Могла б пекти торти, та буде керувати дроном: історія кондитерки з Тернопільщини, яка вступила до війська

19-річна Євгенія приєдналася до війська за програмою «Контракт 18-24» і стала новобраницею 32-ї Сталевої бригади. Історію дівчини розповіли на фейсбук-сторінці бригади.

До війни життя Євгенії було звичайним, хоч і непростим. Підліткою втратила маму, виховувалася тіткою, здобула фах кондитери. Але один випадок змінив усе. Колись її хлопець-військовий дав спробувати покерувати дроном.

Я політала і зрозуміла — це моє. Я просто хочу це робити, і все. Прям хочу і все, — згадує дівчина момент, який став точкою неповернення.

Вдома, на Тернопільщині, рішення Жені сприйняли не одразу. Рідні мріяли, аби вона скоріше вийшла заміж, але в дівчини, яка подала чотири заявки до війська, були інші плани.

Рідні досі не сприймають, тітка натякала на дітей. Але я сказала: вам доведеться змиритися. У мене в планах — моє майбутнє. Щоб діти могли жити в мирній країні, треба для цього щось зробити».

У бригаді вона лічені дні, але дивиться на світ широко відкритими очима, Вона знає, що її дядько воює штурмовиком ще з 2014 року. За її словами, війна фактично забрала його в неї:

Ми не спілкуємося, бо тої людини, якою я знала дядька 7-річною, вже немає. Ми так давно не бачилися, що стали наче чужі одне одному.

Але це не зупинило, а лише вмотивувало дівчину.

Я йшла у військо свідомо, знала, що не буду тут просто сидіти. Я хочу бути корисною. Дуже шкода хлопців, які на фронті. Дуже хочу їм допомогти. А тих чоловіків, що ховаються від війська, карала б нещадно власноруч, — каже Євгенія.

Зараз вона проходить навчання, готується опанувати фах операторки БпЛА і налаштована рішуче.

Я здаватися не буду. Як би тяжко не було. Я хочу добиватися успіхів, щоб мною пишалися, щоб командир сказав, що я — молодець.

Читайте також: «У бою важливо підтримувати один одного»: історія тернопільського командира-мінометника

Фото 32 окремої механізованої бригади