Музикантка з Тернопільщини Vitaliia здійснить мрію випадково знайомого дідуся-поета (фото)

Ігор Вахновський у молодості писав вірші, однак так і не здійснив своєї мрії - видати збірку. Йому вирішила допомогти співачка Vitaliia. Вона записує поезію зі слів чоловіка, який вже розгубив усі свої записи

«Ми добре знали, що за бажаннями треба стрибати якнайвище, а скільки мрій насправді з одягом викинуто на горище», – йдеться в одній з пісень музикантки і блогерки з Тернопільщини Віталії Грицак. Вона вважає, що мріяти ніколи не пізно і вирішила видати збірку поезій дідуся Ігоря Вахновського.

Чоловік все життя дуже хотів бути почутим, але йому так і не вдалося опублікуватися. Віталія познайомилася з ним випадково. Коли почула його вірші, захотіла розповісти про них світу. Тепер вона працює над видавництвом збірки Ігоря Вахновського. 

Через насмішки друзів ніде не публікувався

Цією зворушливою та надихаючою історією Віталія поділилася з журналістами Терену. 

Це було десь два тижні тому, ми давали з своїми  друзями благодійний концерт в Івано-Франківську. Поки хлопці налаштовували апаратуру, до нас підійшов дідусь та почав з нами спілкуватися. Як виявилося, він також музикант. Ми говорили про інструменти, на яких граємо, про контент. І він розповів нам, що в молодості був поетом. Я поцікавилася чому “був”. На що він відповів, що його вірші ніхто не сприймав серйозно, а всі лише насміхалися з його творчості. “Я мріяв випустити збірку, але через ці стібання, я так ніде й не публікувався”, – сказав він мені, - пригадує Віталія Грицак. 

Тоді Віталія, яка має в інстаграмі понад 40 тисяч підписників, зрозуміла, що може зробити так, аби поета почули просто зараз. Вона попросила пана Ігоря прочитати один з віршів на відео, яке потім опублікувала.

Блогерка та співачка Віталія Грицак здійснює мрію поета-дідуся

Я дуже люблю поезію. І я йому кажу “Ви давайте зачитайте, я зроблю так, щоб вас почули”. Він спочатку це  сприйняв скептично, але як розговорився, то зупинити його було складно. Пан Ігор майже пів години зачитував нам свої вірші напам’ять. Я попросила, щоб він залишив нам свій номер мобільного, адже ми вже поспішали на концерт, - розповідає музикантка. 

До речі, Ігор Вахновський прослухав весь концерт Віталії.

Коли приїхала додому, з голови не йшла ця зустріч. Тоді я вирішила йому допомогти.  Я зателефонувала, ми поспілкувалися. Він був дуже щасливий. Мабуть, і досі повністю не вірить у те, що скоро здійсниться його мрія, - каже Віталія.

Нагадаємо, нещодавно Vitaliia зі своїм першим сольником виступила у Тернополі

Вже 200 людей готові придбати збірку

Віталія майже щодня спілкується з Ігорем телефоном. Він читає їй свої вірші з пам’яті, тим часом вона записує розмову, а потім переносить поезії у цифровий варіант. 

У чоловіка було раніше багато записників, але він часто переїжджав, і так їх втратив. Всі вірші він згадує з пам'яті. Ця збірка буде невеликою. Він казав, що у нього було понад 200 віршів, а зараз він пам’ятає близько 30, – зазначає співачка.

Ні назви, ні того, як виглядатиме обкладинка збірки Віталія ще не знає. Проте дівчина впевнена, що ця збірка має стати відомою. 

Підписникам сподобалися його вірші. Я створила бесіду в телеграмі, вона називається “Підтримка дідуся з Івано-Франківська”. Куди вже долучилося понад 200 підписників. Це ті люди, які вже готові придбати його збірку. Хоча я впевнена, що коли збірка побачить світ,  буде більше зацікавлених, – каже Ваталія. 

Усіма процесами, що пов’язані з видавництвом збірки займається Віталія. Гроші з їхнього продажу планує віддати або поету Ігорю Вахновському, або його сину, який зараз на фронті. 

Поки що це все на мені. У мене є своє видавництво. Я знаю дизайнера, що готовий зробити обкладинку, я сама редакторка. Щодо друку, то мені один підписник скинув щедрий донат, його для початку вистачить. А далі за збором коштів буду звертатися до підписників, або до тих, хто захоче допомогти. 

«Мріям немає віку»

Цікаво й те, що Віталія Грицак зустріла пана Ігоря перед релізом її пісні “Залишились таким”. У якій вона підняла тему про нездійснені мрії.

В цій пісні є слова: “Ми добре знали, що за бажаннями треба стрибати якнайвище, а скільки мрій насправді з одягом викинуто на горище”. Коли я познайомилася з паном Ігорем, я одразу зрозуміла, що можна на прикладі цієї історії пояснити моїм слухачам, глядачам, підписникам, що мріям немає віку. Можна мріяти в такому віці як пан Ігор і все здійснити.

 

Віталія каже, що у своїх віршах Ігор Вахновський часто використовує слово «мрія». 

Всі вірші пана Ігоря надзвичайно світлі, вони весняні і більшість з них про кохання. Якщо прочитати його вірші, можна виміряти кількість певних повторюваних слів. В нього дуже часто повторюються слово “мрія” (деякі вірші називаються “Мрія”, “Зимова мрія”, “Замріяна пісня”). Мені здається, що це дуже символічно. 

Сам поет Ігор Вахновський здивований, і спантеличений, і наляканий відповідальністю. Чоловік ще сумнівається, чи сподобаються його вірші великій авдиторії. 

Ігор Вахновський скоро видасть свою збірку

Мені не вдалося досягнути своєї мрії, але вона все одно завжди лишалася зі мною. Сподіваюся, що скоро світ побачить мою збірку. Але водночас і не вірю в це, - розповідає Ігор Вахновський.

Просить не матюкатися у поезіях

Для молодих поетів, які тільки починають свій творчий шлях, Ігор Вахновський каже, що головне писати вдумливо та з певною метою.

Головне мати розум та талант і більше нічого. А ще дуже прошу у своїх поезіях не матюкатися. Можна шукати, писати, римувати. Рима - це велика філософія. Рима - це погляд за горизонт, – ділиться досвідом поет.

Скільки йому років, чоловік не каже, мовляв «дуже багато». І майже все своє життя він пов’язав з мистецтвом. Ще зі шкільних років почав писав вірші та грати на музичних інструментах. 

Життя - нереальна штука. Ми можемо прикрашати його якимось чином, щоб жити краще. І для того є поезія і мистецтво, щоб людина відчула себе щасливою, - каже Ігор Вахновський. 

Поет зізнається, що ще мріє про те, щоб його вірші лунали з великої сцени. 

Вірш Ігоря Вахновського «Замріяна пісня»

Є на світі сині гори,

де до хмар сягають бори, 

де вкруг ватри зорі сяють,

де трембіти трембітають 

про весну, що наче вишня,

про красу, що з хати вийшла, 

про такі жагучі коси,

про кохання в теплих росах,

де ти йшла зі мною поряд,

полонини неозорі,

де паї цвітуть шовкові,

де пісні ждуть світанкові,

про весну, що наче вишня,

про красу, що з хати вийшла,

про такі жагучі коси,

про кохання в теплих росах. 

В тих піснях бере початок білий день і ніч крислата.

В них то є гаряче літо

все мелодіями вкрите.

Фото з інстаграм-сторінки Віталії Грицак

поезіязбіркаВіталія Грицак