вона буде.
– Коли стало відомо, що набір до патрульної поліції в Тернополі розпочинається з 14 жовтня 2015 року, якою була твоя перша думка?
– Я йду! Я була однією із перших, хто подав анкету, а тоді вже з хвилюванням чекала, коли покличуть на етапи відбору.
– Як проходив відбір? Було важко? 
– Було важко морально, особливо чекати, чи запросять на наступний етап, а коли вже знаєш час, дату і куди маєш прийти, то вже спокійніше. Розуміла, що все залежить від мене, тому хвилювалася за кожен етап окремо – скласти тести, пройти медогляд, здати фізичні нормативи, пройти співбесіду… 
– Який етап був найважчим?
– Найбільше переживала за особисту співбесіду, адже не знала, як сприймуть, що запитають.
– А якою була реакція, коли дізналася, що пройшла?
– Мені зателефонували з незнайомого номера, і я вже підсвідомо зрозуміла, що то з приймальної комісії. «Мар’яно, ми вас вітаємо і запрошуємо на навчання до патрульної поліції», – підтвердили у телефонній розмові мої здогадки. Я тоді якраз була на залізничному вокзалі і відразу купила квиток до Львова на 29 грудня, щоб подати документи. Хотілося кричати «ура!» на весь вокзал, але зупинило те, що навколо було багато людей (усміхається – авт.). Це була моя маленька, але така важлива перемога. 
– Кому найбільше завдячуєш?
– Найперше – собі. Що виборола свою мрію. Я взагалі вперта і не здаюся, коли бачу труднощі або трапляються невдачі. У житті керуюся девізом: «Бачу ціль – не бачу перешкод». Завдячую також заняттю боксом. Бокс загартував мій характер, зробив мене сильною та впевненою у собі.
– А як проходила підготовка у Львові?
– Навчання було коротке – два місяці, але інтенсивне. Після кожної теми складали так звані квізи, а в кінці – іспити. Основними предметами були вогнева і тактична підготовка. Були також тренінги з ефективної комунікації, хоча, на мою думку, їх потрібно проводити постійно, як і тренінги з домедичної допомоги.
– Якими головними рисами має бути наділений сучасний поліцейський?
– На мій погляд, це відповідальність, оперативність, чесність. Нові поліціянти на відміну від попередників – внутрішньо більш вільні люди, які не бояться, дотримуючись закону та інструкцій, приймати самостійні рішення. Патрульний поліцейський також має бути справедливим, сміливим, ввічливим у ставленні до людей, повинен вміти їх слухати і зрозуміти. 
– Напевно, вам уже не раз доводилося чути, мовляв, звикайте, ви вже на службі…
– Ми маємо бути на зв’язку 24 години на добу і сім днів у тиждень. Та це мене не лякає. Я до будь-якої роботи завжди ставлюся серйозно і відповідально.
– Як відчуваєш, ставлення людей до поліції змінилося?
– Коли почали штрафувати за порушення, то, зрозуміло, у декого з’явилося незадоволення, але загалом значна більшість громадян тільки вітає наведення порядку і однозначно нас підтримує. Ми – сервісна служба, а не каральний орган. Якщо порушник йде на контакт, поводиться культурно, то ми ставимося лояльно, а якщо не вперше створює аварійні ситуації або намагається уникнути покарання, – діємо рішуче. Паркування, мабуть, найбільш помітна для всіх робота. Ми поставили собі завдання звільнити місто від хаотично припаркованих автівок.
– За що затримуєте водіїв найчастіше?
– За неправильне паркування і водіння у нетверезому стані. Лише за перших десять днів роботи в Тернополі патрульні поліцейські склали 575 адмінпротоколів і виписали штрафів на суму 170 тисяч гривень. Звичайно, теорія – це не практика, тому будуть різні ситуації, до яких потрібно бути готовими, але сподіваюся, що ми справимося. Згодом про це можна буде поговорити більше.