Місцевий референдум лякає тернопільських політиків (фото)
Політики начебто і не проти знати думку громади, але впливу такого інструменту, як місцевий референдум, побоюються.
Принаймні тернополяни, які представляють місцеві осередки партій, висунули кілька умов до проведення такого опитування громадської думки. Про можливість використання громадою свого права на референдум у них запитав виконавчий директор громадської організації «Гуртом!» Ігор Ковалик. Зробив він це під час Інформаційного форуму «Парламентські партії в Україні: стандарти роботи на всеукраїнському та регіональному рівнях. Досвід Тернопільської області». Організував цю дискусію громадський консультант Громадянської мережі ОПОРА у Тернопільській області Андрій Мартишко.
Формально ми таке право маємо, але реалізувати не можемо
Закон «Про всеукраїнський референдум» в Україні існує. Ухвалили його 6 листопада 2012 р., коли в сесійній залі було 50 депутатів. Тож чимало експертів називають цей документ «спадком Януковича», а тому вимагають скасувати (див. малюнок – прим.).
Натомість законодавства про місцевий референдум у нашій країні взагалі немає. Хоча, згідно зі ст. 7 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», місцевий референдум є «формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення». Отже, формально ми таке право маємо, але реалізувати на повну не можемо, адже «порядок призначення і проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються винятково референдумом, визначаються законом «Про референдуми», а такого закону досі не існує.
- Тобто провести місцевий референдум можна, але це буде лише обговорення проблеми громадою. І на цьому все завершиться, - стверджує Ігор Ковалик. – Як на мене, саме політичні партії якраз і могли б бути ініціаторами підняття і, у результаті, вирішення складних для громади питань. Адже результат референдуму принаймні може показати реальну ситуацію. Ми дізналися б думку більшості.
За його словами, саме відсутність місцевих референдумів може, зокрема, перекреслити усе добре, що українцям мала принести адміністративна реформа. Нині ж її, по суті, «насаджують». Мовляв, потім легше буде сказати: «Вибачте, не вийшло, не змогли…».
«Я бачу сенс у проведенні місцевих референдумів»
- Не буду надувати щоки – у цьому питанні я не компетентний, - визнає депутат обласної ради від ВО «Свобода» Олександр Башта. – Тобто я розумію, що місцевий референдум має право бути і громада має право вирішувати важливі для себе проблеми цим шляхом. Інша справа, як зробити так, щоб в опитувальному листі були адекватні питання.
Він припустив, що керівництво «Свободи» таку можливість волевиявлення підтримує. Проте у вірогідності підготовки такого законопроекту своїми однопартійцями пан Башта засумнівався. Адже «Свобода» має у парламенті лише 5 мажоритарників.
- Втім, ініціювати Закон може і один депутат, тому я Михайла Головка – найактивнішого наразі парламентарія із Тернопілля – обов’язково про це запитаю, - додає він. – Знаєте, я бачу сенс у проведенні місцевих референдумів. Наприклад, коли почалося масове об’єднання у територіальні громади, думку людей якраз не питали. Референдум тут був би і не зайвим.
Представник «Самопомочі» Віталій Фидрин не готовий був дати жодну відповідь.
- Я щотижня монітору діяльність нашої фракції, - каже він. – Неодноразово був на засіданнях фракції в Києві. Але про цей закон я чую вперше.
Окрім того, у подальшому обговоренні припустив, що якраз під час децентралізації результат референдуму міг би нашкодити громаді. Адже все нове лякає, люди побоюються змін, хоча у майбутньому вони й обіцяють покращення.
Партійці заговорили про умови, котрі варто було б передбачити
Представник Аграрної партії Євген Молочник теж визнав, що у його політичній силі цим питанням не займалися. Проте чоловік відразу озвучив власні побоювання щодо появи такого інструменту впливу у громади.
- Ми вже бачили, як у світі проходять референдуми, - нагадує він. – Маємо, до прикладу, Голландію і Великобританію. Громада вирішила долю країни, а не парламентарі. Але… Чи правильне рішення вони ухвалили? Наша партія і так опирається на думку громади, а тому буде думати про інтереси людей і на рівні держави, і на рівні округу.
Після цього партійці заговорили про певні умови, котрі варто було б передбачити при просування Закону «Про референдуми». Мовляв, його варто правильно, грамотно виписати, аби не було зловживань. До того ж, не дарма у деяких країнах право голосу на виборах мають лише платники податку. А тому бодай на певний час в Україні, на думку політиків, можна ввести віковий ценз для тих, хто матиме право брати участь як у виборах, так і в референдумах. Нинішній стан справ в Україні, за їхніми словами, багато в чому є результатом того, що старше покоління, яке на відміну від молоді активно голосує, часто помилялося у своєму виборі. А вирішувати долю країни насправді мають ті, хто у ній планує жити не одне десятиліття.
Про те, що ще обговорювали політики під час дискусії, читайте ТУТ .
Фото автора. Карикатура - tyzhden.ua. Інфографіка – blogs.pravda.com.ua.
Довідка. Що можна було б вирішувати на місцевому референдумі:
- предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами до відання місцевого самоврядування;
- предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування;
- на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади;
- рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.